РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Проект госбюджета на следующий год рассчитан исходя из курса 29,3 гривен за доллар. Прогноз роста ВВП — 3%, инфляция — 7%. В проекте также заложен дефицит — почти 2,5% ВВП, доходы по сравнению с нынешним годом должны вырасти на 14%. Такие показатели озвучил министр финансов Александр Данилюк.
По словам чиновника, запланированные расходы на оборону — 5% ВВП, на поддержку Пенсионного фонда — 141 миллиард гривен. Расходы на медицинскую сферу вырастут на 16%, образование — на 20%. На 1 января 2018 года предусмотрена минимальная зарплата в размере 3,723 гривен и прожиточный минимум 1,7 тысячи гривен. Ожидаемые поступления от приватизации в следующем году — 22 миллиарда гривен. Но отметим, что эти "ожидаемые поступления от приватизации" кочуют из бюджета в бюджет уже не первый год.
Проект госбюджета на следующий год прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы директор Института социально-экономических трансформаций Илья Несходовский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Проект держбюжету на 2018 рік розрахований з курсу 29,3 гривень за долар. Є певні підстави обвалювати гривню чи це певний інструмент звести кінці з кінцями?
— Є кілька об'єктивних обставин, які можуть говорити про те, що курс зросте не значно, і навіть до 29,3 це є не таке вже значне зростання, проте такі підстави є. Зокрема це стосується нашого основного показника, нашої зовнішньоекономічної діяльності. На даний момент цей показник для нас є недостатньо сприятливим по продажу товарів, купівлі. По експорту-імпорту у нас негативне сальдо. Це, звичайно, давить на наш курс. При цьому на 2018-2019 роки припадає значна сума виплат, які має зробити Україна і відповідно це все буде тиснути на курс. Тому є підстави вважати, що курс буде зростати. Прогноз курсу долару робить НБУ. Він передає його до Мінфіну і Мінфін робить відповідні розрахунки щодо надходжень і витрат, які необхідно буде здійснити. Разом з тим, треба до речі сказати, що прогноз курсу на 2017 рік, який у нас був, він виявився завищеним, і враховуючи, що більшість періоду 2017 року у нас курс коливався біля 26 гривень, то середньозважена за рік у нас ніяк не вийде 27,8 гривень за долар. Тобто можна сказати, що це песимістичний прогноз, який може справдитися внаслідок об'єктивних обставин.
Це буде певний показник, на який будемо орієнтуватися. Але можливо що певний реальний курсовий коридор може бути іншим і гривня при цьому може ще й трохи зміцнитися?
— Прогноз, це завжди є певна ймовірність. Тому говорити, що точно буде середньозважена за рік 29,3 це звичайно не варто. Тим паче, якщо нам все ж таки вдасться утримати курс долара на менше, це означає в першу чергу, що витрати коштів на сплату відсотків і зовнішнього боргу, він суттєво зменшиться. Це, звичайно, позитивно вплине на стан бюджету. Крім цього, хочу зазначити щодо бюджетного дефіциту, зокрема в цьому році. З одного боку, у нас курс вплинув на те, що змінили прогнозні показники надходження від операцій, які обраховуються в валюті. Зокрема, наприклад, у нас ситуація по надходженням від зовнішньоекономічної діяльності, у нас курс знизився в доларах, але у нас збільшився в євро. Як наслідок, надходження у нас збільшилися, що призвело до того, що бюджет на 2017 рік переглядався і відповідно його надходження збільшилися більше на 20 мільярдів гривень. Як буде в наступному році, подивимося. Ці показники в принципі можуть бути реальними.
Стосовно прогнозів зростання ВВП, пообіцяли в наступному році під 3%, інфляцію — 7%. Наскільки реально зараз обраховувати інфляцію?
— Рік не закінчився, але є завжди період девальвації, який у нас відбувається, точніше відповідної ціни на фрукти, овочі, і це звичайно лише тільки незначний період. Враховуючи те, що у нас передбачено і можуть зростати ціни на комунальні послуги в кінці 2017 року, інфляція буде вище, ніж запрогнозовано на цей рік. Разом з тим, все ж таки, НБУ, який перейшов на інфляційне таргетування, залишається оптимістичним і вважає, що він все ж таки зможе втримати інфляцію на тому рівні, який заплановано. Але все одно, показник в розмірі, він поставив відповідний таргет у розмірі 8% плюс 2%, тобто максимально 10%. Тобто такий таргет на цей рік не буде досягнутий. Як буде в наступному році, все ж таки, якщо ми подивимося, що спричинило інфляцію в цьому році, ми побачимо, що це регульовані ціни. Зростання комунальних послуг, зростання вартості гарячого водопостачання, зростання вартості прибирання прибудинкових територій і так далі. Це звичайно негативно вплинуло і тут вже треба згадати про «Роттердам+», що постійно говорять, що можливо скасують, можливо ні, але він продовжує діяти і зростання вартості електроенергії для промисловості призводить до зростання в цілому ціни. Тому все ж таки 7%, воно може бути отримано, якщо держава не буде втручатися в регулювання цін і збільшувати вартість комунальних послуг.
Тобто якщо не буде таких катаклізмів, як в цьому році, то 7% інфляції цілком реальний прогноз?
— Якщо дійсно не буде катаклізмів.
А стосовно прогнозу зростання ВВП на 3%, є звідки їх взяти?
— Ми в 2015-2016 році суттєво впали. Тобто у нас падіння в доларовому еквіваленті майже в два рази, в гривневому еквіваленті у нас також значне просідання, і як наслідок, тому що у нас показники настільки низькі, що падати нижче вже немає куди.
Тобто якщо ми трохи напружимося, то можемо отримати ще більший ріст?
— Чесно кажучи, я особливих якихось кроків від уряду, які б дозволили це зробити, не бачу. Я не бачу стимулювання того, щоб виникали нові робочі місця. Зростання, яке відбулося у нас в цьому році, воно в основному відбулося внаслідок зростання мінімальної зарплати, що підтягнуло нижній поріг, і як наслідок, в цілому середня зарплата зросла, а основні також зростання зарплати в бюджетній сфері, що не є основним стимулом для зростання економіки. Тобто в принципі важко сказати, що уряд закладає дійсно вагомі якісь такі кроки, які б спричинили зростання економіки. Для нашої економіки 3%, яка настільки має низькі показники, це дуже низький прогноз.
Стосовно передбаченого зростання мінімалки, ще трохи, 3723. І прожиткового мінімуму — 1700. Його за рахунок чого будуть робити?
— Тут так само, скоріше за все, будуть діяти як в минулому році. Зростання мінімальної зарплати спричинило збільшення надходжень від реального сектору економіки, який в основному використовує мінімальну зарплату для того, щоб сплачувати мінімальний соціальний внесок і це дозволило підняти мінімальні зарплати в бюджетній сфері. Як наслідок, в цьому році, в наступному році в принципі була така домовленість, що зростання мінімальних зарплат не буде більше ніж на індекс інфляції з урахуванням зростання економіки в цілому. Але як ми бачимо, цей показник є завищений і це означає просто, що в тому числі враховуючи, що депутати іноді заявляють про необхідність підняття мінімальної зарплати до чотирьох-п'яти тисяч, це все популістичні в принципі кроки і їхня роль лише одна: збільшити отримання коштів від реального бізнесу. Тому звичайно це показник мінімальної зарплати, мають лише тільки таку складову. Основний все ж таки показник, це зростання середньої зарплати, яке показує об'єктивно, наскільки бізнес готовий підвищувати зарплату своїм працівникам.
На доходи від приватизації і в наступному році не варто розраховувати?
— Я оптиміст. Ми завжди закладаємо, намагаємося щось зробити. Але я бачу, що як і в минулому році, так і в цьому році держава не робить жодних кроків для того, щоб провести належну приватизацію. Якщо цих кроків не буде зроблено, то в принципі ці 22 мільярди залишаться таким самим показником, який би хотілося отримати. При цьому єдине, що я зважу, що це показник, який закладається на покриття дефіциту бюджету. Тобто це не доходи бюджету, а покриття дефіциту бюджету. Як наслідок, якщо він навіть не буде виконаний, то залучивши кошти з інших джерел, ми просто перекриємо дефіцит нашого бюджету.
К слову, в экспертном сообществе бытует мнение, что Украина не сможет оплачивать внешние долговые обязательства только за счет госбюджета. Такого мнения также придерживается доктор экономических наук Алексей Плотников. Однако также считается, что благодаря росту зарплат в стране оживилась торговля, а это положительно повлияло и на другие отрасли.
