РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Международный валютный фонд и власти Украины продолжат переговоры по проекту закона "О государственном бюджете Украины на 2018 год" для обеспечения достижения дефицита госбюджета в 2,5% ВВП.
Такие договоренности стали результатом визита экспертов МВФ в Киев в период с 9 по 17 ноября. Также в структуре отмечали, что работа над государственной сметой необходима для продолжения сотрудничества и выполнения программы фонда.
Как собираются достигать уменьшения дефицита госбюджета, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил экономический эксперт Борис Кушнирук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Читайте также: Эксперт: МВФ показал Порошенко и Гройсману "красную карточку"
Візит експертів фонду, який закінчився напередодні, більше технічний чи пов'язаний з виділенням коштів?
— Ні. Це, безперечно, технічний. Вони вивчають ситуацію з бюджетом, обговорюють з урядом межі компромісу. Зрозуміло, що депутати завжди будуть вимагати додаткових видатків, і в цьому випадку потрібно розуміти представникам українського уряду, де вони зможуть піти на поступки. Депутатам для того, щоб бюджет був ухвалений, а де вони будуть казати: сорі, у нас є обмеження з боку "лаве". Крім того, місія МВФ була не тільки в зв’язку з питання бюджету, є низка інших питань, пов’язаних з газом, ціною на газ, приватизацією, не знімається з порядку денного питання земельної реформи. Тому все це вимагає обговорення і усвідомлення, де уряд просувається, на що він готовий йди, на що він розводить руки і каже: не зможемо.
У результаті чого у нас виник дефіцит кошторису, причому вперше?
— Ні, почекайте, давайте з'ясуємо терміни. У нас є бюджет на цей рік, в нього закладений дефіцит, і у нас не було, на жаль, за всі роки незалежності жодного бюджету, який би був закладений з профіцитом. Заздалегідь закладався дефіцит. Питання полягало в тому, чи дотримуємось ми тих норм дефіциту, чи ні, і за рахунок чого, якщо дотримуємось. Часто було за рахунок того, що ми не проводили значну частину видатків, і тим самим ми вкладали це в норми дефіциту, але причому створювали додаткові проблеми у функціонуванні економіки, тому що виникали борги бюджетних організацій перед постачальниками послуг та товарів тощо. Тому були різні ситуації, але з точки зору дефіциту ми знаходимось в межах тих запланованих показників в цьому році, і на наступний рік ми теж закладаємо дефіцит бюджету, принаймні, який вкладається в ті обмеження, які самі для себе визначили, і які ми показуємо МВФ.
До 2,5% ВВП збираються досягти. За рахунок чого?
— Є дохідна частина і видаткова частина. Є розрахунок дохідної частини, для цього якраз існують високі інфляції і курсу, і зростання ВВП. Це ключові показники розрахункові, на базі яких потім розраховується дохідна частина бюджету, а, виходячи з дохідної частини бюджету, можемо і рахувати, що у нас по видаткам, що ми можемо провести по видаткам, чого ні, і який розмір цих видатків має бути для того, щоб ми не вийшли за показники бюджету в 2,5% ВВП.
За яких умов фонд може відновити з нами співпрацю по програмі?
— Я думаю, що тут потрібно розуміти, що тут може бути міксований компроміс, тобто вони можуть у нас доволі серйозно зараз виникли суперечності з МВФ з приводу ціни на газ. В чому проблема? МВФ постійно наполягав, щоб у нас була система формульна ціноутворення на газ, щоб уряд в неї не втручався, щоб він в ручному режимі не визначав, яка має бути ціна газу для населення і, відповідно, який не може бути тариф по теплу. На жаль, уряд, з одного боку ухвалив у свій час таку формулу, а потім її призупинив, тому що формула передбачає зав'язаність ціни на газ від цін на газ на світових ринках, враховуючи, що ціна на нафту, на вугілля, на всі сировинні товари, відповідно, потяглась вгору і ціна на газ. Це призвело до того, що або доволі суттєво підвищувати внутрішні ціни на газ або переглядати формулу. Вони не готові переглядати формулу, тому що для цього потрібно якось узгодити з МВФ, але дію старої формули вони призупинили, і таким чином ситуація зависла в повітрі. Зараз вони намагаються знайти компроміс із МВФ щодо того, яка це має бути формула. З цим є проблема.
Але при цьому я не виключаю, що можна з цього приводу дискутувати з МВФ, з представниками МВФ, наприклад, сама логіка уряду полягає в чому? Ми закуповуємо газ переважно у весняно-літній період, коли ціна на газ об’єктивно нижча. Тому якщо ми рахуємо навіть формулу ціни на газ якусь стандартну, чому ми не можемо брати ціну, за яку ми реально купуємо газ на зовнішніх ринках на ринкових умовах і таким чином, виходячи з цього, вже визначати ціну на газ. Такий підхід, принаймні, має право на обговорення, але при цьому ми можемо сказати: окей, давайте тут досягнемо компроміс по цій позиції, але при цьому ми обіцяємо, що ми, наприклад, все ж таки розпочнемо велику приватизацію, і закон про приватизацію, ухвалений в першому читанні – це якоюсь мірою поступка. Ми будемо щось робити з нашою податковою системою з точки зору зменшення корумпованості, ми ухвалимо рішення, будемо рухатись в бік створення антикорупційного суду, про який вони теж наполягають, ми щось визначимо щодо земельної реформи і т.д., тобто ми можемо, рухаючись і показуючи, демонструючи, що ми рухаємось в напрямку реформ по одним напрямкам, ми можемо тоді десь загальмувати з іншими. Якщо ж ми просто по всім позиціям будемо стояти і не рухаючись, тоді будуть проблеми з МВФ.
Якщо співпраця з МВФ не принесе своїх результатів, що буде тоді?
— Я не бачу якихось короткострокових проблем, тобто у нас резервів золотовалютних вистачає, і кошти МВФ ідуть в резерви НБУ. Інша справа, що це буде означати і зупинку співпраці з іншими донорами, в першу чергу, зі Світовим банком, з ЄС і з урядом США. Це тоді є проблема, тому що ті кошти йдуть саме в бюджет. Тому, в принципі, якщо брати короткі строки, це не є загрозою для країни, але якщо ми взагалі відмовимось від співпраці, то ми загрожує увійти ближче до 2018 року в серйозні проблеми і, враховуючи, що в 2019 і 2020 році у нас великі платежі по зовнішнім зобов’язанням, тому можемо дійти до ситуації дефолту. Це буде не дуже добре, бо за цим послідує і чергове знецінення гривні, і знову падіння доходів населення.
Ранее экономический эксперт Максим Праздников всказал мнение, что Украина получит транш МВФ, даже если не выполнит все требования Фонда.
В свою очередь эксперт по антикоррупционной политике Василий Вакаров считает, что МВФ предъявил Гройсману и Порошенко "красную карточку".
