наверх
21.10.201711:30
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

Бортник: законы о реинтеграции важны, но важно, что скажет "улица"

Реинтеграция Донбасса: резонанс от законов Порошенко (198)

(обновлено: )70360
Ни один из предложенных законопроектов не содержит процедуры и механизмов по возвращению отдельных территорий Донбасса, считает политолог Руслан Бортник.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

ВР Украины поддержала в первом чтении президентский законопроект о реинтеграцию Донбасса. Перед голосованием спикер Андрей Парубий заявил, что из законопроекта убрали упоминание о минских договоренностях, на чем настаивали многие депутаты. В частности, это была одна из претензий к законопроекту, который после внесения депутаты пытались проанализировать.

Депутаты уже утром, 6 октября, успели потолкаться и немного подраться. Также было блокирование трибуны.

Законопроект, за который проголосовали в ВР, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Руслан Бортник.

(текст публикуется на языке оригинала)

Чи є розуміння того, яким чином змінився законопроект, поданий до ВР ще вчора? Якихось компромісів вдалося досягти?

— Я думаю, що говорити про компроміси трішки зарано. Вчорашня зустріч президента з послами західних держав підштовхнула його до думки про необхідність все-таки обов'язкового голосування цих законів. І тому ми сьогодні вранці бачили такий силовий спосіб цього голосування з блокуванням трибуни БПП, з витискуванням опонентів з-за трибуни. Єдина поступка, яка суттєво може впливати на закон, це те, що дійсно швидше за все, прямі посилання на мінські угоди будуть замінені посиланнями на резолюцію Радбезу ООН. Тобто резолюцію, яка затверджувала мінські угоди. Тобто такого собі номінального посилання на мінські угоди немає. Зате є посилання на резолюцію ООН, яка затверджує ці мінські угоди. Загалом закон означає, якщо дуже коротко про нього сказати, то він насправді робить кілька таких ключових речей. Перше — він визначає Росію як країну, яка вчинила агресію стосовно України. Він визначає території неконтрольовані окупованими. Він не визнає жодних органів влади, які знаходяться де-факто на тих територіях, а визнає їх лише окупаційною російською адміністрацією. Відповідно, діалогу з ними, мабуть, не може бути. Він розширює повноваження президента в частині можливості як припинення діяльності органів місцевої влади, так і передання під контроль президента всіх силовиків фактично, які беруть участь в операції на сході України шляхом створення оперативного штабу. Він змінює назву АТО. Тепер не буде в нас АТО. Можна сказати, що вона завершується в інформаційному плані. Тепер в нас буде військове становище або оборона та відсіч російської агресії. Так сьогодні звучить законопроект. Зрештою цей закон в якійсь мірі є намаганням уникнути критики в рамках "норманської четвірки", та критики, що 18 жовтня в нас припиняє дію чинний закон про особливості місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей, який як раз був прийнятий на виконання мінських угод.

Читайте также: Миротворцы в Донбассе. Почему Украина и РФ зашли в тупик

Що буде внаслідок ухвалення цього закону?

— Це дуже правильне запитання, оскільки, на жаль, ні цей закон, ні законопроекти "Самопомочі", ні законопроекти "Свободи", дуже багато в цих законах говориться про якийсь правовий статус. Дуже багато говориться про те, що робити потім з людьми, які проживають на неконтрольованих територіях. Але потім, після перемоги, умовно кажучи, військової чи дипломатичної. Але в жодному з цих законів немає, на жаль, процедури та механізмів реінтеграції цих територій, як ми збираємося повернути Донбас — відповіді на це питання не дає жоден із законів. Сьогодні, мені здається, більше вирішують політики технологічні завдання. З одного боку, це намагання залишитися в рамках мінських угод, хоча б номінально. З іншого боку, це намагання перехопити ініціативу напередодні виборів, інформаційну ініціативу стосовно Донбасу. Тому президент, мені здається, боявся виявитися в ситуації з громадською блокадою Донбасу. Коли тема була генерована правими колами, потім президент, незважаючи на весь опір, примушений цю тему прийняти. Так само тема визнання цих територій окупованими, Росії — агресором, також була генерована правими колами. І в президента був вибір, або підхопити цю тему, або відмовитися, або, знову ж, намагатися її зупинити. І знову ж бути врешті-решт примушеним прийняти цю тему. На людей в зоні конфлікту за великим рахунком прийнятий закон взагалі не впливає. Разом з тим, на мою думку, на соціальні, економічні, виборчі права не впливає. Закон на 90% стосується внутрішньополітичної ситуації в Україні та людей, які проживають на контрольованій території України. Разом з тим, на мою думку, він в якійсь мірі ще погіршує умови для можливого діалогу. Він взагалі виключає з цього діалогу, політичної частини цього діалогу тих людей, які проживають на неконтрольованих територіях. Адже вони просто вважаються російськими представниками і представниками російських окупаційних сил.

Чи може документ ще змінитися до другого читання?

— Більше того, президент обіцяв згадати Крим в цьому законопроекті в другому читанні. Тому ці правки можливі. Але можливе повторення ситуації з конституційними змінами 2015 року. Було відсилання на особливий статус Донбасу, яке, нагадаю, було проголосовано в першому читанні й так і не проголосовані в другому читанні, а під ВР кинули гранату тоді. Тобто тому до другого читання, звичайно, може суттєво бути зміни, в частині Криму, можливо, ще в частині, яка стосувалася мінських угод. А, можливо, він і взагалі не буде змінений. Сьогодні прогнозувати це надзвичайно складно. Мені здається, за великим рахунком доля цього закону сьогодні знаходиться в руках вулиці та в руках радикалів. Якщо вони будуть гостро протестувати, створювати кризу для влади, він може бути взагалі не прийнятий або прийнятий з суттєвими змінами з урахуванням положень законопроекту "Самопомочі" та "Свободи". Якщо ж цього протесту не буде, то він може бути прийнятий в такому майже вигляді, в якому він сьогодні є.

Читайте также — Рудяков: законы о реинтеграции Донбасса имеют очень высокую цену для власти

Напомним, шансы принять законопроект о реинтеграции Донбасса есть, но проблема в том, что Рада находится в "разобранном состоянии", когда сложно просто физически собрать депутатов в сессионном зале, считает эксперт Александр Москалюк. А политолог Михаил Погребинский, комментируя закон о реинтеграции, подчеркнул, что он закрывает путь к завершению конфликта на Донбассе миром.

Темы дня