РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Под стены генеральной прокуратуры пришли с акцией националистические партии "Всеукраинское Объединение "Свобода", "Национальный корпус" и "Правый сектор". Они требуют национализировать вертолетную площадку, построенную во времена президентства Виктора Януковича. Участники акции подчеркнули, что до сих пор не выполнено решение суда об аресте "вертолетной площадки".
Ситуация вокруг вертолетной площадки продолжается с прошлой недели. Тогда президент Петр Порошенко заявил, что конгрессно-выставочный центр "Парковый", где и расположена площадка, находится в собственности государства.
Поведение правых сил в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала политтехнолог Екатерина Одарченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
На вашу думку, чому праві сили підняли тему вертолітного майданчику?
– Це дуже схоже на рейдерство. Наскільки я знаю, перед ефіром читала про цей об'єкт. Там він перебуває у власності приватній і там кінцевим бенефіціаром зазначена британська кампанія.
Я не берусь говорити, наскільки це правда чи неправда, бо я не є юристом. Але фактично документи вказують на таку ситуацію.
З іншого боку, якщо ми говоримо про націоналізацію, націоналізація – це процес, в якому націоналізується якесь майно. Тобто що вони вимагають націоналізувати і у кого. В британській компанії що націоналізувати? Стіни? Наскільки я розумію, техніка і все решта воно знаходиться у власності людей, які займаються бізнесом і, відповідно, складають договори про проведення там конференцій.
У мене був досвід проведення конференцій в цьому залі і ми маємо визнати, що там можна по-різному відноситись до бенефіціаріїв, але на даний момент це один з небагатьох майданчиків, на якому можна якісно провести захід за участі міжнародних дипломатів, міжнародних спікерів. Тобто там на те є можливість, а націоналісти зараз псують образ України на міжнародній арені.
Подивіться, як трактують подібні акції досить немирні наші західні партнери. Я регулярно отримую моніторинги з ключових медіа-агенств світу в процесі роботи. Після маршу з факелами, коли кожна поважаюча себе міжнародна газета написала про жах українського націоналізму, бо це картинка така красива, ви розумієте, закони жанру.
Я переконана, що там є і свідомі люди, які мають більш жорстку позицію. Але, тим паче, картинка виглядала жахливо і зараз те, що відбувається… Тобто прийшли люди, захопили, по суті, приватну власність, в якій би вона формі не була. Так само можуть прийти до мене в офіс чи до вас в редакцію і сказати: давайте будемо розглядати націоналізацію вашої редакції.
Це є пряме порушення закону і, наскільки я розумію і переконана, що функція держави і правоохоронних органів якраз розбиратись, хто тут правий і розбиратись, хто діє по закону. по суті, захоплення приватної власності – це теж більше схоже на рейдерство, ніж на способи демократичного діалогу або волевиявлення. Акція біля "Паркового" мирна. Це було б народне волевиявлення. Така акція — це, власне, знову ж таки, чи не платять вони податки? Треба дивитись.
Але, як на мене, будь-яка сплата оренди землі – точно в цьому місці буде більше десяти мільйонів гривень. Точно просто сплата податків з землі, з нерухомості. Будь ласка, подивіться, чи сплачує "Парковий", чи не сплачує, я не знаю, але на це треба зважати. Чи сплачують вони заробітну плату з людей, які офіційно обслуговують це приміщення. Мені здається, що сплачують.
Тому мені здається, що така ситуація дуже контраверсійна та ми маємо зважати, що в нинішній необхідності залучення міжнародних коштів, міжнародних інвестицій така поведінка і така картинка ми просто її не можемо собі дозволити як країна.
Чому ці певні сили вчепились саме в комплекс "Парковий"?
– Бо це дуже прибутковий майданчик. Орендна плата за день оренди поверху там вартує дев'ять тисяч доларів і великі кампанії міжнародні, хто хоче проводити певні маркетингові заходи. Вони офіційно по договорах платять ці кошти за оренду. Потім ще купують кейтерінг, клінінг тощо.
Тобто це є високоприбутковий бізнес, який насправді цікавий певним сторонам як кампанія, яка буде цим займатись замість сьогоднішнього менеджменту. Знову ж таки, я зустрічала дуже багато в практиці ситуацій.
Ми часто на ефірах обговорюємо, коли певним російським слідом або слідом команди Януковича пояснюються бізнес-розбірки і мені здається, що якщо ми називаємо певну власність сумнівною, ми маємо апелювати до документів. Я підняла інтернет, знайшла з відкритих даних, що це є британська кампанія. Наскільки ці люди можуть довести, що це є якийсь інший бенефіціарій, я не знаю. Нехай доведуть. Нехай виходять публічно до преси, комунікують, бо ці меседжи, які були виголошені…
Я дивилась їх в прямій трансляції, виглядали дуже непевно.
Інформаційні приводи, через які збираються праві сили дрібнішають. На початку тижня заворушились навколо справи колишнього командира батальйону ОУН Миколи Коханівського, а коли йому обирали запобіжний захід, не прийшли.
– Пан Коханівський довго брав участь, в тому числі, дуже демократично. Я пам'ятаю, що він брав участь, припустимо, в кампанії "Юлі волю!" як частина таких політичних демократичних сил. Деякі його акції вважали радикальними, але, знову ж таки, потрібно, як на мене, дуже чітко розмежувати дві речі: громадську позицію, нехай вона буде жорстка чи не жорстка, але вона має бути висвітлена в демократичний спосіб і порушення закону.
Знову ж таки, псування державного майна, певні тілесні ушкодження, захоплення приватної власності – це є абсолютно очевидне непряме порушення законодавства України та ми не можемо зараз дозволяти в період глобальної криміналізації, недовіри до державних інституцій, відсутності такого відчуття безпеки кожним громадянином ситуацію, коли абсолютно поліція не реагує на порушення закону, бо це буде мати негативну оцінку в пресі. Чи вони бояться цих радикальних сил.
Читайте также: Суд над Коханивским. Сила права блекнет перед грубой силой — Золотарев
Тобто все має бути по закону та роль тут президента, якщо це питання є ще політичним, чия це власність, то він має чітко сказати, що з цього боку давайте і ви, шановні активісти, не порушуйте закон. А силові структури будуть вже розбиратись, чия це власність, наскільки вона офіційна, наскільки вона платить податки. Інакше просто іноземні, припустимо, кампанії, які планували щось провадити, бачать цю ситуацію, вони це передають в свої центральні офіси, які надалі будуть думати, чи варто взагалі мати справу з Україною.
Це все прагматика. Міжнародні інвестори є прагматиками, так само, як міжнародні політики.
Чому влада офіційна настільки м'яко реагує на подібні витівки правих сил?
– Ми розуміємо, що праві сили великого рейтингу не наберуть, як, на щастя, по всьому світу вони мають свою підтримку, але не надто велику. Знову ж, такі праві сили, їх видали без політичної боротьби.
Потім, припустимо, перед виборами чи після політичних виборів дуже просто, так само, як дуже просто деякі прикриваються правими політичними силами, кажуть, що ми політики, але займаються реально рейдерством. А це, припустимо, негарно з боку президента, який звинуватив, що це вертолітний майданчик Януковича, зараз говорити, що не зовсім правомірно люди займають це приміщення.
Тобто погодьтеся, політична стратегія та публічна комунікація стають на перше місце, аніж виконання норм закону та це є нездорова практика.
Можливо, немає жорсткої правової, юридичної реакції саме тому, що в суспільстві є градус довіри до патріотичних організацій?
– До відповідальності не хочуть притягати, аби не набирати на себе негатив. А з точки зору великої довіри, є довіра до патріотичних громадських організацій і політичних сил, але не до радикалів. Тобто підтримки радикалізму, на щастя, в суспільстві глобальної немає. Тому кожен використовує цю ситуацію публічно.
Якщо ми не будемо реагувати на це зараз, то завтра подібна ситуація буде відбуватись в будь-якому районному центрі, де під певною політичною доцільністю буде здійснюватись тиск на бізнес, причому напівсиловий.
Напомним, представители националистических партий и организаций в понедельник, 16 октября, захватили выставочный центр "Парковый", где находится так называемая вертолетная площадка экс-президента Украины Виктора Януковича.
