РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Необходимости в заключении нового соглашения в рамках мирного урегулирования в Украине нет. Украина должна получить доступ к государственной границе до проведения местных выборов на Донбассе. Такое заявление сделала канцлер Германии Ангела Меркель по итогам переговоров с президентом России Владимиром Путиным.
Меркель также отметила, что поддерживает снятие антироссийских санкций только после полного выполнения минских договоренностей, и Россия в этом процессе должна принять активное участие.
Владимир Путин в свою очередь заявил, что украинская власть потеряла шанс реализовать минские договоренности, "когда были такие внутриполитические возможности".
Итоги встречи лидеров России и Германии в Сочи в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.
(текст публикуется на языке оригинала)
Якщо українська тема піднімалася на переговорах Ангели Меркель і Володимира Путіна, це може означати, що європейські політики залишають Україну у фокусі своїх інтересів, адже останнім часом від багатьох експертів ми чуємо зворотне?
— Тема, безумовно, залишається на столі переговорному, вона є однією з важливих тем. Але я думаю, що ті колеги, які кажуть про те, що вона не є основною, вони праві в тому, що сьогодні, мені здається, сторони дійшли до спільної думки, що українська криза і українське питання не може бути вирішене найближчим часом. Саме тому, незважаючи на те, що тема важлива, актуальна, але не перспективна. І тому навіть перемовини Путіна з Меркель були передусім сконцентровані на питанні G20, на питанні економіки, навіть на питанні Сирії, подій на Близькому Сході, а вже потім на Україні. Причому українське питання сторони до цього часу оцінюють вкрай по-різному. І характеристика того, що відбувалося в Україні, була протилежно різна, антагоністична, я б навіть сказав, починаючи від того, як сторони оцінили події Майдану, закінчуючи питанням виконання мінських угод. Тому тут зближення не спостерігається, спостерігається певна втома і намагання просунутися хоча б в інших питаннях, широкому спектрі інших питань німецько-російських відносин.
Як розуміти заяву Ангели Меркель — це політична риторика, підтримка української позиції чи у європейців змінилися уявлення про ситуацію на Донбасі?
— Я дивився уважно всю прес-конференцію спільну лідерів Росії і Німеччини. І скажу, що ці цитати висмикнуті трошки з контексту. Коли йшлося про передачу Україні під контроль кордону, там говорилося про забезпечення доступу ОБСЄ до цієї ділянки кордону. Це зовсім те саме. І йшлося в контексті проведення виборів на цих територіях, про що говорив перед Меркель Путін. Це такий комплексний був підхід, тому говорити про те, що сьогодні Німеччина кардинально змінила свою позицію в рамках мінських угод, не доводиться. До того ж я не дуже впевнений в якості перекладу. Якість перекладу була також неналежною, мені здається, для такого рівню візитів. Але поміж тим, що стосується виконання безумовного мінських угод, так це всі кажуть — і Путін, і Оланд, і наш президент, що безумовно, їх потрібно виконувати і від них відступати не можна. Але кожна зі сторін по-своєму бачить ці мінські угоди, кожна зі сторін намагається по-своєму викрутити цей текст для того, щоб отримати якісь дипломатичні перемоги і тактичні перемоги в рамках реалізації цих мінських угод. Зниження позиції не відбулося, і не відбулося якоїсь зміни кардинальної цих позицій. Ті заяви, які звучали, це, фактично, стара риторика, без особливої зміни. Можливо, при цьому, звичайно, Меркель виставляє, акцентуючи свою увагу на кордоні, таким чином вона намагається виставити високий поріг початку політичних торгів, максимальним чином зробити ситуацію незручною для Путіна. Але всі чудово розуміють, що в мінських угодах інше написано, це не лише мінські угоди, це ще і резолюція Радбезу ООН, якою вони затверджені.
Може, це і непогано, що риторика не змінюється. Наприклад, позиція зняття антиросійських санкцій тільки після виконання мінських домовленостей.
— Це також, знаєте, фраза вирвана з контексту. Правильна, але не повна. Тому що як же зняти санкції, а як же питання Криму, яке не регулюється мінськими угодами? Це фраза, вирвана з контексту, і це повторення старої риторики.
Там же певні санкції накладені щодо Криму, і певні — щодо Донбасу.
— Так, саме так, але не було диференціації. Меркель не сказала, наприклад, що ми знімемо санкції з Росії ті, які стосуються Донбасу. Вона сказала: санкції знімемо після виконання мінських угод. Знову ж таки, вирвана з контексту фраза. Я думаю, насправді, Меркель мала на увазі якраз донбаську частину санкцій, це другий і третій пакет санкцій. Перший пакет якраз у зв'язку з кримськими подіями, його ніхто знімати не збирається. Тому ця фраза не до кінця зрозуміла в Україні. Але це стара риторика, і вона втрачає ефективність, тому що заморожує ситуацію. На жаль, ця риторика поки що не приводить до вирішення кризи, незважаючи на те, що конфлікт триває вже 3 роки.
Що могло залишитися за лаштунками переговорів Путіна і Меркель, яких домовленостей вони могли досягти щодо України, адже російські ЗМІ, посилаючись на помічника президента Росії Юрія Ушакова, пишуть, що канцлер Німеччини планує поговорити і з президентом України?
— Передусім потрібно розуміти, що сьогодні питання мінських угод і для лідера Німеччини, і для лідера Росії — це питання виборів. У Німеччині восени вибори, в Росії — у березні наступного року президентські. І тому насправді поле для маневру, поле для компромісів для них досить обмежене, обмежене громадською думкою. Крім того, я думаю, що українське питання варто, можливо, оцінювати паралельно з телефонною розмовою, яка відбулася вже після візиту Меркель, телефонною розмовою Трампа і Путіна. Тобто очевидно, що питання якимось чином обговорюється. Але я не думаю, що сьогодні досягнуты якісь домовленості, які будуть намагатися через Петра Олексійовича продавити. Ці домовленості на сьогоднішній день, мабуть, принципово неможливі. У кращому разі можливість для ефективної реалізації політичної частини мінських угод, на мою думку, з'явиться в другій половині 2018 року, більш ніж через рік, після того як вибори пройдуть і в Росії. Сьогодні можливості для досягнення політичного рішення немає. Максимум, що сторони можуть домовитися — це заморозити конфлікт.
Також напередодні відбулася телефонна розмова президентів Росії та США. За інформацією прес-служби президента Росії, Путін і Трамп обговорили координацію дій двох країн у боротьбі з тероризмом в контексті Сирії, ситуацію навколо КНДР та можливість особистої зустрічі на саміті G20 у липні. Виходить, української проблематики лідери Росії та США не торкалися. Про що це свідчить?
Читайте также: Ту бир и карту Украины. Зачем Меркель приехала к Путину?
— Це свідчить якраз про те, що цю проблематику сьогодні вважають безперспективною. Сторони готуються до зустрічі Меркель, Путін, Трамп під час G20, вони бачать більше перспектив у сирійському розв'язанні сьогодні, ніж в українському, продовжують економічний діалог. А українське питання сьогодні на обочині знаходиться, тому що немає перспективи його розв'язання.
Ранее директор Центра исследований международных отношений Николай Капитоненко в эфире "ГС" заявил, что возможное присоединение США к минскому процессу не принесет Украине выгоды.
