РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
В четверг, 10 ноября, состоится съезд Украинского союза промышленников и предпринимателей, на котором выберут первого представителя интересов украинских работодателей в Верховной Раде Украины. По словам руководителя союза Анатолия Кинаха, депутат-претендент на данную позицию должен обладать рядом качеств. Он должен хорошо ориентироваться в украинской экономике, быть готовым защищать национального производителя и не заниматься популизмом.
Кто и как должен представлять интересы бизнеса в парламенте, в эфире Радиостанции Голос Столицы прокомментировал исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины Алексей Мирошниченко.
(публикуется на языке оригинала)
Як конкретно представник роботодавців у ВР буде здійснювати комунікацію між бізнесом і парламентом?
– Я б розділив би цю проблему на дві складові. Перше, це представник ОСПП чи промисловців і підприємців в парламенті, це одне. Друге, те що зараз в парламенті є законопроект про бізнес-омбудсмена. Тобто він пройшов перше читання, коли він буде прийнятий в другому читанні, взятий за основу і підписаний президентом, він набуде чинності. Тоді буде повністю прописана процедура обрання цього бізнес-омбудсмена.
А хіба зараз в Україні нема бізнес-омбудсмена?
– Є бізнес-омбудсмен, але він працює відповідно до домовленості трьох сторін. Була домовленість урядової сторони, бізнесової спільноти і міжнародних фінансових організацій, які фінансують його діяльності. Це була ініціатива, яка підтримана урядом, але законодавчої бази під її існування до сьогоднішнього дня немає.
Зараз бізнес-омбудсменом в Україні є Альгірдас Шемета, так?
– Так, це представник Литви, він був єврокомісаром в свій час, зараз він є українським омбудсменом.
Яку сторону хочуть усунути в співпраці, якщо говорити про нового представника бізнесу?
– Головне, щоби не усунули сторону бізнесу, заради чого це все створюється. Я думаю, що той законопроект, який пройшов перше читання, він теж визначає певну процедуру обрання цього бізнес-омбудсмена, більше того, він чітко регламентує його права і можливості захищати бізнес. Тобто там прописана процедура, як ця людина – це фізична особа, до речі – як вона буде виконувати свої функціональні обов'язки.
А чи не буде це дублювати інститут бізнес-омбудсмена і чому недостатньо Альгірдаса Шемета?
– Ні, я думаю, це не буде дублювати, це нова якість. Я не виключаю, що якщо пан Шемета пройде відбір по цьому законопроекту, він може залишитися. Тут нема протиріччя. Тобто це новий крок, який піддасть законодавче підґрунтя під його діяльність.
Читайте также: Ничего сладкого, только бизнес. "Блок Петра Порошенко", вскрытие
Чи маємо ми розуміти під діяльністю такого бізнес-омбудсмена лобізм?
– Якщо це буде лобіювання інтересів українського бізнесу, я не думаю, що це буде погано. Якщо він буде лобіювати правила гри загальні всі, це буде теж нормально.
Але якщо він буде лобіювати якісь конкретні галузі і підприємства, це є недопустимим. Тобто він повинен лобіювати захист українського бізнесу перед урядом, перед парламентом, виходити з ініціативами, які треба, законодавчими, він згідно законодавства, ну, проекту закону, має право бути прийнятим президентом України, прем'єром, головою ВР, генпрокурором, тобто така можливість прямих комунікацій з владою.
А в тому, що ви пропонуєте, немає законних важелів, щоби убезпечити від таких кроків?
– Убезпечити якщо ми говоримо про бізнес-омбудсмена, він повинен мати повноваження для реалізації. Наприклад, звернулася чи бізнес-організація, чи якісь конкретні компанії, які показали певні тенденції, які виникають.
Наприклад, умовно кажучи, робота ДФС чи ще якісь речі, регуляторна політика, якісь антимонопольні речі. Бізнес-омбудсмен це узагальнює і має інструменти донести до уряду, до президента, до парламенту. І відслідкувати, як вони впливають на бізнес-клімат держави. Оце його функція.
На яких умовах взагалі буде працювати такий представник, і що ще цікавого серед повноважень і прав пропонується?
– Там, що перше, його функціонал. По-друге, є його обов'язки, є процедура його обрання чи призначення наглядовою радою, яка складається з трьох сторін. В законопроекті є, від бізнесу, від уряду і від міжнародних інституцій. По-друге, визначається сфера впливу: чим він конкретно повинен займатися і чим не повинен. Вводяться певні обмеження до цієї людини, яким критеріям вона повинна відповідати. І визначаються джерела фінансування цієї інституції.
В четвер відбудеться з'їзд Українського союзу промисловців і підприємців, на якому будуть обирати представника інтересів бізнесу до ВР. Багато кандидатур є?
– Там не скільки проблеми, скільки побажання, тому що в будь-якому випадку це повинен бути народний депутат.
Як ми бачимо, нардепи вибрані по територіальному принципу, або представляють якусь фракцію. І головне, щоби цей представник бізнесу не був залежний від рішень фракції і від рішень якихось інших, щоби він мав якусь неупередженість, мав об'єктивність і мав здатність відстоювати позицію всього бізнесу, а не окремої фракції чи окремого регіону.
Ми говоримо про одне і те саме? Нардеп і представник бізнесу?
– А по іншій процедурі я не бачу можливості. Якщо це не буде нардеп, він не буде мати права виступати з трибуни, виходити законодавчими ініціативами чи якимись пропозиціями. Це повинен бути нардеп, якщо йдеться про ВР.
Але у нардепа не має бути бізнесу…
– Питання не в тому, що в нього повинен бути бізнес, питання в тому, що він повинен лобіювати інтереси української промисловості, національного виробника і інтереси інвесторів тощо.
Це не йдеться, що повинен бути якийсь відомий бізнесмен. Можливо, це і буде якийсь відомий бізнесмен, але ця людина повинна неупереджено лобіювати, я цього слова не боюсь, інтереси національного виробника.
Ранее председатель "Союза защиты предпринимательства" Сергей Доротич в эфире "ГС" прокомментировал, при каких условиях в Украине возможно повышение зарплат украинцев и развитие бизнеса в целом.
