РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
За первое полугодие 2017 года из 90 банков, которые остались работать на украинском рынке, 70 оказались прибыльными. За первые полгода они вышли в плюс на чуть более восемь миллиардов гривен. В то же время 20 финучреждений — убыточны. Они ушли в минус на 10 миллиардов.
Общий убыток банковской системы за январь-июнь составляет почти два миллиарда гривен. Банкиры отмечают, что это произошло из-за докапитализации "ПриватБанка" и "Проминвестбанка".
Подробнее состояние банковской системы Украины в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор рейтингового агентства "Стандарт-Рейтинг" Андрей Никитин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Читайте также: Банковая душит СМИ и свободу слова. Обыски в "Страна.ua"
Наскільки неприємна статистика для банківської системи, в якій кожен п'ятий банк збитковий?
— Можна так сказати, що якщо подивитися динаміку за останній період, за півроку, в принципі, дані непогані. Не можна сказати, що банки збиткові в результаті своєї діяльності зараз. Їх збитковість відображає результати діяльності за попередні роки, коли нарощувалася криза, і НБУ це підкреслює, що два великих банки — Промінвестбанк і ПриватБанк — в цьому році формували резерви, які призвели до того, що по результатам півріччя були деякі збитки, які вплинули на статус системи. Але якщо подивитися на результати за п'ять місяців, коли не був закритий повний квартал, то тут краще видно, що чистий прибуток мала до травня включно банківська система — 6,8 мільярдів гривень, це чистий прибуток. Тобто ситуація вирівнюється, зростають чисті відсоткові доходи, за рахунок того, що зменшуються відсоткові витрати, зростають комісійні доходи, тобто банки переорієнтують свою ефективність на комісійні доходи, інші операційні доходи, тобто дають можливість собі і своїм клієнтам заробити за рахунок фінансового посередництва. Тобто ситуація не така критична.
Тобто ці банки не треба ліквідовувати, або об'єднувати, докапіталізовувати?
— Стосовно ліквідації, вже більше року НБУ стверджує, що так зване очищення банківської системи завершилося, і дійсно протягом 2017 року ті банки, що була припинена їх діяльність, це банки, які за офіційними даними просто не виконали графік докапіталізації, тому видно, якщо банк цей графік виконав, має необхідні, як мінімум, 200 мільйонів гривень, то з такими банками вже нічого поганого не відбувається. Але якщо не виконана вимога докапіталізації, такі банки виводилися, і це було прогнозовано, певні в цьому ризики є, тобто якщо ви довіряєте банку невеликому, який попав, можна так сказати, в цей список, ви повинні розуміти, чи ці дії здійснюються по докапіталізації, чи ні. От ми бачимо, деякі банки, скажімо, на контрольну дату нібито у них не було тих сум, але по суті вони були внесені, просто організаційно, юридично це все оформлювалося, і ніяких проблем таких же системних нема. Я не очікую суттєвих потрясінь в цьому розумінні вже до кінця року. Будемо позитивно налаштовані.
Тобто ринок стабілізується?
— У принципі, цифри про це твердять. Тобто ми не бачимо збитків, які пов'язані з операційною діяльністю банків. Так, оці нарахування в резерви, це результат того, що знецінення гривні, криза, ряд подій по об'єктивним причинам не можуть забезпечувати ці потоки кредитні, але зараз і кредитна ставка падає, і не так швидко, тому що є різні ризики, не пов'язані з процентними проблемами, але вона падає, і зараз легше ці кредити брати, і якщо їх певні клієнти беруть, тобто таких, скажемо так, ми бачимо, що гривня стабілізувалася достатньо за останні три-чотири місяці. Тобто все більш-менш прогнозовано і відносно стабільно, я би сказав.
Сукупний збиток державних банків становив майже 1,8 мільярдів гривень. Чим це можна пояснити?
— Це просто перерахування в резерви. Скажімо, у банку є гроші, достатньо, щоб забезпечити поточні платежі, навіть оця націоналізація ПриватБанку не вплинула суттєво, тому що була забезпечена довіра до цієї фінансової установи, але технічно, так, як є не працюючі кредити, під ці суми слід сформувати резерви, це математично зменшує і робить ці прибутки від'ємними, але це не значить, що у банків щезли гроші і щось буде… банки це не отримують, податки вони не будуть платити з доходів, скажемо так, це не позитивно. Але ситуація в тому, що в певних банках ще в минулому, чи позаминулому це відбулося. В певних крупних банках. А от в цих банках це відбувалося більш повільно, і коли ПриватБанк в позаминулому році подавав два фантастичні результати прибутків, до речі, і податки сплачувалися, і так далі… решта банків показували збитки. Зараз це просто каледарно переміщено, але ніяких негативів я тут не бачу для споживача.
НБУ зазначає серед позитивних тенденцій першого півріччя 2017 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, зростання чистого комерційного доходу на 34%, і чистого процентного доходу на 3,5%. А цю тенденцію, чим можна пояснити?
— Скоріше за все, раніше банки були орієнтовані на отримання процентних доходів, тобто багато було послуг, які банки надавали фактично безкоштовно, або за пільговими цінами, це пояснювало ситуацію на ринку, дуже багато було конкурентів, які демпінгували, і за рахунок кредитування банки відбивали доходи, пов'язані з іншими операціями. Комісія за відкриття рахунків, за здійснення переказу, за випуск платіжних карток і так далі, вони були або відсутні, або символічні. За останній рік ситуація дещо змінилася, і клієнт це трошки відчув, тобто він починає сплачувати… це не так багато, але просто зміна стратегії, вона вже відбувається. Чи буде це зростання в подальшому? Я думаю, що суттєво ні, тому що все ж таки конкурентна ситуація залишається більш-менш прогнозованою, ще залишається майже 90 банків на ринку, а якщо вам необхідно зробити переказ, і ваші гроші недовго знаходяться в системі, не сильно важливо, наскільки він надійний, тому конкурентна ситуація все-таки вимушує не робити ці комісії захмарними, і вони нижче, ніж в Європі. Але вони є, і от вам результати, будь-ласка, банки отримують доходи, можуть працювати і далі, це позитивно.
Поясніть тенденцію, що частка державних банків на ринку депозитів населення України збільшилася до 62%, і вклади юросіб до 51%.
— Довіра зросла. Коли ми кажемо про якісь опитування, там, зустріли людину на дорозі, питають: довіряєте банку? Він каже: ні, не довіряю. Але є цифри, вони свідчать про те, що банківська система залишається єдиним більш-менш стабільним інструментом для збереження і примноження грошових коштів, і він демонструє позитив, на тлі того, що валюта демонструє стабільні показники, тобто це позитив, довіра зростає, до того хто залишився.
Ранее в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт в банковской отрасли Игорь Шевченко рассказал, что количество убыточных банков снизилось из-за уменьшения процентных ставок.
