РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
С 1 сентября в полном объеме заработает Соглашение об ассоциации с Европейским Союзом. Украина фактически становится ассоциированным членом ЕС. Об этом заявил президент Петр Порошенко во время рабочей поездки во Львовскую область.
Подписание Соглашения состоялось в 2014 году и частично вступило в силу. В течение трех лет Соглашение об ассоциации ратифицировали Верховная рада, Европарламент, а также национальные парламенты всех стран ЕС.
Что поменяется в связи со полноценным вступлением Соглашения об ассоциации с ЕС, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировала эксперт аналитического центра общественной организации "Европа без Барьеров" Екатерина Кульчицкая.
Читайте также: Ищенко: найти компромисс в существующих соглашениях по Донбассу невозможно
(текст публикуется на языке оригинала)
Що цього разу змінюється у торгівельних стосунках України з ЄС?
— Я б хотіла сказати, що, мабуть, пересічний громадянин все ж таки не відчує такого прямого ефекту з 1 вересня, як, мабуть, відчули ми після того, як був запроваджений безвізовий режим.
Дійсно, угода є дуже великою. Вона складається з близько тисячі сторінок і ця угода містить дуже багато пунктів, які стосуються торгівельних питань, економічних питань, відкриваються можливості для підприємців як експортувати свої товари до країн ЄС.
Це потроху відкривалось, були надані певні квоти нашим виробникам тощо. Однак, я думаю, що переважна більшість населення з 1 вересня все ж таки такого прямого ефекту від самої ратифікації та вступу в дію Угоди про асоціацію все ж таки не відчує, але це дасть можливість більше спонукати наш уряд, наш парламент, нашого президента, наші гілки влади імплементувати законодавство ЄС практично в усіх сферах. Це стосується як торгівельних питань, так і питань свободи, юстиції, безпеки.
Це може бути судова реформа. Це може бути питання транспортні, питання транспортних коридорів між Україною та ЄС. Тобто угода насправді є багатогранною. Фактично необхідно Україні здійснити дуже багато трансформації законодавчої, потім на правду виконувати ці закони, щоб стандарти ЄС впроваджувались в Україну.
Як багато Україні треба ще підганяти під євро стандарти?
– Я думаю, що це буде доволі довгий термін і, наприклад, один з таких відчутних речей — це будуть питання, наприклад, водійських прав, які будуть введені в Україні.
Вже українці відчули на собі реформу ідентифікаційних документів, яка насправді в рамках безвізу була розпочата, в рамках підготовки до безвізу, видача ID-карток, наприклад. Дійсно, зараз наші 14-річні громадяни отримають ID-картки і це є однією зі сфер угод, яка стосується безпеки документів і забезпечення безпеки персональних даних також.
Однак, хочу зауважити, наша організація займається цими питаннями. Реформа ніби розпочалась, але закінчення реформи все ще немає, бо, наприклад, ті самі зчитувальні пристрої для ID-карток в більшості органів місцевої влади, державної влади, окрім як у відділені міграційної служби, немає відповідного моніторингу в областях і бачимо, що багато яких реформ, це на прикладі реформи з ID-картками, багато яких реформ лише розпочались і вони потребують подальшого доопрацювання, подальшої імплементації.
Тож, я думаю, що зараз нам потрібно ще дуже багато.
Деякі виробники скаржилися, що Україна постійно вибирає квоти по деяким категоріям товару заздалегідь. В рамках дії угоди ці квоти розширяти можна?
– Це питання, звичайно, до нашого відповідного міністерства, до наших торгівельних представників. Наскільки мені відомо, то наразі ці квоти, які є, вони і так є доволі такою суттєвою підтримкою для українського бізнесу. Мені здається, що все відбувається відповідно до домовленостей, які і так пішли нам назустріч. Тож я не впевнена, що ми зможемо ще більше розширювати вже існуючі квоти.
Для кого більш важливий початок дії цієї угоди?
– Я думаю, що в перспективі це взаємовигідна співпраця для обох сторін, але, звичайно, нам це потрібно точно більше, ніж ЄС. Ми раніше дуже залежали від Митного союзу.
Ми дуже залежали від ринку російського. Багато чого вироблялося саме для російського ринку, російських підприємств і також тих, хто споживає товари росіян. Тому, звичайно, переорієнтація на ринок ЄС після початку військових дій для нас важлива.
Для нас важливо впроваджувати стандарти ЄС. ЄС, дійсно, потрібен такий партнер, як Україна. Але мені здається, що нам це також потрібно і ми можемо виграти від цього набагато більше, якщо, звичайно, ці органи влади будуть імплементувати угоду, а не в певному сенсі саботувати це таким чином, що приймається ніби під егідою імплементації угоди якісь акти нормативні, які лише частково відповідають, а в деяких випадках навіть не те що не відповідають, а взагалі суперечать директивам ЄС.
До речі, дуже конкретно цим питанням займається парламентська експертна група, яка аналізує угоду про асоціацію, яка аналізує нормативні акти, які готуються ніби як в рамках цієї угоди і там, на жаль, знаходяться дуже багато різних пунктів по різним сферам, навіть нещодавно я бачила по авіаційній промисловості.
Тобто, з одного боку, складається враження, що хочуть реалізувати угоду в цьому конкретному пункті, але, на жаль, намагаються проштовхнути інтереси таким чином або під егідою угоди прийняти комусь потрібний акт.
Поясніть зараз нашим слухачам з економічної та політичної точки зору що змінилося після дії всіх частин Угоди про асоціацію?
– З одного боку, ми маємо конкретний план дій, дуже конкретизований з конкретними директивами ЄС, які нам потрібно виконувати, які нам потрібно вносити в своє законодавство. І таким чином після того, як ми імплементуємо певну частину, ми отримаємо конкретний європейський стандарт в українському вимірі.
Якщо, наприклад, повертатися до видачі, наприклад, ідентифікаційних документів, щось таке найпростіше, тобто раніше українець мав паспорт, який є книжечкою, який не відповідає міжнародним стандартам.
Зараз українець отримує ID-картку, яка є захищеною, яку поки що за даними неможливо підробити і яка містить всю необхідну інформацію. Однак там є свій нюанс. Тобто є такі питання: питання безпеки, питання управління міграцією, питання юстиції.
Якщо, наприклад, в сфері судової реформи угода буде реалізована повною мірою, то ми, можливо, нарешті, отримаємо незалежні суди, суди, у які громадяни України захочуть звертатися і не будуть боятися, що вони там отримають, скажімо, якесь лобістське чи корумповане рішення. Тобто це те, що конкретний громадянин зможе на собі відчути.
Те, що стосується підприємців — це те, що вони змогли перейти вже деякі стандарти ЄС по виробленню товарів, вже були прийняті і тепер українська продукція, наприклад, молочна, вона може експортуватись з меншою кількістю різних бар'єрів до ЄС, тобто це розширення можливостей для експортів українських продуктів, а це, в свою чергу, веде до збільшення робочих місць, до появи нових корпорацій в Україні, інвестування коштів до українських підприємств.
Це повернення назад через військові дії, через кризу в країні. Вони все ж таки поглинули нашу економіку.
Ранее политолог Алексей Якубин в эфире "ГС" отметил, что либерализация визового режима с ЕС пока работает в образцово-показательно формате из-за повышенного внимания СМИ.
