РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Президент Петр Порошенко ввел в действие решение Совета национальной безопасности и обороны «О доктрине информационной безопасности Украины» и утвердил доктрину. Соответствующий указ подписан 25 февраля. Документ вступает в силу со дня его опубликования.
Интернет-пользователи уже выступили против этого документа.
Какие последствия повлечет такое решение президента, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал председатель правления Интернет-ассоциации Украины Александр Федиенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як ви ставитеся до рішення РНБО про доктрину інформаційної безпеки? Які деталі вас бентежать, на що звертаєте увагу зараз?
— На мій погляд, указ президента — це ще не закон, президент виключно висловив свою думку, він на це має конституційне право, таких думок і таких указів у нас вже багато й інших президентів, але вони не були впроваджені в дію. Так, у цьому разі є якісь певні терміни, за якими повинно бути зроблено ті чи інші механізми щодо контролю, про що було сказано в цьому указі, в постанові РНБО, але ми, як інтернет-асоціація, вважаємо, що будь-яке технічне регулювання в інтернету є неприпустимим.
Про що йдеться, на вашу думку, у цьому документі: про контроль контенту, чи про контроль потужності серверів? Яким чином це взагалі можна реалізувати?
— Ці ж технічні моменти, саме щодо контролю, це вже, скоріше, буде, якщо буде, виписані в тих чи інших нормативних документах, методиках чи підзаконних документах. Зараз це виключно декларативний такий характер. До речі, мені незрозуміло, чому, розуміючи що ми знаходимося в стані агресії, гаранту знадобилося два роки для того, щоб ввести в дію цей документ, а не було це зроблено ще в 2014 році. І от нам потрібно зробити такі-то кроки. Що буде прописано в подальшому, ця деталізація, ще цього нема.
Читайте также: Информационные войска РФ будут проводить свою политику во всем мире
Якщо нічого вже нема, чи є сенс нам вже перейматися чи чогось боятися?
— Моя думка, насамперед, в тому, що контролювати інтернет неможливо, і про це є досвід Китаю, який пробував і пробує контролювати інтернет у своїй країні, і ми бачимо, що це не має ефективного впливу, китайці вкладають великі кошти в свою ту стіну, але ефективності нема. Так, для цього потрібні досить великі кошти. Тут таке питання: чи ці кошти будуть у подальшому взяті з держбюджету, який і так досить невеликий, чи ці кошти будуть перекладені на плечі тих же самих операторів, і їм будуть надані нотатники, як це робити.
А про які суми йдеться?
— Я спілкувався свого часу з представниками Ради Європи, які опікуються цим питанням, вони називали мені суми щодо однієї країни. Одна з країн звернулася до одного з великих операторів, на підставі державного приватного партнерства: оператор за свої кошти встановлює таку систему, а країна йому надає певні пільги на якийсь термін, поки він працює. То мова йшла приблизно про два мільйони євро тоді.
Експерти Ради Європи радять нам створити офіс інформаційного комісара, який би і переймався питаннями доступу до публічної інформації, захисту персональних даних? Як це може виглядати і чи воно нам взагалі потрібно?
— Скоріше за все, мова йде про те, що у суспільства немає довіри до чинної влади, вони побоюючись того, і підстави для цього є, що влада буде саме за допомогою цього нормативного документа впливати на інформаційне середовище, а в подальшому впливати на ту інформацію, яка є в мережі інтернет, і яким чином вона доноситься до останнього користувача. Якщо ця людина буде незаангажована з владою, то я не бачу в цьому нічого поганого.
Напомним, что о том, почему Украина попала в топ-списки "пиратских" стран, сколько получают спецагенты по борьбе с преступностью в интернете и кому выгодно торговать гостайнами, в эфире "ГС" рассказал глава киберполиции Сергей Демедюк.
