РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
США планируют перезапустить переговоры с Россией относительно ситуации в Украине. Об этом сообщает американское издание The Washington Post со ссылкой на чиновников Белого дома.
В статье говорится: если раньше президент Дональд Трамп решение конфликта в Украине возлагал на Европу, теперь решил взять инициативу в свои руки.
Сообщается, в частности, что для контактов с российской стороной будет назначен спецпосланник Госдепа США по управлению новыми усилиями относительно Украины. Он, в частности, будет вести переговоры с помощником российского президента Владиславом Сурковым. А для стимулирования России быть более сговорчивой, сообщает издание, США могут ввести новые санкции.
Насколько реалистичной может быть эта информация, в эфире радиостанции Голос Столицы предположил эксперт-международник, представитель Международного центра перспективных исследований Евгений Ярошенко.
Читайте также: Трампофобия и трампомания. Трамп завершил первое зарубежное турне
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи дійсно на тлі протиріч з Європою Дональд Трамп може ініціювати окремий переговорний процес щодо ситуації в Україні?
— Питання переговорного процесу щодо української кризи, тут спостерігалося таке вакантне місце. Бо під час президентства Барака Обами цим питанням опікувалася Вікторія Нуланд, однак за п'ять місяців президентства Трампа поки що не було рішення щодо призначення конкретного дипломата, який би був відповідальний за діалог з Росією щодо України. І зазвичай, я думаю, що це буде обіймати хтось на рівні помічника державного секретаря, тобто буде приблизно той самий рівень представництва. І це свідчить про те, що поки що США прагнуть лише відновити цей діалоговий канал, однак якихось пропозицій чи якогось бачення, як вирішувати це питання, чи як можна принаймні його зрушити з мертвої точки, вивести з глухого кута, у Вашингтоні немає.
А стосовно повідомлення, що Дональд Трамп вирішив зараз взяти ініціативу щодо питання України в свої руки?
— Я б не сказав, що призначення спецпосланця США — це буде означати, що Трамп бере відповідальність в свої руки. США і далі будуть покладатися на Францію і Німеччину, як партнерів по "нормандському формату", що, мовляв, це питання європейської безпеки, нехай європейці цим самі займаються, чого це має турбувати американських платників податків. Єдине, що зараз виникає питання, щоб європейці активніше підключатися до цього. Бо попри те, що ми маємо факт перемоги Макрона, який серед фаворитів займав найбільш жорстку позицію щодо Росії, то це зовсім не означає, що Франція буде готова до якихось більш рішучих дій. І так само це стосується Німеччини, бо у вересні будуть парламентські вибори, і основна увага німецької політичної еліти буде прикута якраз до внутрішніх питань. І тому, знову-таки, виходить замкнене коло, що США не хочуть активніше підключатися до української кризи, а європейські союзники поки не готові брати на себе надмірну відповідальність, надмірні зобов'язання.
Стосовно результатів зустрічі лідерів країн НАТО і саміту G7, чи можна взагалі говорити про кризу відносин між США та Європою, якщо далі продовжується така політика передачі важелів і небажання взятися за ці важелі?
— Тут основним драйвером кризи довіри між США і країнами ЄС залишається стаття 5 Вашингтонського договору, яка передбачає, що у випадку нападу на якусь з країн НАТО, всі країни це розглядають як колективний напад, і зобов'язані надавати одна одній допомогу. Однак, на саміті НАТО всі очікували, що Трамп зробить заяву, у якій підтвердить ці зобов'язання. В принципі, сама ця стаття вже передбачає, що сторони зобов'язані допомагати одна одній у випадку гіпотетичного зовнішнього нападу. Однак, тут не вказано, в якій формі. І це дуже сильно відштовхує деяких європейських країн, які потенційно можуть бути вразливі до зовнішньої агресії, це їх підштовхує сумніватися в гарантіях США. І той факт, що це не було названо, оце певним чином хитає довіру європейців, бо вони розуміють, що така європейська вразливість, боязнь дозволяє Трампу використовувати таку риторику, таку невпевненість для тиску на європейських союзників.
Тобто таким чином Трамп показує, хто головний?
— Безумовно. Це підтверджується не лише його такими заявами і, може, не зовсім дипломатичними жестами під час саміту НАТО. Однак, якщо подивитися на статистику, подивитися на кількість оборонних витрат, США в рамках НАТО, то тут відповідь очевидна, хто грає першу роль.
Завтра, 30 травня, зустрічатимуться представники МЗС України, Франції, Німеччини і Росії в рамках підготовки засідання "нормандського формату" на вищому рівні. Ми вже знаємо, що українську сторону на цих перемовинах представлятиме перший заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко. Про що говоритимуть? І якого рівня ця зустріч?
— Безумовно, позитивний сигнал те, що така зустріч, хоч і на іншому рівні представництва, відбудеться. Однак, поки що сторони не мають якихось конкретних пропозицій. І як результат, навряд чи ця зустріч буде якоюсь проривною. Однак, не проводити взагалі такі зустрічі — це собі не можуть дозволити Франція і Німеччина, тому що це на них буде падати тінь, як країни, які відповідальні за європейську безпеку, і вони не можуть нічого зробити, щоб якось вивести конфлікт на Донбасі з глухого кута.
Читайте также: Макрон и Путин войдут в роли "хороший"-"плохой полицейский" — Якубин
За вашими прогнозами, нормандські перемовини на найвищому рівні коли можуть відбутися?
— Це може залежати від найближчої зустрічі на рівні дипломатів. І вже зустріч на найвищому рівні, на рівні глав держав, урядів, буде залежати від того, чи є якесь переговорне меню, чи є щось обговорювати. А поки що я такого не бачив.
Сьогодні будуть зустрічатися Емануель Макрон і Володимир Путін. На вашу думку, українське питання тут буде звучати?
— Українське питання може згадуватися, але побічно і другорядно. Бо для співробітництва Франції і Росії найважливіше — це сирійська криза, бо сирійська криза тягне за собою міграційну кризу, тягне за собою тероризм. І тому, можливо, Франція тут спробує себе зарекомендувати як посередник між США і Росією у питанні протидії тероризму. Бо Франція є тією європейською країною, яка має найсильніші амбіції на Близькому Сході. І тому в Росії розуміють, що можна через Париж якимось чином вийти на канал комунікації з тими країнами, які підтримують антиурядові сили.
Напомним, политический аналитик Андрей Видишенко в эфире "ГС" заявил, что Украина не входит во внешнеполитические приоритеты США, и, в частности, ведущую роль в минском процессе займет Ангела Меркель.
