РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Для роста экономики в Украине нужно провести четыре важные реформы: пенсионную, земельную, медицинскую и антикоррупционную. Об этом заявила региональный директор Всемирного банка в Украине, Беларуси и Молдове Сату Кахконен в интервью "Зеркалу недели".
По ее словам, едва ли не важнейшая – пенсионная реформа. Потому что 11% ВВП государства расходуется через Пенсионный фонд, при этом лишь половина из этих средств покрывается пенсионными взносами населения, а остальные финансируется бюджетом.
Читайте также: Сазонов: без повышения пенсионного возраста наша пенсионная система рухнет
Кроме того, представитель Всемирного банка отметила, что правительству нужно больше внимания обращать на темпы и качество воплощения международных проектов. По ее словам, портфель инвестиций Всемирного банка в Украине большой, средства предусмотрены на здравоохранение, социальную помощь, жилищные субсидии, энергетику, дороги и водоотвод, но не все проекты реализуются так быстро, как хотелось бы.
В каких реформах нуждается Украина для развития экономики, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы экономист, эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як прокоментуєте заяву представниці Світового банку?
— Я хочу сказати, що подібна заява свідчить про повне невігластво даної особи, яка взагалі нічого не знає про економіку і не розуміє в принципі логіки подій. Ніякого відношення, взагалі ніякого відношення до розвитку економіки ані пенсійна реформа, ані медична реформа, ані так звана антикорупційна реформа немає, бо все це – наслідки. Тобто без зростання економіки ніякої пенсії не буде, взагалі жодної для жодної особи, тому що скільки б ти від нуля чого не відраховував чи від якоїсь мізерної суми, не буде пенсії. Так само, як і 4%, які зараз витрачає Україна на систему охорони здоров’я, якщо це 4% від 1 долара чи 4% від 100 доларів – це зовсім інше забезпечення, і як ти не змінюй ті самі відсотки, якщо в тебе спочатку не буде оцих 100 доларів замість одного долара – нічого не буде.
З земельною реформою ще цікавіше. Давайте спробуємо собі уявити, що завтра чи там впродовж року в нас дозволяється продаж землі. Хто зможе купити землю, коли вона ніколи не була товаром, в неї нема ринкової вартості, є лише оціночна вартість.
Ті, хто мають гроші, ті, хто зможуть домовитись про це.
— Точно. Відповідно, гроші і "домовитись" – це зазвичай іноземні контрагенти. В Україні вже безліч домовленостей з різними країнами про уникнення подвійного оподаткування, тобто ці організації чи персони будуть використовувати українську землю для заробітку, а сплачувати податки будуть там, де вони продають товари, тобто назовні. Україна від цього взагалі жодної копійки більше не отримає, окрім тих нещасних грошей, які вона виручить за продаж землі – і все.
Так про представниця Світового банку насправді говорила?
— Скоріш за все, задля цього подібні заяви і робляться. Щодо антикорупції, то можу сказати, що в Україні ніякої боротьби з корупцією не йде. В нас вже створено десь вісім антикорупційних органів, які виключно займаються паразитуванням на бюджеті, і більше нічого не роблять. До речі, в усьому світі так само, тому що зниження рівня корупції відбувається не через те, що створюються якісь органи по боротьбі з корупцією, а завдяки тому, що спрощується законодавство, зменшується кількість процедур, де чиновники можуть приймати рішення і відповідно впливати на якісь бізнес-процеси. Чим простіше законодавство, чим менше регуляторних актів, тим менше корупції, тому що нема сенсу платити хабарі, а цим в нас ніхто не займається.
Бо це комусь вигідно?
— Безумовно. Для того, щоби піднімати економіку, потрібно зменшувати кількість регуляторних актів, потрібно зменшувати повноваження різних державних органів по перевірці бізнесу, встановлення якихось правил, закони мають описувати переважну більшість ситуацій, а не підзаконні акти, має бути введена персональна відповідальність чиновників і працювати суд, тобто для роботи бізнесу якраз судова реформа має найбільше значення, ніж створення будь-яких антикорупційних органів.
Саме створення сприятливих умов для бізнесу і є рушійною силою зростання економіки?
— Безумовно. Окрім того, це чітке законодавче врегулювання прав власності і захист приватної власності – без цього в Україні жоден бізнес не буде працювати довго і не буде розраховувати на те, що він може отримувати прибуток не сьогодні за якимись схемами, а через 5-7-10 років. Допоки в нас бізнес не захищений, допоки у нас жоден громадянин не захищений з точки зору того, що його власність завжди залишиться його власністю, і ніхто не може без рішення суду стягнути цю власність на іншу користь. У нас навпаки зараз у Верховній раді реєструються закони, які, наприклад, дозволяють безакцептне списання боргів за ЖКГ з платіжних карток чи банківських рахунків – такого ніде в світі немає, тому що без рішення суду ніхто не може позбавити тебе твоєї власності. Допоки у нас будуть такі законопроекти і ухвалюватимуться подібні закони, тут не буде жодного бізнесу, ніяких інвестицій, ніякого, відповідно, зростання економіки.
Для зростання економіки обов’язково потрібні зрозумілі, прозорі правила гри?
— Вони мають бути не зрозумілі і прозорі, а однакові для всіх. Якщо вони не будуть однакові для всіх, а будуть – всі рівні, а деякі рівніші, то яка різниця, що вони будуть всі прозорі. Да, вони будуть прозорі, але певні категорії будуть користуватися привілеями, а певні – ні. Відповідно, у нас будуть розвиватися лише дуже специфічні види бізнесу окремими особами, тобто ми нікуди від олігархії не подінемось. Замість того, щоб боротися з олігархами, в Україні має працювати антимонопольне законодавство, відповідно – Антимонопольний комітет. Яка різниця в зміні прізвищ олігархів, якщо ринки монополізовані, то проблема саме в тому, що не працює чинне антимонопольне законодавство, яке, до речі, в Україні досить адекватне ще. Але Україна може собі дозволити майже рік існувати без голови Антимонопольного комітету і більшої частини складу цього комітету, як це було півтора роки тому, чому б ні. Ось на подібні речі потрібно звертати увагу державі, якщо вона бажає створювати ті самі сприятливі умови для бізнесу, а не плодити нові якісь органи.
В Світовому банку висловили незадоволення темпами реалізації фінансованих ними проектів. Є ризик, що Світовий банк скоротить фінансування в Україні?
— Дуже добре, що скоротить. От чим менше буде Україна отримувати коштів від Світового банку, від МВФ, від інших міжнародних установ, які кредитують уряд, тим швидше уряд буде думати, в якій спосіб заробити гроші всередині країни. Якщо в тебе є можливість запозичити кошти деінде, а віддавати будеш їх не ти, то нащо проводити реформи, який сенс? Де логіка? Якщо ти можеш жити за чиїсь гроші, які ще й не ти віддаєш, нащо тобі щось реформувати.
Ранее экономист Александр Жолудь в эфире "ГС" заявил, что благодаря сотрудничеству с МВФ, Украина получает не только дешевые кредиты, но и безвозвратную финансовую помощь.
Напомним, заслуженный экономист Украины Игорь Полховский считает, что после выделения четвертого транша МВФ, к сожалению, других инвесторов в Украине ждать не приходится из-за внутренних проблем страны.
