РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
В четверг, 28 сентября, вступил в силу закон об образовании. Накануне документ опубликовали в "Голосе Украины". Одно из главных изменений — это внедрение 12-летнего обучения. Столько будут учиться дети, которые пойдут в школу в следующем году.
Другие положения этого закона — то, что в классах не должно быть больше 30 человек. Но и не меньше пяти учеников в сельских школах. Если столько не набирается, то занятия должны проводится по индивидуальной или другим формам обучения.
Также теперь продолжительность уроков в учебных заведениях составляет: в первых классах — 35 минут, во вторых — четвертых классах — 40 минут, а для учеников постарше — привычные 45 минут. Резонансную "языковую" статью уточнят в законе о среднем образовании. Об этом сообщила министр образования и науки Украины Лилия Гриневич.
По ее словам, проект данного закона уже разрабатывается. Также, по словам Гриневич, реализация "языковой статьи" предусмотрят в образовательных стандартах и учебных планах.
Подробнее о том, как изменилась система образования, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказала председатель Агентства развития образовательной политики, директор Киевского лицея бизнеса Людмила Паращенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
У вашому ліцеї вже щось змінилося сьогодні, коли вступив в силу закон про освіту?
– Власне, ліцей створювався в 91 році саме як не радянська школа в радянському районі міста Київ. І за цей час, вже більше 25 років ми існуємо, і якраз ми запровадили й інші форми навчання, ніж урок, які тепер законом узаконені.
Це, наприклад, проектно-аналітичні сесії, наукові квести, імітаційні ігри. Це все ми використовуємо вже 25 років. Створення індивідуальної освітньої траєкторії спільно з вчителями, батьками та учнями. Це також відпрацьовано в ліцеї. І багато інших тих методів і форм організації навчання, для старших дітей, а ліцей працює у нас з сьомого по 11 клас, які відпрацьовані на практиці, показали свою успішність, нарешті знайшли відображення в новому законі.
Власне, цінність цього закону в тому, що він приводить у певну відповідність ці здобутки практиків з законодавчими нормами. А для тих, хто ще тільки починає змінювати свою школу і від радянської переходити до європейської школи, яка ґрунтується на цінності дитини як особистості, на академічній свободі, цей закон дає багато можливостей.
Які положення цього закону буде виконати найважче?
– Знаючи реалії нашої країни, думаю, що важко буде виконати підвищення зарплати і фінансування освітніх потреб в повному обсязі. Важко буде виконати положення, принцип — "гроші ходять за дитиною".
Наразі всі приватні навчальні заклади не отримують ні копійки з держбюджету і ці діти, які навчаються в альтернативних школах, в приватних школах, вони повністю позбавлені державної підтримки. Закон вирівнює і надає рівні шанси для батьків навчати дітей в тих навчальних закладах, які найбільш відповідають їхнім освітнім потребам.
Але забезпечити фінансову підтримку, мені видається, буде досить непросто і ці механізми необхідно випрацьовувати спільно, так само як випрацьовувалися основні положення закону.
Згідно закону, державні комунальні навчальні заклади матимуть право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабмін. Про які послуги йдеться?
– Зараз всі комунальні і державні навчальні заклади надають освітні послуги і вищій школі, це контрактні студенти, які навчаються не за бюджетні кошти, а за кошти фізичних чи юридичних осіб. Це різноманітні гуртки, тобто все, що виходить за межі навчального плану і державних стандартів, може надаватися як додаткові освітні послуги.
Тобто уроки лишаються безкоштовним, а додаткове вже буде платним?
– Так, власне, як і зараз є. Якщо хочуть ритміку, чи сучасну хореографію, то батьки за це платять. Єдине, що школа калькулює цю ціну вже виходячи з вартості електрики, оренди майна чи прибирання майна, тобто це не нова практика. А от кошти йдуть за дитиною і отримання бюджету школи з розрахунку кількості учнів – ось це нова практика. Звісно, що вона може боляче вдарити по малокомплектним школам, в яких дітей менше, але в той же час реалізація цього принципу дозволяє конкурувати, коли учні і батьки голосують ногами.
Вони йдуть в одну школу, яка з їхньої точки зору надає кращі освітні послуги, знання, і таким чином збільшують бюджет цієї школи.
Якщо дітей більше 30 в класі, наприклад, що потім – їх треба буде кудись переводити? Як можна виконати норму: не більше 30 дітей в класі?
– Звісно, це питання складне. Особливо, наприклад, в Києві, коли у нас є зараз збільшення кількості дітей початкової школи і збільшити кількість класів, звісно, це вихід. Але якщо дітей 33, то звісно що для трьох дітей клас відкривати не будуть і не будуть відкривати два класи по 17 осіб.
Тому я думаю, що це питання цієї автономії і навчального закладу, і збільшення повноважень місцевих громад. Якщо для місцевої громади буде можливим фінансувати два класи з меншою кількістю дітей, наприклад, я сказала, по 17 осіб, за рахунок дофінансування, то звісно може бути і такий варіант прийнятий.
Якщо ж це дотаційний район і на три дитини більше, то думаю, що буде на три дитини більше, таким чином буде формальне порушення закону.
Як це буде в густонаселених спальних районах?
– Я думаю, що це буде підштовхувати місцеву владу і засновників навчальних закладів до ретельного планування розвитку мережі освітніх закладів. Тому що у нас є і щільні забудови, де немає, на жаль, навчальних закладів, і є великі школи, які напівпорожні.
Тому закон надає можливості і вимагає навіть розділення ступенів школи, відокремлення початкової школи від середньої, базової і старшої школи. Можливо за рахунок такого перерозподілу будуть вивільнятися приміщення для початкової школи, для додаткових класів.
Але якраз закон задає всі маркери, ставить конкретні показники, для того щоб було щонайменше вільного тлумачення закону і слідування цим нормам. Тому якраз вихід, це через ретельне планування розвитку мережі, кадрового складу, врахування запитів батьків.
Щодо тривалості уроків. У кожного буде свій дзвоник?
– Насправді так і є зараз. Єдине, що я вже сказала про відокремлення ступенів школи, тому що режим і організація навіть навчального простору для дітей початкової школи, воно зовсім інше ніж для дітей старшого шкільного віку чи навіть базової школи. Це і зараз нова українська школа.
Цей проект якраз демонструє, як мають бути влаштовані класи і режим роботи в навчальній школі. А з іншого боку, є можливість при плануванні шкільного дня і розкладу, використовувати інші форми, ніж урок.
Наприклад, пари. Ми в ліцеї вже давно використовуємо спарені уроки, коли урок триває не 45 хвилин, а 90 хвилин. Тоді вчитель може, використовуючи різні форми роботи під час уроку, занурити дітей в зміст самого предмету, який вивчається. І готувати домашні завдання на наступний день потрібно щонайменше на дві пари і третя пара, це у нас обов'язково розвивальні, спортивні полегшення.
Який наслабший бік всієї реформи?
– Напевно, все-таки, формування сприйняття цієї реформи. Тому що дуже в багатьох і батьків, і колег, моїх колег-освітян, немає цього усвідомлення, що зберегтистару радянську школу вже і реанімувати її неможливо.
Ми маємо вибудовувати нову школу, бути відкритими тим світовим тенденціям, які є, і без цього ми нікуди не дінемося. Тому закон для цього якраз і надає певні можливості.
Напомним, глава МИД Петер Сийярто распорядился, чтобы венгерские дипломаты не поддерживали ни одной украинской инициативы в международных организациях, а также, что Венгрия отныне не будет поддерживать важные для Украины решения.
А эксперт-международник Владимир Кушниренко, комментируя закон об образовании, заявил, что он стал последней каплей, и ухудшение отношений со странами ЕС — целиком результат недальновидной политики украинской власти.
