РИА Новости Украина — Радиостанция "Голос Столицы"
Среднегодовой курс гривны к доллару до 2020 года опустится и составит 31 гривну за доллар США. Об этом говорится в тексте бюджетной резолюции, которую уже обнародовали на сайте ВРУ.
Прогнозы пессимистичнее предварительных оценок правительства. В Минфине посчитали, что в следующем году доллар в среднем будет стоить чуть больше 29 гривен. Ранее прогноз был на 1,5 гривны лучше, где-то 27,8 гривен за доллар.
Кроме того в бюджетной резолюции предусмотрено, что уровень наших импорта и экспорта за три года должен выровняться.
Будущее украинской экономики в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал начальник отдела торговли долговыми ценными бумагами компании "Конкорд Капитал" Юрий Товстенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Можна брати за основу в розрахунках саме ті курси гривні до долару, які передбачені в цій резолюції?
— Брати можна для якихось розрахунків, для екстраполяції, щоб визначати тренд. Однак я думаю, що ніхто не може сказати, який буде курс долару до гривні навіть на найближчі півроку-рік. Тому що дуже багато суттєвих факторів впливають.
Почали рік з того, що курс долару досягав 29 гривень за долар. Зараз ми бачимо 26 гривень за долар, тобто коливання доволі суттєві і в принципі говорити про якусь стабільність курсу і його визначеність наразі з новою монетарною політикою НБУ дуже важко.
Тому що курс буде залежати більше від економічних факторів, а не від того, яким чином на нього буде впливати НБУ. Як бачимо, НБУ особливо на курс не впливає, він лише згладжує коливання. Тому в принципі, тренд буде на ослаблення, це точно можна сказати.
Якихось катастроф, що курс гривні буде там рости по три-п'ять гривень за долар в рік, такого точно не буде в найближчі роки. Однак ослаблення на кілька гривень за кілька років, це доволі в принципі такий базовий сценарій.
А зараз що відбувається з курсом гривні?
— Ми спостерігаємо те, що спостерігається кожний рік влітку. Курс гривні влітку кожного року демонструє позитивні зміни, тобто гривня укріплюється.
Перш за все це пов'язано з сезонністю українського експорту. Однак треба розуміти, що скоро ця ситуація зміниться, до цього потрібно бути готовим. На жаль, в економіці України не так все добре і імпорт поки що переважає експорт, і нас чекає восени розширення торговельного сальдо, торгового балансу, через необхідність закупівлі вугілля, газу.
І в принципі це буде давити на курс гривні і я думаю, що ми побачимо знову ослаблення гривні незначне, можливо до 27, можливо до 28 гривень за долар.
Чого чекати від інших валют?
— Насправді гривня не прив'язана до долару і казати так не можна. А курс євро до гривні визначається через крос-курс євро до долару.
Можна було б говорити і робити якісь прогнози щодо того, яким буде курс гривні до євро. Однак скажу вам чесно, на це не варто навіть орієнтуватися, тому що ті коливання, які показує гривня щодо всіх валют, вони набагато більше, ніж показує євро до долару. Тому навіть не варто про це замислюватися.
Можна просто як орієнтир брати, як традиційно визначено, курс гривні до долару США. Якщо курс євро-долара як зараз буде близько 1,12, —1,11, або він буде 1,07, як він був ще пару місяців тому, я думаю, що значного впливу на курс євро-долар це не матиме. Тобто це якісь там 3-5%.
За яких умов можна досягати паритету експорту та імпорту?
— Єдиними ліками від того, щоб гривню постійно спіткала девальвація, яку ми спостерігаємо останні десять років, це є вирівняння імпорту та експорту. Тобто запуск економіки.
Але як показує практика останніх трьох років, ця девальвація, і доволі суттєва девальвація, вона не завжди має позитивні впливи на експорт. Як такі, скажімо так, тимчасові фактори, можливо воно має позитивний ефект, але глобально, якщо економіка працює, то вона не працює і ніяка девальвація постійна, вона не буде допомагати.
На жаль, ми дуже залежні від цін на світових ринках сировини. Це ціни на руду, продукцію металургії, продукцію аграрної промисловості. В принципі, ми дуже залежні від цього всього і на жаль, поки економіка України не перестане бути сировинною, нас завжди буде спіткати девальвація. Тому що на ринку можуть статися обвали цін, як було в минулому році, коли ціна на руду падала, потім росла.
На жаль, Україна взагалі не впливає на це і повністю наш експорт, тобто ціна продукції, що ми продаємо, вона залежить від якихось чинників по типу попиту на руду в Китаї, або засуха в Латинській Америці, через це ціна на зерно може рости або падати.
Тому потрібно просто запускати економіку, залучати інвестиції, відкривати дорогу для нових інвестицій, і будувати переробну промисловість та робити товари з високою доданою вартістю. Технологічні товари, а не сировинні товари. По суті, це і все.
Ситуація в банківському секторі всередині країни може якось впливати на ситуацію?
— Насправді це дуже важко зробити, після того як в останні два роки дуже багато банків збанкрутували, потрібен деякий час для того, щоб населення відновило довіру до банківського сектору.
Дійсно у населення України дуже багато грошей, які зберігаються, як-то кажуть, під матрацом. Якби ці гроші прийшли в банківську систему, це зробило б поштовх і можливо збільшило б ліквідність банківської системи, та можливість банків щодо кредитування.
Однак на жаль я скажу так, що більш визначними навіть бачу тут відкриття для зовнішніх інвестицій, тому що тільки притік нових великих обсягів зовнішніх інвестицій, він може створити якісь дійсно структурні зміни в економіці.
Проблема банківської системи і кредитування не стільки зараз в тому, що немає грошей для кредитування, стільки в тому, що немає хороших виробництв та хороших підприємств в економіці, для того щоб їх кредитувати. Багато хто з них вже кредитований, багато хто з них не має нормальної ліквідної застави.
Тому тут по суті якщо чесно, тут потрібні більш структурні і суттєві реформи, для того щоб відновлювати економіку, аніж просто її залити грошима та закрити.
Читайте также: Будни блокады: Гройсман осудил "махновщину" и пригрозил активистам
Ранее экс-министр экономики Виктор Суслов в эфире "ГС" заявил, что банки и крупные корпорации страны в 2017 году ждут дефолты, при этом критическая отметка госдолга страны уже превышена.
А национализацию крупнейшего банка страны, его будущее и процесс очищения всей банковской системы, а также нестабильность курса в эфире радиостанции проанализировал Юрий Товстенко.
