наверх
29.06.201717:02
Курсы валют НБУ
  • EUR29.37+ 0.01
  • USD26.39- 0.02

Телевидение не потерпит принудительной украинизации - эксперт

75% - на украинском. Рада ввела квоты на ТВ (138)

2568516
Эксперт Института политического образования Александр Солонтай в эфире "ГС" подчеркнул, что нужно просто создавать качественный украиноязычный контент, и тогда зритель сам будет искать такой продукт.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"

Украинского языка на телевидении должно быть больше. Президент Петр Порошенко собирается инициировать соответствующие изменения и ввести обязательные квоты на украинский язык на телевидении, при этом их увеличить.

Президент подчеркнул, что на радио уже есть положительные результаты после принятия закона о квотах, и сейчас доля вещания на украинском языке существенно увеличилась. Но вот ситуация на телеканалах остается проблемной – там, по мнению президента, довольно незначительное наличие украинского языка.

После заявления Петра Порошенко председатель парламентского комитета по вопросам свободы слова и информационной политики Виктория Сюмар в соцсети написала, что соответствующий законопроект по увеличению доли украиноязычного телепродукта в эфире украинских каналов готов к голосованию в сессионном зале. Он предусматривает 75% украинского языка в телеэфире – это обязательная квота. Виктория Сюмар надеется, что в ближайшие две недели парламент рассмотрит и поддержит эту инициативу в первом чтении.

Подробнее о "языковой" инициативе президента и народных депутатов, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал эксперт Института политического образования Александр Солонтай.

Читайте также: Язык – враг мой? Соцсети обсуждают ТВ-квоты от Порошенко

(текст публикуется на языке оригинала)

Політики знову відволікають увагу цією ініціативою про збільшення української мови на телебаченні?

— Я знаю про цю версію і розумію, що справді, якщо зважити, що для українців важливо зараз — питання мови чи питання того, що буде далі з пенсіями, яка ситуація з пенсійним віком, яка ситуація з пенсійними накопиченням, питанням землі, і що буде з ринком землі, і коли буде знятий мораторій, і які будуть закони, і які будуть права, і яка буде можливість мати землю в одних руках, об'єми, то все це набагато важливіше, ніж тема мови. Але просто треба зважати на те, що в нас в ці дні, Шевченківські дні, це день народження Тараса Шевченка, і завжди виступає днем повернення до теми мови, культури, формування нації, захисту нації від проникнення "русского мира". И тому, я думаю, що черговий спалах активності цього разу пов'язаний не так з політикою, як з тим, що просто влада не була готова до святкування дня народження Шевченка, і тому постфактум дала таку ініціативу, пов'язану з квотами. Тим більше, що ця ініціатива не нова, і вона вже неодноразово підіймалася.

Це все залишиться на рівні заяв або дійсно намагатимуться протягнути відповідну ініціативу через ВР?

— Я думаю, в тому вигляді, про який заявили, що 75% мовного ефіру в найближчий час має стати україномовним на телебаченні, цього точно не відбудеться в найближчий час. Але те, що це не залишиться просто балачками, а в результаті будуть прийняті певні законодавчі зміни, в мене теж немає сумніву. Просто стоятиме питання того, який це законопроект. Тобто чи законопроект, який стимулює переходити на українську мову примусово, грубо кажучи, санкціями, обмеженнями, квотами, чи законопроект, який частково це робитиме, а частково стимулюватиме  виробництво українського продукту, наприклад, надаючи певні пільги або стимули, або певне фінансування на якісний продукт, чи це буде заохочення. Тобто є різні інструменти, як у всьому світі, держава захищає державну мову. Необов'язково це так рубати, що це санкції, всіх примусити, це по-перше. А по-друге, це не означає, що одномоментно, сьогодні було так, а завтра вже перейдіть на іншу сітку мовлення. Можуть означити перехідний період, можуть означити поступове зростання квот. Тому я впевнений, що законодавчі рішення будуть, як вже були перед цим на радіо.

Але ж ми не говоримо про принцип музики на телебаченні, мається на увазі саме мовлення на телебаченні. Чомусь у нас саме такі інструменти — обмеження, квоти, санкції обирають для захисту української мови. Чому?

— Це називається "неякісна законопроектна робота" і непродумана річ. Замість того щоб зробити цивілізовано, робиться не зовсім коректно, але в результаті є обурення, в результаті інформаційно відволікаємося від інших  тематик. Якщо говорити, як це робити правильно, то правильно це потрібно робити дуже гладко, як кажуть, має бути така любляча українізація. Бо різкі речі люди не сприймають і ставляться до цього негативно. Однак зауважу, що до кінця ми не знаємо, який на виході буде законопроект, і чого саме це найбільше стосується. Бо первинно все-таки заява пішла, що мова йде про оцінку всього мовлення 100%, всіх продуктів разом узятих.

Наскільки це доречно — обмежувати російськомовний контент російськомовного споживача? Чи не буде це стимулом, щоб люди встановлювали собі супутникові тарілки або просто через інтернет дивилися російське телебачення?

— З одного боку, це правильно ви говорите, з іншого боку, російське телебачення люди дивляться не з причини мови, а більше дивляться з тієї причини, що вони перебувають у тому контексті політичному і соціальному, і культурному, і радянському, який подається з російських джерел.

Так навіщо допомагати їм пересуватися до того контексту і відрізати їх від українського?

— Пояснюю. Мова йде про те, що навіть на західній Україні є люди, які дивляться оте російське телебачення і живуть у цьому контексті. І це не залежить абсолютно від способу мовлення. Їх просто приваблює питання те, як говорять, і як пояснюють питання ставлення до України і до радянського минулого. Незалежно від того, вони на Сході або на Заході. А от те, щоб долучитися більше до українського продукту, якраз власне політика спрямування і підтримки мови цьому допомагає. Просто тут важливо розуміти одну річ: будь-які різкі речі, будь-які грубі речі, будь-які санкційні, примусові речі одномоментно викликають не тільки зацікавлення україномовним продуктом, а й відразу. Тому я і говорю про те, що потрібно робити плавну, люблячу таку українізацію, щоб люди ставали не в агресивну позицію, а просто вивчали додатково до російської ще й українську мову. Тим більше, що така практика показує, що коли застосовують саме такі методи, то тоді це нормально логічно сприймається.

А от з приводу, чи є проблема у російськомовних людей, то тут дуже гарно показали якісні переклади українського кіно, коли російськомовний глядач із задоволенням переглядав кіно з українським дубляжем, хоча в житті спілкується російською, і разом з тим, російські медіа споживає. Тому що якісний продукт. Оце важливо — працювати саме в цьому контексті. Українське тоді не потрібно буде взагалі ніяк примусово просувати. А потрібно буде просто підтримувати цю якість на належному рівні. І споживач сам куплятиме такий продукт.

Слушатели Голоса Столицы в эфире ответили на вопрос: "Как вы относитесь к идее увеличить количество украинского языка на телевидении"?

Михайло, Київ: Я вважаю, що це дуже хороша справа, коли український мова буде на рівні державної. І всі канали, всі радіо будуть вести свої ефіри  виключно українською.

Алексей: Я хочу согласится с экспертом, который был перед этим в эфире, что украинизация телеканалов и радиоканалов должна быть очень дружественной. Тому що, наприклад, в мене рідна мова — це російська мова, і я вчився в російській школі, відповідно. Але, на мій погляд, має бути дуже якісний контент. Я, наприклад, деколи не розумію, коли я подивився передачу або фільм, на якій мові він був. Тому що саме головне, щоб це було приємно дивитися, щоб мало сенс, а не просто когось заставляли обов'язково спілкуватися українською мовою.

Катерина, Киев: Я думаю, значит, я существую. Поэтому когда мне навязывается что-то, мой организм чисто физически протестует против этого. Но давайте вспомним Канаду, а сколько европейских стран, где официально существует не один, а даже по три-четыре языка. Поэтому давайте не забывать, что в условиях капитализма существуют рыночные отношения. То есть я имею право выбирать. На сегодняшний день скудный этот выбор у меня получается.

Вадим, Киев: Государственный язык должен быть украинским, это однозначно. Но люди имеют право общаться на том языке, на котором хотят. И если на радио будет и русский, и другие языки, на телевидение, это никому не помешает.

Ранее народные депутаты Андрей Тетерук и Андрей Ильенко в эфире "ГС" прокомментировали, почему пришло время урегулировать языковой вопрос в Украине, и не приведет ли это к обострению ситуации.

Темы дня