РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
Правительство до конца года реформирует девять министерств и привлечет тысячи новых специалистов. Об этом на заседании Кабмина в среду заявил премьер-министр Владимир Гройсман.
Он отметил, что уже осенью правительство выйдет на это решение, начнет реформу, привлечет новых сотрудников по конкурсу и сформирует конкурентную зарплату за счет бюджетных средств и денег европейских партнеров.
Читайте также: Реформа налоговой системы в состоянии всем усложнить жизнь — Доротич
Какова необходимость реформирования министерств прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы профессор, заведующий кафедры государственной политики и общественного развития Национальной академии государственного управления Валерий Тертичка.
(публикуется на языке оригинала)
Про які саме міністерства може йти мова?
– Деякі ЗМІ подають дані, що це Мінсоцполітики, МОЗ, Мінагрополітики, МОН, Мінфін, Мінрегіон, Міненерго, Мінінфраструктури та Мінкультури. І це все буде координувати секретаріат Кабміну. На другому етапі мають запроваджуватися всі інші міністерства, які залишаються в переліку. Під цю реформу підпадуть всі міністерства.
Що мається на увазі під реформою? Прем'єр каже про повне перезавантаження.
– Посилення міністерств в контексті їх розбудови. Має бути середньострокове стратегічне планування: куди направляти гроші, чим має займатися МОЗ чи Мінкультури. Тобто мають бути визначені пріоритети.
По-друге, мають бути визначені підходи до прийняття і впровадження урядових рішень на основі аналізу політики. Має бути дієвий секретаріат Кабміну, як потужний центр уряду. І основне завдання, яке на них покладається, це мають бути якісні послуги, які надає те чи інше міністерство.
Чи доречно перекроювати зверху управління в міністерстві?
– Фактично ці стратегічні завдання будуть такими ключовими генеральними директоратами, які будуть призначати напрями політики в тому чи іншому міністерстві. А кількість підприємств або функціональні обов'язки – це вже похідні від цього і вони не є визначальними.
Реформа не спрямована на те, що когось там звільнять. Це функціональний підхід. Вони мають бути виробниками політики. Виробляти цю політику у відповідній сфері. Ця реформа йде в контексті продовження того що було започатковано, мається на увазі впровадження державних секретарів.
Зараз, якщо брати систему управління, то є міністр та заступник міністра. А управління апаратом здійснює державний секретар. В продовження цього йде наступний етап – реформування міністерства.
Свое мнение о реформировании министерств также выразил в эфире "ГС" директор Института анализа и прогнозирования Юрий Лесничий:
"Були розмови про те, що збираються міняти очільників п'яти міністерств, але зрештою кілька днів тому ми почули інформацію, що наразі зміни до складу Кабміну не планують вносити.
Хотілося б вірити, що всі реформи, які наразі анонсував Володимир Гройсман, вони будуть зроблені дієво. А не так як завжди. Збиралися зменшити кількість чиновників, а під це реформування вона збільшується. Хотіли зробити якнайкраще, щоб був конкурсний відбір на посади, а зрештою це вилилося в низку скандалів про антикорупційні органи.
Напевно вже дозріли до такого стану, що треба зробити реальні і конкретні реформи. Важлива оптимізація ще пострадянських розгалужених структур, які у нас працюють разом з держкомітетами. Останнім часом експерти багато говорять саме про Міносвіти.
Тобто про реформу освіти, застарілість і невідповідність сучасним нормам. Мінрегіонбуд, Мінсоцполітики та Мінфін – це міністерства, які планують на першому етапі реформувати. Наразі реформу проанонсували, що вона буде зокрема через конкурсний відбір.
Будуть намагатися влити свіжу кров молодих спеціалістів. Хотілося б вірити, що це не закінчиться так, як пробували влити нову кров з легіонерами-іноземцями в наші міністерства. Попередній Кабмін був з великою кількістю реформаторів, які зрештою не показали результатів. Пояснюють, що система важко реформується або іноземний досвід в наші реалії не імплементується без проблем і одразу з відчутними результатами", – сказав Лісничий.
Ранее председатель Общественного совета Минфина Владимир Козленко в эфире "ГС" отметил, что несмотря на советы зарубежных реформаторов, украинские депутаты принимают законы, руководствуясь интересами своих финансово-промышленных групп.
