наверх
19.11.201710:31
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

За регистрацию мобильных заплатят сами потребители – Ляпина

(обновлено: )75751
Своим "реформированием" налогообложения ФЛП государство снова загоняет бизнес в тень, создает безработных, которым еще надо платить помощь, подчеркнула глава Государственной регуляторной службы Украины Ксения Ляпина.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

Государственная фискальная служба подготовила законопроект, предусматривающий введение штрафов для владельцев авто на иностранных номерах, равных сумме стоимости транспортного средства. Такую сумму владельцы машин должны будут заплатить в случае, если нерастаможенное авто находилось на территории Украины более 20 дней.

Государственная служба специальной связи и защиты информации обнародовала законопроект, в котором предложила ввести обязательную регистрацию всех абонентов мобильной связи и регистрацию оборудования по международным идентификаторам.

По мнению авторов законопроекта, нововведения позволят повысить уровень национальной безопасности и обороны страны в случае кибератак на объекты критической инфраструктуры, бизнеса и граждан, повысить уровень безопасности при получении телекоммуникационных услуг.

В Украине до конца 2017 года должна заработать автоматизированная система государственного надзора за проверками. Заниматься этим будет Государственная регуляторная служба. Система будет работать следующим образом: контролирующие ведомства будут обязаны обнародовать свои планы проверок и их результаты. В частности, госорганы обязаны указать цель проведения проверки, ее предмет и субъект, который проверяется. За непредставление такой информации предусмотрена административная ответственность.

Подробнее об обязательной регистрации всех мобильных абонентов и о дерегуляции бизнеса в эфире радиостанции Голос Столицы рассказала председатель Государственной регуляторной службы Украины Ксения Ляпина.

Чим саме займається ваша служба? Вона контролює контролерів?

— Окрім всього. Найголовніше функціональне наше навантаження – ми така державна експертна служба, яка експертує розроблені іншими державними органами проекти актів на предмет їх економічної обґрунтованості. Тобто ми такий собі фільтр економічної обґрунтованості. Саме економічної, хочу це підкреслити, тому що фільтр юридичної обґрунтованості теоретично у нас – Мін’юст, який теж розглядає всі проекти актів, розроблені іншими органами влади на предмет їх відповідності законодавства вищого рівня. Ми ж розглядаємо, в першу чергу, на їх економічну обґрунтованість. Ця обґрунтованість має розробником викладатись в такому документі, який називається "Аналіз регуляторного впливу". Це є наш головний документ, з яким ми працюємо. Навіть не стільки з текстом, юридичною мовою викладеним, скільки з цим аналізом регуляторного впливу. 

Скільки існує ця служба?

— Насправді в різних варіантах ця служба існує з 1997 року, але в різних варіантах, підкреслюю. Вона на початку створювалась як Державний комітет підтримки підприємництва та регуляторної політики, тобто регуляторна політика була десь там хвостиком в кінці, спочатку — підтримка підприємництва. Потім це реформовувалось протягом багатьох років. При Януковичі її взагалі скасовували, бо кому була цікава економічна обґрунтованість. Потім її відновлювали, і в 2014 році вже після Революції гідності її реформували в регуляторну службу, тобто ключова функція – це саме економічна обґрунтованість, контроль економічної обґрунтованості, який в світі називається регуляторна політика. Але, крім того, у нас є додаткові питання, а саме — ліцензування, ми є спеціально уповноваженим органом, який контролює процес ліцензування, який здійснюють інші органи влади, як вони здійснюють, чи у відповідності до закону, методологічно супроводжують, і маємо ще таку функцію, як досудова апеляція. Друга – це дозвільні документи. Ми так само дивимось, моніторимо, контролюємо, як інші органи влади здійснюють свої функції в межах закону про дозвільну систему. І третє – це якраз органи державного нагляду і контролю, яких дуже багато, це майже кожен ЦОВВ і багато місцевих органів, які мають такі функцію контролю, от ми за ними слідкуємо уважно, щоб вони здійснювали свої функції нагляду, контролю в межах закону про державний нагляд, контроль. 

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України оприлюднила законопроект, в якому запропонувала ввести обов'язкову реєстрацію всіх абонентів мобільного зв'язку, а також реєстрацію обладнання з міжнародних ідентифікаторів. Цей законопроект уже порівнюють із драконівськими законами Януковича. 

— Власне, це не просто не порівняння, навіть не метафора, власне, текст щодо ідентифікації користувачів мобільного зв’язку виключно на підставі догорів, виключно на підставі паспортних даних, це і є текст одного із законів, який приймались тоді, 16 грудня, і були названі "диктаторськими законами", які потім ВР, в склад якої я ще входила тоді, в 2014 році, дружно відміняла. Тому для мене було загадкою, чому "наша пісня гарна, нова, починаймо її знову". На мій погляд, це інструмент, який не можна давати в руки в умовах слабких державних інститутів. Дуже часто ми чуємо фразу, що таке в Україні слабкі державні інститути. Слабкі – це не значить, що вони не можуть жорстко силу застосувати, ні. Слабкі – це значить, що в них є слабкість до корупції, і доки ми не поборолись з цим злом, давати такий інструмент в руки цим самим слабким до корупції державним інститутам не можна.

Ваша служба якимось чином може перешкодити такому рішенню?

— Знову-таки, в порядку закону "Про засади державної регуляторної політики" ця ініціатива законодавча урядового органу є регуляторною ініціативою, отже вони мають розробити відповідний аналіз регуляторного впливу, тобто порахувати, що ж це буде коштувати, і з метою чого це робиться. І, власне, ми беремо цей документ в роботу на аналіз. Попередньо можу сказати, що я бачу тут значні витрати. Витрати в першу чергу часові, а час — це гроші. Витрати, які будуть, відповідно, документарні, безкінечні ці копії паспортів. Тобто при реєстрації, якщо ти купуєш мобільну карточку. Тому це теж тягне за собою затрати. Я вже не кажу, що це тягне затрати бізнесу, який з цим пов'язаний. А що ж ми маємо, власне, в позитиві? Що це сприятиме безпеці. Заради безпеки багато чого можна зробити, але давайте подумаємо, чи сприятиме. Тому що, наприклад, зловмисник в Україні вільно, тому що, на жаль, ми ж слабкі інститути все ще маємо, які не подолали корупцію, в нас є чорний ринок документів, він просто придбає чийсь там вкрадений паспорт, і такий злочинець зареєструє на цей паспорт собі картку, він може вчинити злочин абсолютно вільно. От питаннячко: заради чого тоді всі чесні громадяни будуть витрачати час і кошти, якщо все ще залишається можливість для злочинця якраз зацікавленого обійти цю систему. 

Автори законопроекту не перейматимуться особливо затратами бізнесу. Вони покладуть зобов'язання на самих мобільних операторів встановити обладнання. 

— Зрозуміло, що вони б і не переймалися. Тільки цього від них вимагає закон. Прийдеться і їм перейматися затратами. Як мінімум, їх оцінювати. І я поки що не бачу відповідних позитивів від цього, а бачу значні витрати як громадян-споживачів, так, власне, і суб'єктів бізнесу. Тому думаю, що, скоріше, наш висновок економічний буде негативний. А про політичні наслідки і про права людини, на мій погляд, — це пряме порушення прав. Особливо, підкреслюю, нам постійно ставлять в приклад, що в ряді європейських країн ввели таку ідентифікацію. Але я хочу сказати, що ці європейські країни мають сильні демократичні інституції, і навряд чи переживають з приводу того, що їх політична діяльність може бути припинена в такий спосіб, чи що це може бути предметом, через який їх там будуть знищувати за їх якусь там незалежну позицію. А ми все ще в процесі трансформації. Тому, на мій погляд, цей законопроект несе суттєві ризики, суттєві витрати з економічної точки зору, не мають  чітких, зрозумілих плюсів, тому що, як я вже сказала, обійти цю регуляцію злочинцям якраз буде дуже легко, і мають великі політичні ризики і ризики з точки зору прав людини. Мені здається, що такий аналіз говорить про те, що такий законопроект не має права на існування. 

Законопроект, який підготувала ДФС, передбачає введення штрафів для власників авто на іноземних номерах в сумі вартості транспортного засобу. Таку суму власники автівок матимуть платити в разі, якщо не розмитнене авто знаходилося на території України більше 20 днів. В чому суть пропозиції?

— Можу сказати, що нам цей законопроект не надходив. Тому що це стосується не господарської діяльності, а це стосується особистих прав володіння. Тому на даний момент я не бачила змісту цього законопроекту. Якщо він до нас надійде, ми, безумовно, проаналізуємо ситуацію. Але мушу сказати, що якийсь вихід в ситуації з тим, що сьогодні є такий масовий вид незареєстрованих в Україні авто треба вирішувати. Я вважаю, що треба вирішувати через зменшення тих видатків, які треба нести для реєстрації в Україні старих придбаних за кордоном авто. Свого часу це в якості певного лобіювання було прийняте так, що чим старше авто, дешевше, власне, коштує десь там на міжнародних ринках, тому що його просто, умовно кажучи, скидують, у нас в Україні дуже дорого зареєструвати, таким чином його вартість суттєво збільшується. Отже, люди почали шукати і знайшли певний якийсь такий малозаконний, але на той момент ефективний вихід. Це погано з багатьох точок зору. Але зрозуміла його причина.  Тому боротися, на мій погляд, треба з причиною, а не з наслідками. Причина — це те, що дорого легалізувати в Україні старе авто, придбане в Європі. Думаю, що треба з цим щось робити. Тобто робити це дешевше.

Читайте также: Эксперт: требования владельцев нерастаможенных авто — "контрабанда в законе"

Заплановане реформування спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб підприємців, як ви вважаєте, дійсно, може щось детінізувати?

— Дослідження показує, що це півтора-два відсотки. На тлі того, що 98%, мільярди і мільярди залишаться в тіні, в офшорах, це десь приблизно укус комара… на нас крокодил кидається, а ми будемо з комаром боротись. Це приблизно. 

ФОПи ж можуть позакриватись.

— А вони так і зроблять. Більш того, вони не просто позакриваються, вони підуть в повну тінь, тобто торгівля продовжиться, але без реєстрації, без будь-яких податків на рівні когось зловлять, але всіх не переловлять. За кожним ФОПом одного перевіряючого на добу не поставиш. Це просто марна трата грошей, на мій погляд. Ми це вже проходили. Ми вже 15 років цю дискусію проходимо. На мій погляд, вона інспірована якраз великим бізнесом, це відволікання суспільної уваги, це відволікання уваги держави, це відволікання всієї уваги. Мені здається, що це не раціонально і нерозумно, але, тим не менш, будь-який законопроект, я ще раз кажу, він має пройти серйозну економічну експертизу. Я поки не бачу перспектив у такому підході. Дуже часто говорять, що через ФОПів продається тіньовий товар. Це явище теж є, але, знову таки, це товар тіньовий він не з луни падає на територію України, хочу нагадати. Він на територію України якось потрапляє через нашу митницю і от що цікаво. Замість того, щоб боротись в місті виникнення цієї контрабанди, тобто на митниці, чомусь вирішили з ФОПами поборотись, бо там дітей бити легше, це приблизний підхід.

У нас є меморандум з МВФ, там задекларовано, що з січня 2018 року мають бути посилені вимоги до суб’єктів спрощеної системи оподаткування

— Там же не написано, яким чином. Посилені вимоги – це можуть бути і інші способи. Це не значить, що треба виключати якихось суб’єктів, що треба забороняти чи ставити всім касові апарати. Треба подивитись, де насправді відбувається найбільші зловживання і боротись саме там, тобто фокусно боротись. Кожен раз це питання глибокого і справжнього, незаангажованого економічного аналізу. На даний момент і не бачу підходів, які б відповідали економічній і соціальній логіці, тому що малий бізнес, тобто ті самі ФОПи – це, в першу чергу, населення, яке само себе зайняло, тобто які не вимагають від держави нічого. Більше того, створює якесь робоче місце та ще й якісь податки сплачує. Вбиваючи це, ми створюємо людей, які потребують допомоги державної тоді, і грошей на цю допомогу немає. Так от, вони працювали і податки сплачували, а ми призведемо до того, щоб вони взагалі нічого не сплачували і просили у держави допомоги? 

Читайте также: МВФ уехал, клоуны остались, а денег как не было, так и нет

Тобто перш ніж реформувати ці маленькі якісь підприємства, їх податкову систему, треба реформувати усю систему загалом? 

— Десять років ми говоримо про реформу податкової системи, час від часу видають під неї якісь там документи, але потім вони не виявляються реформою, виявляються продовженням того ж самого стану. Тому, мені здається, бізнес вже просто трошки нервувати починає, коли тільки чує про реформу. Тим не менше, реформа необхідна. Тому що насправді скарг дуже багато. Певні кроки зроблені. Але я б сказала так — півкроку, а потім сумніви і розпач. От електронний ПДВ. З одного боку, дуже добре, тому що більш-менш є якесь зрозуміле прозоре середовище, ти можеш знати, кому його повертають, як сплачується, що де відбувається. З іншого боку, в цій бочці з медом є ложка дьогтю,  яка, власне, як завжди, вноситься через ручне керування. Є в бізнесі шахраї і хочуть, скажемо, повернути собі несплачений ПДВ, і в таких випадках у ДФС є інструменти, можливість блокувати реєстрацію накладних, ПДВ-накладних, на підставі яких, власне, потім відбуваються всі процеси — повернення, зарахування тощо. Передбачалося, що це буде виняток в крайніх випадках. Тим не менше, зараз ідуть страшенні скарги від бізнесу на це блокування, яке дуже часто виглядає нелогічно — спочатку блокують, потім бізнес доводить, що блокувати їм не треба було, але вже є певні втрати у бізнесу, є певні зупинки, є певні проблеми. Тобто як завжди, реформа виявила свою недосконалість, над нею треба працювати, щоб прибрати цей фактор впливу, цей ручний спосіб, яким можна зіпсувати будь-яку реформу.

Друге — це проект закону про податок на виведений капітал замість податку на прибуток. Як я вже і говорила, це може бути вирішенням проблеми, по-перше, при цьому офшори втрачають сенс, тому що будь-який виведений капітал, неважливо, куди, буде оподатковуватися однаково. В той же час, капітал, який залишається і вкладається в розвиток бізнесу, оподатковуватися не буде, як ти його не вкладай. Тобто дискусія, чи можеш ти це віднести на витрати чи не можеш, вона втрачає сенс. Вивели як дивіденди? Оплачуйте. Не вивели? Працюйте, у виробництво вкладайте, розвивайтеся, створюйте додану вартість. Ідея хороша, але як це буде виглядати в реаліях — побачимо. Ми бачили цей проект закону і погодили його. Тобто це вже говорить про те, що він економічно обґрунтований. Але яка його подальша доля — зараз сказати не можна. 

Президент буквально днями підписав подовження мораторію на перевірки бізнесу?

— Із початку року діє мораторій, він діє до кінця 2017 року. Так написано в законі. При цьому мораторій цей діє, він вже не такий, як був раніше. Скажемо так, це частковий мораторій. Він мораторій на планові перевірки по широкому переліку видів перевірок, але далеко не по всіх. Наприклад, такі резонансні перевірки, як захист прав споживачів, чи як якість, безпечність харчових продуктів під мораторій не потрапили, підкреслюю всім, хто любить скиглити, що зараз всіх труять, підкреслюю, ці види перевірок під мораторій не потрапили. Крім того, дозволяється по тих видах перевірок, які потрапили під мораторій, дозволяється за скаргою громадянина подавати відповідне обґрунтоване подання до Державної регуляторної служби, в нас працює відповідна комісія колегіальна, куди входять і бізнес, і органи влади, яка розглядає це подання, якщо воно обґрунтоване, то дає погодження. Так що сказати, що мораторій абсолютний і взагалі перевірки не проводяться — це неправда. Перевірки проводяться в найбільш резонансних частинах. Але за цей рік є можливість все ж таки встановити цей формат публічності і прозорості перевірок через створення тої самої інтегрованої автоматизованої системи, яка зараз в процесі створення.

Вам не здається, що взагалі ці перевірки варто скасувати?

— Тут питання таке, насправді якісь перевірки мають бути. І просто відповідь на це питання сам закон давно дав. Просто цьому закону треба слідувати прямо так, як написано. А саме, написано, що перевірки мають бути там, де є високий ступінь ризику. І визначено, що кожен орган  державного нагляду контролю має визначити ті сфери, де є високий ступінь ризику, де є середній ступінь ризику і низький ступінь ризику. Де низький ступінь ризику, немає що туди ходити, де високий ступінь ризику — мають бути перевірки. Інше питання, що зараз ми боремося з органами нагляду контролю, щоб вони визначили все ж таки ці ступені ризику, вони 10 років їх все теоретично визначають, щоб ці ступені дійсно відповідали ризикам.

Ранее глава комитета ВР по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина в эфире "ГС" заявила, что законопроект о нерастаможенных авто внесут в Раду на голосование только с предложениями и правками активистов.

Напомним, соглашения о ЗСТ с другими странами принесут пользу Украине, только если внутри страны создать комфортные условия для ведения бизнеса, подчеркнул эксперт по экономическим вопросам Илья Несходовский.

Темы дня