РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
Монетизация субсидий на жилищно-коммунальные услуги может быть внедрена в Украине не в ближайшее время, как до недавних пор говорили в правительстве, а лишь через три-четыре года. Об этом заявил министр социальной политики Андрей Рева.
Читайте также: Апрельская зима в Украине: смертельный урожай
По его словам, государству сложно внедрить такой механизм, поскольку нужно открыть семь миллионов банковских счетов на получателей, а это технологически не просто. Кроме того, сложность состоит в отсутствии механизма контроля использования денег, которые государство перечисляло бы вместо субсидий гражданам.
В обновленном Меморандуме с МВФ Украина взяла на себя обязательство до сентября текущего года провести монетизацию субсидий на уровне теплокомунэнерго. Выплаты напрямую украинцам — следующий этап монетизации субсидий. В прошлом отопительном сезоне льготы на оплату услуг ЖКХ получали почти семь с половиной миллионов семей.
Тему монетизации субсидий прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы депутат от фракции "Самопомич", замглавы парламентского комитета по вопросам строительства, градостроительства и жилищно-коммунального хозяйства Алена Бабак.
(текст публикуется а языке оригинала)
Наскільки вірогідна монетизація субсидій?
— Звичайно я вірю в монетизацію субсидій і вважаю, що надважливо, щоб монетизація відбулася вже в цьому році. Практично 50% родин вже отримують субсидії. За виключенням міста Києва та Одеси, де цей відсоток складає близько 20%. Ми зараз не монетизуємо субсидії по праву людей направляти заощаджені кошти на оплату комунальних послуг на інвестиції на утеплювання або встановлення індивідуальних теплових пунктів. Люди, які сьогодні отримують субсидії, стануть ще біднішими. Справа в тому, що, відповідно до меморандуму з МВФ, з 1 травня Україна має зменшити соціальні нормативи на опалення. Тобто люди, які сьогодні отримують субсидії, повинні будуть сплачувати більшу частку обов'язкових платежів за комунальні послуги. Фактично, щоб утеплити будинок, треба взяти кредит. Але якщо у людей немає грошей на поточні витрати, то з якого джерела вони будуть гасити кредити. Необхідно, щоб у людини разом з монетизацією було право витрачати цю заощаджену суму на інвестування. Тоді бідна людина за визначенням буде мати мотивацію економити і витрачати ці кошти на утеплення свого житла.
Якщо я маю заплатити півтори тисячі гривень, а субсидія становить тільки тисячу гривень, я ще маю заплатити п'ятсот гривень. Де економія?
— Влітку цього року, коли уряд оголосив про зменшення соціальних нормативів. Щоб люди, розуміючи, що їхня платіжка з наступного опалювального сезону буде більша, ніж сьогодні, люди брали кредити і утеплювали своє житло. Тоді цей рахунок на тепло після утеплення буде меншим. Але за умови, що субсидія залишиться та сама тисяча гривень, у людей буде економія, яку вони використають на оплату того кредиту. Якщо виходить, що субсидія піде в грошовому вигляді на теплоенерго, то мотивації у людей раціонально використовувати кошти немає.
Але субсидія — це не фіксована сума. Вона розраховується від тієї суми, яка надходить.
— Від соціального нормативу і від тарифу. Тобто це фіксована сума протягом всього опалювального сезону. Перерахунок здійснюється в кінці опалювального сезону залежно від того, скільки фактично було використано тепла по будинковому лічильнику. Але вона визначається як фіксована сума. Норматив соціальний, тобто скільки може бути там тепла помноженого на тариф. А по завершенні опалювального сезону відбувається перерахунок. Ви чули неодноразово заяви уряду, Геннадія Зубка, про те, що економію ми залишимо людям. Але, на жаль, ми бачимо, що ця ідея монетизованої економії поки що не є в планах уряду. І я вважаю, що це надто проблематично, оскільки у людей не має грошей, щоб платити поточні рахунки. Також не правильно було б зараз ще зменшити соціальний норматив і не дати інструменту, за рахунок якого можна було б покрити енергоефективність. Це лише шлях до більшого зубожіння.
На якому рівні монетизація розглядається сьогодні в уряді?
— На рівні теплоенерго. Вони кажуть, що вони зможуть відкрити рахунки. Але це є нонсенс. Ощадбанк, наприклад, як державний банк, сказав, в нас немає проблем, ще на початку масового підвищення цін. В Ощадбанку сказали, що в нас немає проблем відкрити рахунки, адже ж це не в одному банку буде відкриватися рахунок. Це по всій Україні. Єдине, що там по програмному забезпеченню є питання, як узгодити їх в єдину систему. Але це ж ми не перший день обговорюємо проблему субсидій. Більше того, ми як парламентарі, минулого року прийняли закон, яким до 17 березня зобов'язали уряд розробити порядок монетизації субсидій, і по цьому порядку, як постанову Кабміну, ми навіть концепції не бачимо. Хоча є норма закону, яка зобов'язує уряд до 17 березня такий порядок розробити. Тобто те, що уряд зараз робить, він робить всупереч закону, і взагалі здоровому глузду.
Чи буде скорочуватися кількість субсидіантів?
— До моменту, якщо буде відбуватися монетизація, заборгованість за комунальні послуги ще з'явиться у субсидіантів, у яких сьогодні її немає. Тому що сьогодні для отримання субсидії родина повинна сплачувати вчасно свою обов'язкову частку платежу. Якщо зменшиться соціальний норматив на тепло, а у людей немає грошей оплатити заходи енергоефективності, то, фактично, на цю часточку у людей будуть виявлятися борги. Бо в них сьогодні немає грошей за це заплатити. Щодо прогнозів по 3200 гривень, я, на жаль, нічого не можу сказати, бо статистика сьогодні про доходи і витрати домогосподарств України є лише за минулий рік. Наступна статистика, що доходи людей за минулий рік зросли в номінальному виразі на 15%, а плата за житлово-комунальні послуги — на 46,6%. Тобто набагато випереджають темпи зростання вартості комунальних послуг порівняно зі зростанням доходів. І дуже сумна наступна статистика, що в цих даних Держкомстату у людей немає заощаджень. Показано, що всі доходи ідуть на оплату поточних платежів. Взагалі не відбувається в Україні вже практично другий рік поспіль накопичення фінансових активів. Люди живуть за рахунок минулих заощаджень. Надалі такими темпами реформувати енергетику, я думаю, дуже небезпечно.
Свое мнение о монетизации субсидий выразили также слушатели Голоса Столицы.
Владимир, Киев: Должны быть абсолютно обоснованные и честные тарифы. Не все могут утеплять свои квартиры. Получается, если я утеплился, а сосед нет, это не дает никакого эффекта. Так говорят эксперты. Бабак блефовала в эфире. Обоснований никаких нет. Должен быть четкий тариф и аргументированный. Я все это связываю с нашей властью. Пока не будет порядочных людей у власти, у нас так и будет все. Экономить нам не на чем, потому что, нет автономного обогрева и я, например, неработающий пенсионер и так экономлю до невозможности и горячую воду и все. Но я не буду при свечах сидеть.
Игорь: Однозначно монетизация субсидий нужна и здесь, наверное, правильная инициатива правительства, что мы еще сейчас не готовы, потому что те вопросы, которые обсуждаются даже между вами в студии, абсолютно на поверхности. Монетизация будет стимулировать что-то вкладывать в энергоэффективность в конкретную семью, когда у нее будет конкретный поквартирный учет. Когда ты платил тысячу, ты провел определенные меры по энергоэффективности и ты платишь 500 гривен, но получаешь тысячу. Это первый момент. Второй момент — это если нет сейчас возможности провести этот поквартирный учет. Абсолютно правильно говорите и вы: половина дома утеплилась, половина доме не утеплилась. И кто-то там лишнюю бутылочку пива купил вместо того, чтобы утеплиться. По итогу половина дома потратит деньги на утепление, а вторая половина будет смотреть, как на дурачков. Но при этом, действительно, будет небольшая экономия. В то же время, можно обязать Минэнерго или теплокомунэнерго вместо монетизации провести полноценное утепление домов в сфере энергообеспечения, чтобы дом меньше потреблял.
Валерий, Киев: Я хотел бы поддержать позицию по поводу того, что это схемы чистого воровства. Но на самом деле существует механизм решения этих проблем и нужно начинать, в первую очередь, с мирового опыта. Он заключается в следующем: во-первых, счетчики должны стоять на входе в каждую квартиру и отапливать, а платить я должен исключительно за свою квартиру. Если домовладения или ОСББ, или государственные, или другие коммунальные дома отапливают общественную площадь, значит, соответственно, они должны беспокоиться о том, чтобы дом был утеплен. Чтобы на входе в дом тоже стоял счетчик. Чтобы все 70% теплой воды, которая заходит в дом, не утекало в землю и не грело грунты, должны перекладываться теплосети.
Ранее эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский в эфире "ГС" заявил, что было бы логичнее не откладывать введение новой схемы оплаты за газ, а откорректировать соответствующее постановление так, чтобы оно отвечало интересам и потребителей.
А директор Украинской политконсалтинговой группы Дмитрий Разумков в эфире "ГС" заявил, что и введение абонплаты за газ, и драконовские тарифы не состоялись бы без поддержки лично Порошенко и фракции БПП в Раде.
