РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В воинской части под Киевом офицер избил срочника. Инцидент произошел 27 ноября. Об этом сообщает пресс-служба Сухопутных войск Вооруженных сил Украины.
Сообщается, что сейчас военнослужащий срочной службы в больнице, правда, с какими травмами — не уточняется.
По факту избиения солдата-срочника уже начато служебное расследование. Кроме того, правоохранительными органами внесены сведения в Единый реестр досудебных расследований.
Что теперь грозит офицеру, и как в подобных ситуациях могут защитить себя солдаты срочной службы, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил юрист Юрий Минкин.
Читайте также: Охота на призывников. Что ждет новобранцев в армии
Про що може говорити цей факт, що про даний випадок повідомила сама прес-служба Сухопутних військ ЗСУ?
— По-перше, це позитивний сигнал, що проблему визнають і з нею намагаються боротися.
Можливо, це якийсь випадок, що ця інформація просто вийшла назовні?
— Може бути так. Проте немає факту замовчування і немає факту приховування цієї інформації. Ясно, що деякі факти приховуються керівництвом безпосередньо військових частин, тому що це дуже сильно може вплинути на кар'єру командирів, проте цей факт вийшов назовні, цей факт підтвердила прес-служба, отже вжиті певні заходи, щоб покарати винних і не допустити такого в майбутньому.
Що може загрожувати офіцеру за побиття строковика?
— Перш за все — це склад злочину, передбачений статтею 426 ККУ, "Перевищення військовою собою влади чи службових повноважень". Якщо мова йде про тяжкі тілесні ушкодження, або заподіяння смерті особі, то дане діяння карається позбавленням волі на строк від п'яти до дев'яти років, згідно частині третій згаданої статті. Якщо ми кажемо про те, що таке діяння було вчинено в особливий період, то відповідно від 7 до 10 років загрожує.
За цим фактом розпочато службове розслідування. Якими зазвичай є результати таких службових перевірок, і хто їх здійснює?
— Перш за все, як мені відомо, службове розслідування розпочато з внесення відомостей до Єдиного реєстру кримінальних проваджень. Тобто порушено кримінальне провадження за цим фактом. Це вже означає, що розслідування може виявити осіб, які сприяли виникненню такої ситуації, але безпосередньо винна особа буде притягнута до кримінальної відповідальності. Звісно, що армія — це досить специфічна структура, зокрема з огляду на відносини підлеглості, секретності, і як правило, такими питанням займаються військові прокуратури і військова служба правопорядку. Тобто проводиться розслідування, і буде з'ясовано, чи є склад злочину, чи нема.
Які є способи у солдат строкової служби захистити себе від насильства старших по службі, бо ж дідовщина нікуди не ділася?
— Розмежую поняття дідовщини і поняття перевищення службових повноважень військовослужбовцем. Те, що називається дідовщина, тобто позастатутні відносини, порушення статутних правил, відносин між військовослужбовцями, за відсутності відносин підлеглості. Тобто між рівними військовослужбовцями. Наприклад, різних строків призову. У даному випадку, це інший склад злочину і відповідно — інша відповідальність за це передбачена. Інший випадок, коли насильство вчиняє особа старша за званням, або коли насильство вчиняється молодшим за званням до свого безпосереднього начальника або старшої за званням особи. Тобто це три різні склади злочину.
І як себе захищати в цих випадках?
— Перш за все, необхідно знати свої права та обов'язки. Тому що одне без іншого неможливо. Справа в тому, що вже кримінально караним сам по собі є опір начальнику, невиконання законного наказу, відданого командиром, або якісь насильницькі дії щодо начальника. Тобто якщо начальник діє у межах своїх повноважень, навіть застосовуючи насильство, ми розуміємо, що в деяких випадках начальник може наказати виконувати те, що підлеглому не подобається, але необхідно в силу свого статусу військовослужбовця. То в даному випадку, звісно, про захист не йдеться. Захист від правомірної поведінки неможливий. Проте якщо порушення правила взаємовідносин між військовослужбовцями визначені статутом ЗСУ, в даному випадку мова йде вже про злочин, як правило. І в такому випадку необхідно перш за все про злочин повідомити. Особливості підлеглості у військових структурах не дозволяють доповідати про певні обставини через голову свого командира, проте це вже випадок винятковий. Мова йде про скоєння злочину, отже в такому випадку мають бути повідомлені представник військової служби правопорядку, військова прокуратура.
Тобто навіть якщо вимагають розслідування чи заявляють про такі випадки родичі побитих солдатів-строковиків, то це все одно — компетенція військовиків?
— Саме так. Справа в тому, що військова служба правопорядку і військові прокуратури діють на підставі того самого КПК, який є обов'язковим також і для інших правоохоронних органів. Тобто у випадку надходження повідомлення про злочин, дане повідомлення має бути зареєстровано, і це дуже важливо, це варто проконтролювати. І з даного питання має бути проведено досудове розслідування.
Що конкретно потрібно родичам, які потрібні документи, довідки?
— Головним документом, з якого все починається, — це заява про злочин, яка подається в довільній формі до осіб, які уповноважені прийняти таку заяву. Навіть якщо така заява буде подана не в належний орган досудового розслідування, то така заява має бути зареєстрована і передана тому органу, який уповноважений проводити слідство в цій справі. Щодо доказової бази, дійсно є така проблема, військові колективи характеризуються певною закритістю. Також дуже часто підлеглі не згодні свідчити проти свого командира, відповідно, досить важко зібрати відповідні свідчення про те, що це дійсно було так. Щодо травмування, то зрозуміло, що будь-який експерт визначить, чи здобута ця травма внаслідок якоїсь господарської діяльності в ЗСУ, чи це саме побиття. Проте дуже часто як потерпілі, так і їх товариші по службі просто мовчать. Тобто не повідомляють обставин скоєння злочину, не вказують на винну особу, і це значно ускладнює розслідування. Проте компетентні органи, як правило, володіють методами і прийомами ведення досудового слідства, допиту свідків, потерпілих, за найменшого бажання, а ще б пак суспільного резонансу, такі злочини будуть розслідувані.
Уборка воинских частей солдатами обходится дороже, чем гражданскими, считает представитель омбудсмена Святослав Стеценко, а военный эксперт Олег Стариков заявил, что в армии еще с советских времен солдат используют как рабов.
