РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
В Украине вступило в силу соглашение об условиях присоединения к энергетической системе Европы INTSOI — это европейская сеть системных операторов передачи электроэнергии.
Отмечается, что для "Укрэнерго" это событие дает возможность реализовать следующую фазу на пути интеграции объединенной энергетической системы Украины к европейскому объединению.
Что получит Украина, благодаря этому присоединению, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил генеральный директор Центра исследования энергетики Александр Харченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Ця подія дає можливість реалізувати наступну фазу на шляху інтеграції нашої об’єднаної енергетичної системи до європейської. Яка саме наступна фаза?
— По великому секрету скажу, що Україна в наступну фазу вступала вже двічі в своїй історії. І більше того, наступну фазу проходила і вже навіть працювала в режимі енергоострова в процесі переходу від російської енергосистеми до європейської. А потім поверталася назад. Тому в нас ще багато попереду, є над чим працювати. Зараз головне – це збалансувати виконання плану, який підписаний, і який є першим кроком до того, щоб від'єднатися від російської системи, попрацювати рік в системі так званого острову, коли українська і молдовська система буде працювати окремо, і потім зможе приєднатися до європейської системи.
Для чого цей перехід треба?
— Тому що є певні технічні вимоги для того, щоб перейти з однієї частоти, бо зараз ми працюємо на одній частоті мережі, а маємо працювати на іншій разом з європейською системою. Але це дасть українській енергосистемі набагато більшу надійність, бо якщо сьогодні ми, чесно кажучи, не розраховуємо на якісь перетоки з Росією, не маємо підстав думати, що наша синхронізація з Росією дає додаткову надійність українській енергосистемі, то при роботі з європейською енергосистемою це буде додаткова можливість Україні балансувати енергосистему, отримувати за необхідності додаткову потужність європейської енергосистеми. І таким чином значно надійніше стане енергопостачання.
Тобто приєднання до європейської системи операторів передачі енергії дозволить нам обійтися без віялових відключень?
— Якщо так побутово, то так. Це значно, скажімо так, зменшить вірогідність такого сценарію, коли нам знадобляться віялові відключення.
Читайте также: Корольчук: Украину ждет энергетическое будущее "на коленях" перед ЕС
Не буде, скажімо, до чогось змушувати в плані тарифів це приєднання до європейської енергетичної системи?
— Ви знаєте, ми ж рухаємося до вільного ринку в електроенергетиці до руйнування монополії. А ціни на електрику сьогодні в Україні вже вищі, ніж в деяких регіонах Європи. Тому я тут не бачу великих острахів. Певне зниження цін для приватних споживачів можливо відбудеться після повного приєднання і після того, як запрацює ринок, і коли люди будуть отримувати конкурентні пропозиції від різних постачальників, то ситуація принципово зміниться.
У ЄС знають, що в України в пікові періоди є проблеми з енергетикою. Чим тоді приваблива Україна?
— З одного боку, Україна часом може запросити якусь допомогу, але так само може бути ситуація, коли Європа буде потребувати української електрики. І в цілому українська енергосистема є достатньо великою, вона відчутна на європейському масштабі, і вона так само робить європейську енергосистему, теж підвищує її стабільність, робить її більш потужною. Тому це взаємний інтерес. І якщо раніше європейські країни багато хто з них побоювався приєднання української енергосистеми через те, що боялися, що ми будемо багато експортувати, то зараз ціни приблизно однакові, і цей ризик знявся. І, бачите, цей шлях розпочався, щонайменше, для нас. Я повторюся, що він розпочався вже втретє, двічі Україна зривала цей процес і поверталася на першовихідні позиції.
Зривали ми його двічі на якому моменті?
— В 2001-2002 році ми вже працювали в режимі чистого острова. І тоді зміна влади і зміна уряду не дала можливості завершити цей процес. І після того, як після Івана Плачкова, міністра енергетики, який робив інтеграцію до Європи, прийшов Бойко Юрій Анатолійович, то він повністю розвернув тоді назад всі інтеграційні процеси. І так само сталося в 2008 році, в 2009 роках, з певних причин, ви можете зрозуміти, яких, так само процес євроінтеграції був призупинений.
Якщо говорити про технічні моменти, скільки часу займе цей перехід?
— Знадобиться два-три роки на те, щоб привести перш за все регуляторну документацію до ладу. Головна проблема — не в техніці. Головна проблема — в політичній волі і в бажанні приймати необхідні документи і реформувати українську енергосистему відповідно до вимог, які є з боку європейців.
8 червня Петро Порошенко підписав закон про ринок електроенергії, цей документ вводить норми третього енергетичного пакету ЄС. Про які норми йдеться?
— Головні норми – це прозорість, конкуренція і відсутність монополії на ринку. Третій енергопакет створює ситуацію, коли ніхто не може диктувати, яка буде ціна на ринку, і за яку ціну, як сьогодні в нас диктує НКРЕКП, яка знаходиться під впливом монополістів, є певна політична корупція, цілком зрозуміло, і ми маємо завищені тарифи. У реальній ситуації конкуренції ми їх не будемо отримувати як споживачі, ми будемо мати конкурентній пропозиції різних постачальників.
Тобто тертій енергетичний пакет прибирає НКРЕКП як регулятора?
— Він не прибирає НКРЕКП, але змінює роль НКРЕКП з органу, який диктує і встановлює, і змінює організацію ринку з монопольної організації, як сьогодні, до ситуації, коли є багато постачальників, і споживачі мають різні пропозиції.
Ранее экс-министр топлива и энергетики Иван Плачков заявил в эфире "ГС", что властям нужно перестать политизировать тему энергетики и отказаться от дорогого угля даже, если он из США.
А эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский в эфире пояснил, что на газовом рынке Украины во главу угла ставят интересы монополиста, а интересы потребителя не учитывают совсем.
