РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
В Нацбанке заявили о том, что "Platinum Bank" отнесен к категории неплатежеспособных. Отмечается, что по состоянию на 1 января 2017 года банк не достиг положительного значения капитала.
В НБУ заверили, что 97% всех вкладчиков учреждения получат свои вклады в полном объеме, поскольку их размер не превышает гарантированную Фондом гарантирования вкладов физических лиц сумму 200 тысяч гривен. В общей сложности ФГИ обеспечит выплаты на сумму около 4,8 миллиардов гривен.
Подробнее о ключевых изменениях в банковской сфере и экономике в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал главный редактор журнала Деньги.ua Александр Крамаренко.
Скільки банків має бути в Україні?
— А які банки нам потрібні? В Україні реалізована модель універсальних банків. Тобто навіть найменший банк має всі ліцензії або майже всі. Я не розумію, навіщо. В нас може бути приблизно 80-100 банків, які мають обмежену ліцензію і обслуговують виключно юридичних осіб. Це могло б так бути, і тоді б обслуговування в цьому банку було б на ризику тієї компанії, яка пішла туди обслуговуватися. Вона має на це право, там є фахівці, які обирають банк за певними ознаками — тарифи, надійність, таке інше. Нехай про це запитують їхніх фахівців їхні акціонери.
НБУ визнав неплатоспроможним "Platinum Bank". Як ви це прокоментуєте?
— Це відбулося поза розкладом. Бо ми пам'ятаємо, що зазвичай наприкінці кожного тижня приймає або не приймає рішення щодо визнання неплатоспроможними банків. Мушу зазначити, що "Platinum Bank" вже приблизно два роки знаходиться у рейтингах надійності журналу Деньги.ua, який я очолюю, на останніх місцях.
Якщо повернутися до того, що у нас банки універсальні, в чому перевага? І в яких країнах реалізована інша модель: не універсальні банки?
— Наприклад, в США досить багато банків, які мають так звані обмежені банківські ліцензії або специфічні банківські ліцензії. Це може бути маленький банк, в якомусь графстві. Графство — це аналог нашого району. Може бути маленький банк, який залучає кошти мешканців цього регіону, але, наприклад, не має експертів з кредитування, і він потім доручає ці гроші або вкладає їх в якісь боргові зобов'язання муніципальні, або ці гроші позичає великому банку, який має фахівців з кредитування, і це менший ризик для вкладників. А він просто обслуговує місцевих мешканців, фермерів.
Є досить багато спеціалізованих банків. Наприклад, в тій же Швейцарії є так звані приватні інвестиційні банки, які не працюють з особами, які приносять менше, ніж, припустимо, два чи три мільони євро. І вважається, що така людина може більш-менш обізнаною бути при обранні цього банку для обслуговування, і там все окей. НБУ мав дуже уважно дивитися за цими банками. Він мав робити так, щоб в нас не було концентрації депозитів в одному великому банку, який потім довелося націоналізувати з великими втратами для бюджету і нас особисто. Можна було б залишити існуючими багато дрібних банків за умови, якщо б вони обслуговували своїх засновників та юридичних осіб, які вважають ці банки надійними.
Велика кількість універсальних банків — не найоптимальніший варіант?
— Я не вважаю, що це занадто погано. Але можна було б, скажімо, не підвищувати вимоги щодо статутного капіталу для банків. І ті банки, які не хочуть або не можуть підвищувати статутний свій капітал, їм можна було б залишити цю обмежену ліцензію. І різноманітність банківської системи — це дуже добре, тому що це конкуренція, це нові технології, це можливість приватного, зорієнтованого на певну категорію клієнтів, банку. І це було б добре. А в нас всіх гребуть під одні граблі, і це не дуже добра історія.
Читайте также: Слышите: все трещит по швам?! Виктор Суслов об экономике Украины в 2017 году
Що буде відбуватися в світовій економіці в 2017 році?
— Я бачу протиріччя у прогнозах. Скажімо, були опубліковані два прогнози, один від так званого розвідувального ком`юніті США. Там називають такі больові точки у світі, де може розгорнутися великий збройний конфлікт. І зрозуміло, що будь-який збройний конфлікт зменшує можливості для економічного зростання, і це може привести до зниження потреби у певній сировині. І це, звісно, може привести до зниження цін на цю сировину. З іншого боку, був опублікований прогноз китайського дослідного центру, який займається прогнозуванням ринків сировини. Вони кажуть: у 2017 році очікують більш швидкого економічного зростання, повернення на більш крутий варіант траєкторії розвитку економік самого Китаю, Індії також. І це може привести до зростання сировинних цін. Я вважаю, що насправді все можливо — і те, і інше. І мушу сказати, що навіть якісь збройні конфлікти можуть приводити до зростання цін на сировину. Ми пам'ятаємо історію про те, як були конфлікти в Нігерії і в Лівії, і це приводило до того, що постачання нафти і видобування нафти в цих країнах зменшувалося, і це призводило до зростання цін на світовому ринку. Зараз навпаки, Лівія починає дуже активно видобувати і надолужувати згаяний час, пропонувати більше нафти. І ціни зараз пішли вниз трошки.
Що це дає Україні?
— Для України ми маємо розуміти таку річ: якщо йде мова про ціни на продовольчі товари, то ми мали останні півроку досить суттєве зниження. І тільки вони зараз починають відновлюватися. Якщо зростання буде на продовольчі товари, це добре. Якщо Китай і Індія будуть зростати, вони почнуть більше споживати їжі. Для України це також добре. Коли збільшується ВВП в таких країнах, люди спочатку починають їсти. Наприклад, є дуже перспективний ринок для української свинини — Китай. Якщо в США почнуться якісь інфраструктурні проекти, буде збільшуватися попит на метал, це для України також добре. Але якщо буде зростання цін на нафту, це погано для нас, оскільки ми є нетто-споживачем нафти і нафтопродуктів. І до нафти прив'язані ціни на той самий же газ, і опосередковано з нафтою зв'язані ціни на вугілля. Тому що це є певний замінник нафти в енергетиці, принаймні. Тому ми маємо дивитися на цей ринок дуже з різних боків — ось це добре, це також добре, а це погано.
Новий президент США скоро набуде чинності. Це відіб'ється на економіці в цілому?
— По-перше, я хочу нагадати, що він є прихильником повернення США на світовий нафтовий ринок. І це дуже добре для України, тому що буде більше пропозицій з боку саме компаній, які видобувають так звану сланцеву нафту. Це новій технології тощо. Це добре, тому що це розширює пропозиції і стримує зростання ціни. А для України також добре, як я казав, якщо вони почнуть реалізовувати інфраструктурні проекти, це збільшення попиту на метал, це можливість експортувати навіть метал в США. Це також для України може бути доброю новиною. Щодо політики, давайте побачимо, бо я бачу стільки протиріч, заяв, а хочу бачити якісь конкретні кроки, його перші підписані документи тощо.
ФГВ забезпечить виплати гарантованої суми вкладів в розмірі близько 4,8 мільярдів гривень. Це великий обсяг для Фонду?
— По 100 гривень з кожного. Це приблизно як банк "Хрещатик", плюс-мінус. В Україні, на жаль, є ще банки досить з великими такими відчутними портфелями депозитів, які можуть бути віднесені до категорії неплатоспроможних. Один чи, може, два. Але я не вважаю, що це відбудеться обов'язково. Не дуже я розумію, чому НБУ дозволяв "Platinum Bank" під шалені відсотки залучати гроші останній квартал, два, три, чотири. Хотілося б побачити статистику по зростанню депозитного портфелю цього банку за останній квартал, це дуже було б цікаво.
Тобто це знову питання щодо якості дій Нацбанку?
— Так, якості дій НБУ, безумовно.
Чи можуть якось вплинути на економіку і бізнес-клімат податкові зміни, які починають діяти у 2017 році?
— Поки що я бачу зростання навантаження на фонд оплати праці за рахунок підвищення до 3200 гривень мінімальної зарплатні. Це особливо болісно відчує малий бізнес в регіонах, де низька платоспроможність населення, де немає можливості безнаказанно підвищувати ціни. Бо ми розуміємо, що будь-яке підвищення податків закладається в ціну.
По-друге, це досить фахова історія, але змінений режим використання ПДВ для агросектору на початку січня призвів до того, що більші втрати в агросекторі на сплату ПДВ, і з цим зараз розгрібаються експерти, і має розгрібатися ВР. Там досить жорсткі були дії щодо так званих рахунків ПДВ з боку податкової. Ми ще побачимо ці наслідки трошки пізніше. Збільшення акцизів — це досить невесела історія. Вони збільшуються, не зважаючи на те, що уряд оголошує про те, що вони збільшуються пропорційно до інфляції, вони збільшуються випереджуючими темпами. І це, звісно, відбивається на цінах. Нещодавно, наприклад, НБУ, Укрстат опублікували звіти по інфляції за рік, що минув, і там було зрозуміло, що випереджуючими темпами зростають ціни на підакцізні товари — це алкоголь, тютюн, пальне для автомобілів. А також на тарифи комунальні, які були директивно підняті. І все це також відбивається на цінах і зменшує можливості економіки зростати.
Що зміниться після того, як підвищать мінімальну зарплату?
— Очікується, що більше людей прийде до служб зайнятості за цими грошима, які виплачуються безробітним. Тому що будуть звільнення, принаймні формальні. Очікується, що більше людей прийде за субсидіями. Я бачу, що там, де немає можливості більше сплачувати податків, буде тінізація або просто закриття бізнесів. На жаль, іншого результату від підвищення податків немає.
Бачимо закриття ФОП у зв'язку зі змінами у податкове законодавство. До чого це призведе?
— Ми маємо розуміти, що це мова йде про скасування державної реєстрації, а не закриття зобов'язань по податках. Бо податкова ще розбирається по кожному ФОП, якщо вона вважає це за потрібне. І я знаю багатьох людей, які зараз ніби закрили, але бігають до податкової, тому що їх перевірятимуть і таке інше. Там потрібно розділити ФОП, які насправді не працювали. І просто люди їх мали, тому що колись вони відкрили, а закрити в нас є великою проблемою. Це довгий і досить моторошний процес.
Читайте также: Экономические последствия АТО: минус 20% ВВП и "плюсы" от разрыва с РФ
Були ФОП, які мали люди, які займаються сезонним якимось бізнесом, самозайнятістю власною або працювали по найму і одночасно щось робили трошки збоку, використовуючи зареєстрований ФОП для отримання платні за свої роботи, послуги, щось вироблене. Я вважаю, що ця друга категорія — це дуже погано, що їх вимушують до закриття. Тому що вони насправді або перейдуть в тінь, або будуть працювати під прапором ФОП, який залишився у сусіда, і це зменшення податкових надходжень. І це збільшення тіні. І нарешті це якась досить невеличка на мій погляд третя частина ФОП, які показували нульові декларації, які просто працювали вчорну, але мали реєстрацію для того, щоб не мати проблем з якимись контролюючими органами. У будь-якому випадку, збільшення податкового навантаження, а тут мова саме про це, це звуження економічної свободи, зменшення можливостей заробляти на себе. Розумієте, дрібний чи над-дрібний бізнес — це не про підприємництво, це про самозайнятість. Це люди, які на себе поклали відповідальність за те, що вони самі себе годують, вони зняли з держави цю відповідальність. Зараз не знаю, що вони будуть робити.
Напомним, вкладчикам "ПриватБанка" опасаться нечего, все вклады будут сохранены и возвращены новым собственником — государством — в полном объеме, считает главный редактор портала "Финансовый клуб" Руслан Черный.
Ранее эксперт по инвестициям Сергей Фурса в эфире "ГС" заявил, что в целом бизнес-сообщество и инвесторы отреагировали на решение о национализации "ПриватБанка" позитивно.
