РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Киев оказался в десятке наименее комфортных для жизни городов мира. Наша столица занимает 131 место из 140 в ежегодном рейтинге журнала The Economist.
Эксперты издания отмечают, что за последние пять лет Киев стремительно терял свои позиции. За это время его показатели в этом рейтинге снизились почти на 22%.
Стоит ли киевлянам отчаиваться и массово переезжать, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил директор аналитико-исследовательского центра "Институт города" Александр Сергиенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки репрезентативні такі рейтинги?
— Дивлячись, яку мету ви обрали. The Economist — це взагалі поважна, солідна організація, але вона діє за західними мірками. От вони вибрали собі п'ять категорій: стабільність, охорона здоров'я, культура, оточуюче середовище, але туди включається в ту третю категорію їжа, пиття, можливість зайнять спортом, і багато чого. Потім, четверта категорія — освіта. І п'ята — інфраструктура. Всі ці категорії мають різну вагу. На жаль, освіта займає лише 10% в цій оцінці. А у нас показник освіти дуже високий в Києві — це 75 балів зі 100. Якби питома вага освіти була більше, ми б підскочили одразу на 30 позицій вище. Чому вони вибрали саме таку вагу, невідомо. Свого часу, наш інститут теж проводив подібні дослідження, але ми ґрунтувалися зовсім на іншому. Ми киянам пропонували визначити пріоритети, що для них важливіше, чи наявність парків, чи наявність житла, чи наявність комунальних послуг, чи наявність громадського транспорту, і як для себе кияни оцінювали важливість послуги, ми так і ранжували відповідні показники.
Читайте также: Протест против АЗС в Киеве: власти и архитекторы пока играют в пинг-понг
The Economist має право, він собі вибрав таке. Але всі ми розуміємо, що останні три роки в країні фактично йдуть воєнні дії, такий латентний військовий конфлікт, і звісно це впливає на оцінки. Я хочу відзначити, що в усіх категоріях, ці п'ять категорій, а в кожній там близько десяти і більше оцінок, всі вони базуються на експертній оцінці. Тобто немає економічного показника. От якби був чітко, там, чисельність захворювань, чи відсоток людей із вищою освітою, то це був би об'єктивний показник. А так, це показник, який видають експерти, які доволі часто і не живуть, в переважній більшості, не живуть в тій країні, в тому місті. Тому перебільшувати значення цього рейтингу я би не став. Я у себе в архівах подивився, в 2014 році було абсолютно аналогічне дослідження, тою ж самою групою Economist, і вони там дали 124 місце Києву, і теж написали, що останні п'ять років рейтинг знижувався. І що з того? Ми перш за все повинні дивитися, як ми живемо. От у нас зараз, наприклад, є проблема на Донбасі і проблема з комунальними платіжками. От це я вважаю найбільш болючі зараз проблеми для українського суспільства.
Ті ж самі туристи й інвестори дивляться на ці рейтинги доволі серйозного видання The Economist і думають: та нащо я буду їхати в той Київ?
— Якби це було так, то Україна б втрачала привабливість в іншому показнику: в інвестиційній привабливості. Але ж ми бачимо навпаки, що у нас інвестиції ті ж самі в сільське господарство постійно зростають, і товарообіг з Європою, особливо сільськогосподарською продукцією, він збільшується. Ми… багато речей, яких ми не продавали в Європу, багато продуктів ми продаємо і в Європу, і в країни Східної Азії. Тому не треба на бідних киян, чи на київську владу накидувати проблеми, які нам створила "братня", сусідська держава.
Хто ж орієнтується на такі рейтинги? На кого вони розраховані?
— Науковці — не політики, вони не роблять ці рейтинги для чогось, для якихось політичних висновків. Я вам скажу, що Нью-Йорк вважається еталонним містом. Він в цей перелік не входить, він завжди апріорі вважається найкращим містом на світі. Але мій один знайомий нещодавно повернувся з Нью-Йорку і кляв нью-йоркські дороги на чому світ стоїть, каже, що там дороги ще гірші, ніж в Києві. Ось вам відносність цих всіх оцінок.
А як взагалі проходять такі дослідження?
— Є список експертів, яким періодично розсилається запитальник, і просять їх проставити — кожному, у своїй галузі свій набір експертів — проставити оцінку. Там в балах. Якщо хтось не поліниться, зайде на сайт журналу Economist і там зареєструється, там треба зареєструватися, ви отримаєте цю доповідь, і англійською мовою там легко прочитати цю методику. Це все експертні оцінки, про що я і казав, що це не економічні показники, математичні, які більш-менш об'єктивні, а це є суб'єктивні судження.
Якби складали рейтинг українських міст за комфортністю проживання, як мала б виглядати, на вашу думку, перша п'ятірка?
— Колись наш інститут досліджував, але ми досліджували перші п'ять міст найбільших, так звані міста-мільйонники, і ноздря в ноздрю, як-то кажуть, Київ і Одеса. Але ми брали абсолютно об'єктивні показники, наприклад, довжина трамвайних ліній, тролейбусних, довжину метро ми перераховували на трамваї і тролейбуси, нібито ці пасажири, які їдуть в метро, насправді перераховували їх в трамвайно-тролейбусні перевезення. Забезпеченість житлом. Тобто всі такі показники, які можна взяти зі статистики. А потім кожному показнику давали оцінку в залежності від того, що люди вибрали, що для них важливіше. Оце, я вважаю, більш-менш адекватне і об'єктивне дослідження. А опитування експертів, воно чим і ризиковане, що завжди може величезний суб'єктивний фактор накладатися.
Напомним, социсследования — составляющая политтехнологий, и их результаты попадают в СМИ, только если могут улучшить рейтинги во время избирательной кампании или же во время подготовки к ней, считает эксперт Дмитрий Разумков.
