РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
После получения безвизового режима с ЕС, следующие цели для Украины — вступление в Евросоюз и в НАТО. Об этом на днях заявил президент Петр Порошенко.
На прошлой неделе Верховная Рада приняла законопроект о стремлении Украины в оборонно-политический блок НАТО. Согласно этому документу, в целый ряд законов по внешнеполитическому курсу будут внесены изменения. В частности, в новой редакции закона о принципах внешней и внутренней политики будет прописано углубление сотрудничества с НАТО с целью достижения критериев для вступления Украины в северо-атлантический Альянс.
Насколько близка перспектива членства Украины в Евросоюзе и НАТО проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы политический аналитик Тарас Чорновил.
Читайте также: Волошин: НАТО уже не то
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи стане вступ до ЄС та НАТО головною метою наступних двох років президентства Петра Порошенка?
— Я відразу хочу застерегти, що досягнення критеріїв, достатніх для вступу в НАТО, подібне формулювання було до цього часу. Новим законом воно замінене. І там абсолютно чітко тепер виписана фраза, яка була раніше, до приходу Віктора Януковича, що завданням України є набуття членства в НАТО. Тобто абсолютна конкретизація. Фактично так. Єдине, що давайте тут трошечки розберемося з деякими деталями. Вступ до НАТО і вступ до ЄС, повноцінний вступ в сьогоднішніх умовах, які ми маємо на сьогоднішній день, для будь-якої великої країни, а особливо країни, яка є по сусідству з Росією, тут підпадають колосальні впливи та лобістський тиск Росії на країни-члени НАТО та ЄС, шантаж і тому подібне, вони достатньо укладені. І це буде процес не двох років, на жаль. Це може бути процес, розтягнений на багато більше. Але йде мова про те, що головним трендом насправді буде річ, про яку ми забули. Паралельно з безвізом відбулося остаточне завершення процедури по угоді про асоціацію. Підпис нідерландського короля вже стоїть, зараз вона набуде чинності. Цей момент, все те, що закладено в угоді про асоціацію, повноцінне виконання цієї угоди, це збудувати Європу в Україні. Це буде головним завданням двох років президентства, які лишилися Порошенку до наступних виборів. НАТО? Тут буде трошки інша ситуація.
Як бути з окремими пунктами щодо Угоди про асоціацію, які Україна відмовляється виконувати? Мова в першу чергу йде про ратифікацію Римського статуту.
— Ми прийняли на себе зобов'язання бути підслідними Міжнародному кримінальному суду в Гаазі. Це є для України практично автентичність до того, щоб виникало з моменту ратифікації Римського статуту. Де-факто це виконали. Тобто насправді ми це виконуємо в повному обсязі, угоду про асоціацію, ще до цього моменту не маючи її ведену в дію. Про асоціацію є дуже конкретні речі, які дуже сподобаються виборцям і на цьому буде акцентуватися. Це дуже чітка правова система. Це зміни до законодавства. Там дуже багато речей, які виборцю сподобаються, які можуть бути досить важкими для влади. Тому що доведеться дуже багато чим поступатися та тим, до чого звикла еліта у владі України до цього часу. Тобто це, фактично, побудова певна Європи в Україні. Тому я думаю, там буде достатньо багато меседжів. Але коли ми говоримо саме про меседжі-звернення, двома трендами будуть дійсно НАТО та ЄС. Просто це буде досить довгий процес. І я вам скажу, чому, скажімо, щодо НАТО виникнуть певні проблеми. Ми вже на сьогоднішній день, от я ж займаюся професійно питаннями аналітики саме військово-політичних питань, глобальної безпеки тощо. Ми виконали умови для вступу в НАТО більше, ніж цілий ряд держав на момент вже реального вступу. Проблема в тому, що тільки зараз зруйнована усна, але дуже жорстка домовленість, яка була між лідерами країн-членів НАТО і Єльциним досягнута ще в 90-х роках. Вона стосувалася тому, що визначається певна межа, зона впливів. Це були дуже неприємні домовленості. Але вони визначали, що Прибалтика може вступити в НАТО. Україна, Грузія та інші держави колишнього СРСР не вступлять в НАТО абсолютно ніколи. І це звернення під час президентства Віктора Ющенка та Михаїла Саакашвілі, відповідно, коли дві країни збиралися подаватися на це, це був певний шантаж, але вони вже наперед мали відмову. Зараз ця домовленість зруйнована. І країни-члени НАТО достатньо відверто сказали, що для них вона більше на існує. Але вся справа в тому, що прискіпливість до нас, острах певний знову вийти на певний конфлікт з Росією буде тут серйозними гальмами. І тому друга заява президента Порошенка, крім того, що він сказав, що він безумовно підписує прийнятий ВР закон, тут немає жодних питань, але він попередив, що зараз доведеться дуже добре попрацювати всередині, в Україні. Тобто нам треба зробити не те, що інші країни робили, а нам треба зробити набагато більше, ніж інші країни робили на момент вступу в НАТО. Тобто наша армія має бути на 100% приведена до стандартів НАТО, починаючи від питань логістики, управління тощо і закінчуючи забезпеченням солдат. І ми маємо прийняти весь законодавчий пакет, який стосується невійськової складової. Це правові питання, це боротьба з корупцією, це гарантії прав і свобод людини і тому подібне. Тому що НАТО, давайте не забуватися, кажуть — військовий блок. Він не військовий, він військово-політичний. І основний акцент — це політичний блок, політичний альянс. І нам доведеться це виконувати.
Чи варто очікувати референдуму про вступ до НАТО одночасно з наступними президентськими виборами?
— Ця ідея зараз має непогану підтримку і мені здається, що в тому числі за допомогою Росії, ця підтримка буде тільки зростати. Особливо після безвізу, коли люди досить нормально зможуть побачити, люди з різних регіонів України, що ніякого жаху в тому НАТО, ніяких страхів немає, що це абсолютно нормальна структура, яка ні з ким не воює. Зруйнуються міфи "НАТО — це війна". НАТО — це мир. Ніхто не нападає на країну-члена НАТО, і країни-члени НАТО між собою не воюють навіть якщо вони, як Греція і Туреччина, мають між собою непереборні протиріччя. Але вони між собою не воюють. Тому це розуміння, що НАТО — це мир, це звичайно, що допоможе і буде тільки наростати — сприйняття НАТО в позитиві. Але чи буде робити такий політтехнологічний хід команда президента перед виборами чи не буде, я не знаю. Я не належу до цієї команди. Я аналітик, я оцінюю більше законодавчі особливості та міжнародну геополітику. Як на мене, це було б цілком нормально та президент має на це повне право. Але все-таки основне завдання не спрямоване в середину країни, а спрямоване назовні. Чому президент зробив тоцю заяву про можливість референдуму? Тому що коли Україна почала знову грюкати до НАТО і говорити: ми відповідаємо стандартам, Росія зруйнувала домовленості, які були досягнуті ще при Борисі Єльцині, ви маєте відкрити двері НАТО для України. А в керівництві країн-членів НАТО почали говорити наступними фразами: а у вас немає суспільного консенсусу тощо. Тобто повернулися до ситуації 2006-2007 року, коли Ющенко відмовляли саме під цим приводом. І це була відповідь Порошенка на ось ці трошки, так скажімо, не зовсім чесні позиції з боку НАТО і він як раз на цьому наголосив. Я можу хоч сьогодні провести референдум і ви дістанете підтвердження, що народ України своєю абсолютною більшістю готовий вступити до НАТО. Референдум може бути потрібний, хоча він не вимагається внутрішніми документами НАТО, перед самим вступом. Але це може бути, якщо нам далі будуть гальмувати цей процес в середовищі країн-членів НАТО, це може бути певний поштовх для них. Тобто коли такий референдум відбудеться, відмовляти буде набагато важче. Тобто є десь певна протидія політичний складовій, політичній кон'юнктурі, яка існує в світі. Але ще раз кажу, щоб проводити такі дії, до того моменту треба виконати дуже багато. Це як раз завдання — виконання Угоди про асоціацію і повна відповідність всім стандартам НАТО, і політичним, і суспільним, і військовим. Це буде завдання на цих два роки.
Ранее политолог Василий Мокан в эфире радиостанции Голос Столицы заявил, что решение Стокгольмского арбитража по контракту с "Газпромом" смогут использовать против Юлии Тимошенко исключительно в политической сфере.
Также эксперт общественной организации "Слово и дело" Александр Москалюк в эфире Голоса Столицы заявил, что статус президента позволяет Порошенко, когда ему удобно, говорить, что у него недостаточно полномочий для выполнения того или иного обещания.
