РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Столичная полиция закрыла четыре незаконных реабилитационных центра в Киеве и Киевской области. Это так называемые рехабы, внешне они выглядели как обычные частные дома, но там лечили пациентов от различных видов зависимости — наркомании, алкоголизма и игромании.
Всего в этих заведениях находилось до 50 человек, то есть по 10-15 пациентов в каждом таком центре. Курс реабилитации мог длиться от нескольких недель аж до года.
В ходе следственных действий в этих центрах, полицейские установили семь фактов содержания лиц против их воли. По показаниям мужчин, их сюда привозили работники заведения или родные.
Стоило пребывание в этих рехабах от семи до двенадцати тысяч гривен в месяц. В стоимость оплаты входил пакет лекарств, которые назначал врач. За отказ добровольно проходить курс такого лечения, в том числе запрещенными психотропными препаратами, к пациентам применяли физическую силу, наручники, держали в отдельных специализированных помещениях.
Как происходит лечение и реабилитация зависимых в Украине, в эфире радиостанции "Голос Столицы" рассказал адвокат Сергей Лапутько.
(текст публикуется на языке оригинала)
Взагалі дозволено законом примусове лікування залежних людей у недержавних установах?
— Ви трохи не так ставите питання. Про примусове лікування — звичайно, воно не дозволено, але тут має місце реабілітація. Реабілітація залежних. І ліцензування такої діяльності не потребує. І тут проблема є не новою, в 2015 році, здається, в листопаді, також було закрито два таких рехаби, але загалом на цю проблему нічого не вплинуло. Тут має місце не примусове лікування, тут наймаксимальніше, що може загрожувати цим людям, які займалися такою практикою, це стаття 307, 309 — "Незаконне поводження з наркотичними речовинами", тому що там, здається, "Себазон" їм кололи.
Оці заборонені психотропні препарати ви маєте на увазі?
— Так.
А в чому різниця між примусовим лікуванням і цією реабілітацією?
— Як я пам'ятаю, тому що я працюю саме з такими закладами, тому що у мене є різні клієнти, родичі звертаються з приводу, там, статей ККУ — 307 і 309, це незаконний збут наркотичних речовин і саме вживання, перевезення, тобто, коли особа є наркоманом, і коли рідні звертаються, щоб порекомендували будь-який заклад, який може реабілітувати, і саме ці рехаби вони не займаються лікуванням, у них у кожного лікаря, який має там диплом, сертифікат, є своя методика лікування, розумієте? І саме тоді, коли ви кажете про наручники, про те, що прив'язують… так і в державних клініках також прив'язують. Коли вийти на той же Деміївський провулок, на соціотерапію, державний заклад, там люди лежать і прив'язані до ліжок.
А взагалі, щоб відкрити подібний реабілітаційний центр, потрібні якісь дозволи?
— Реабілітаційні центри, рехаби, вони якби працюють… я би так сказав, по рекомендаціям. Тобто там є лікарі, у яких є дипломи, там є сертифікати з приводу закінчення якихось курсів, методик і тому подібне, а з приводу державної ліцензії на медичну практику, це не є медичною практикою. Це саме — реабілітація, там працюють психологи, психотерапевти, трудотерапія, масажисти і т.п.
Хтось же має давати дозвіл на такий центр?
— Це не є лікувальною діяльністю, це є реабілітаційна діяльність. Це проблема нашої держави з 2015 року, до неї не було підходу такого системного, і вирішити це питання по цим рехабам. А рехаби потрібні, тому що є попит. Якщо брати державу в цілому, то по місту Києву — провулок Деміївський, 5а, соціотерапія. Туди не беруть людей просто так, якщо їм погано, якщо їм треба детоксикація і т.п. Якщо там є жорстка біла гарячка, тоді вони беруть людину на лікування. Тобто не вистачає державних закладів.
Хтось контролює роботу реабілітаційних центрів?
— Саме методику використання "Сибазону" та інших наркотичних речовин має контролювати МВС. Тому що це є препарати, які обмежені в доступі.
Тобто роботу навіть психологів у нас ніхто не контролює в країні?
— Так точно.
Тобто під виглядом реабілітаційного центру можна відкрити будь-який заклад і возити туди яких завгодно людей. Наприклад, тих, які когось не влаштовують. Адже реабілітаційні центри ніхто не контролює?
— Ні, ви не узагальнюйте також. Тому що ці дії підпадають під статтю 146 "Незаконне утримання і позбавлення волі". Якщо людина при пам'яті, людина розуміє і все те, що вона робить, вона ніколи до цього не допустить. Правильно? А якщо пан Крищенко просто не знає, як бути з людиною, яка тримає ніж біля горла своєї матері, і приїжджає батько зі сльозами, заберіть його і треба лікувати, — це є велика проблема. У нас 40 тисяч людей помирає на рік від наркоманії. А держава нічого не робить.
Якісь документи вимагають підписати у родичів, які здають в центр алкоголіка, наркомана?
— Звичайно, документи підписують. Особа, яка поступає туди, вона їх підписує, тому що вона не визнана судом недієздатною, значить, вона повністю усвідомлює свої дії, і вона також підписує ці документи.
А якщо немає цих підписаних документів?
— Зазвичай вони є, ці документи, просто люди про них не знають.
А як люди можуть про них не знати, якщо вони їх підписували?
— Значить, люди були в такому стані. Або за них хтось підписав — родичі, близькі родичі. Зазвичай, це роблять близькі родичі.
Де гарантія, що в таких реабілітаційних центрах не будуть залежних використовувати для кримінальних схем?
— Ви праві, тому я підтримую саме діяльність органів внутрішніх справ щодо закриття саме таких рехабів, які використовують ще радянську замісну терапію: "Сибазон" та інші наркотичні речовини. І там же був задіяний лікар державного закладу охорони здоров'я, який саме отримував цей "Сибазон" з державної клініки.
Читайте также: Шокируем весь мир. За что международные секс-преступники полюбили Украину
Напомним, инфекционист Евгения Менжулина в эфире радиостанции "Голос Столицы" заявила, что сыворотку от ботулизма, которая придет как гуманитарная помощь, врачи будут вводить больным только по приказу руководства.
