РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Одесский припортовый завод остановил производство из-за высокой цены на газ и долги, а многолетний руководитель предприятия уволился.
Как отметили на предприятии, сейчас ОПЗ, по согласованию с Фондом государственного имущества Украины, ведет поиск компаний, заинтересованных в аренде целостного комплекса на длительный период. На днях правительство Украины реструктуризировало 1,5 миллиарда гривен долга Одесского припортового завода перед НАК "Нафтогаз" за потребленный газ.
Смотрите также: Рождественское богослужение в Ватикане
Чтобы предприятие смогло погасить газовый долг, Кабмин решил остановить завод и сдать его в аренду.
Между тем многолетний председатель правления Одесского припортового завода Валерий Горбатко, который руководил ОПЗ с 2004 года, уволился со своей должности, сославшись на состояние здоровья.
Ситуацию с Одесским припортовым заводом в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал член наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Призупинення ОПЗ варто сприймати як спробу врятувати підприємство чи як хрест на його діяльності та подальшій приватизації?
— Це логічний наслідок тих дій, які ми бачили навколо ОПЗ протягом двох років. Водночас, коли протягом тривалого часу – 2014, 2015, 2016 рік, компанії, які постачали газ ОПЗ, продовжували, фактично, заробляти на цьому. Тобто отримуючи доступ до ресурсу, потім його продають. Тому що всі розуміли, що є, навіть неодноразово і журналісти піднімали це питання, що є дві ключових структури. Це, умовно, група колишнього прем’єра Яценюка, і умовна група нинішнього президента Петра Порошенка, яка контролювала потоки отримання доходу від діяльності ОПЗ.
Тому вигоди від приватизації ніхто з цих груп двох не вбачає. Тому цілком зараз закономірний, я би так сказав, перехід до наступного етапу – використання цього заводу вже у вигляді оренди цілісного майнового комплексу. Тобто ми не бачимо, що пропонується ефективний варіант порятунку підприємства, тому що це все-таки державне підприємство і воно на даний момент повинно приносити прибуток державі до продажу його чи приватизації, чи, наприклад, здачі в оренду. Але це все мало б відбуватися в певному вигляді конкурсу. А якщо приватизація просто не відбулася, то принаймні, рішення про оренду чи про здачу в оренду всього комплексу буде також визначатися шляхом, скоріше за все, таким, я би так сказав, адміністративним. Тобто це не буде певний конкурс, він буде дійсно вибір одного з найкращих тих орендаторів, хто міг би виступити орендатором.
І плюс, безумовно, треба розуміти, що об'єктивно дуже складна ситуація склалася на ринку продукції ОПЗ — це аміак і карбаміди: ціни знизилися суттєво, тобто можна сказати, що на сьогоднішній момент вони не перевищують 250 доларів за тонну аміаку. Це, скоріше за все, є просто одним з ключових факторів, так само як і ціна на газ, яка, з однієї сторони, вона не є доступною, є якраз надзвичайно низькою, в принципі. Але за ціною на природний газ, на нафту, знизилися ціни на всі види сировини у світі. Тобто це і металургія, і природні ресурси, і зерно, сільське господарство — все це, на жаль, взаємопов’язаний ланцюжок. Тому до певної міри це все, на жаль, не дуже добре впливало на роботу ОПЗ. На даний момент можна сказати, що та пропозиція, яку ми бачимо, про оренду, вона не є виходом із ситуації.
Ви вважаєте, що буде достатньо охочих взяти підприємство в оренду?
— Ні, не думаю, що дуже багато буде охочих, тому що, знову ж таки, для того щоб дійсно це величезне підприємство потягнути, потрібно забезпечити насамперед його дешевим природним газом. Тобто така можливість є виключно або у російського "Газпрому", у російських постачальників газу, або у "Нафтогазу України", але він це тоді буде все одно, назвемо це так — списувати на збитки. Тобто він все одно буде отримувати збиток. І ми бачимо, що зараз "Нафтогаз", якому, в принципі, наскільки я знаю, нав’язували фактично те, щоб ОПЗ був включений у структуру "Нафтогазу", тобто щоб він ним управляв, і тим самим брав на себе збитки від операційної діяльності ОПЗ. Нафтогазівці відмовляються. Тому про оренду можна говорити виключно про ті структури, які будуть приближеними до тих людей, які сьогодні приймають рішення — тобто це президент Порошенко в першу чергу і прем’єр Гройсман.
І, до речі, заяви про те, що Фонд держмайна не справляється з управлінням ОПЗ, то він і не повинен управляти ОПЗ. Це державне підприємство, в ньому є менеджер, тобто директор, є спостережна рада, для прикладу, є інші керівні органи, які повинні цим займатися. І, на жаль, не в їх силах визначати ціну на газ і ціну на світових ринках на продукцію свою кінцеву, і тому закономірно, що цей завод несе збитки.
В даному випадку просто держава повинна була ці збитки потягнути на собі, держава – власник дочекатися відновлення ринків, позитивних сигналів, тобто коли ціна на аміак була би вигідною і хорошою, і ціна на газ на той час була б не дуже високою, і тоді можна було б говорити про продаж цього заводу. Просто треба прийняти рішення почекати як мінімум ще три роки, чотири роки. І ця пропонована форма оренди, це, знаєте, така от певною мірою нібито і пропозиція, що давайте почекаємо, буде якийсь орендар, який займеться всіма проблемами заводу, буде їх вирішувати, буде нам платити символічну суму, бо насправді там майже 2 мільярди гривень за два роки – це така умовно символічна сума за використання заводу. Водночас, коли можна отримувати і також прибутки, використовуючи також цікаві схеми. Тому поки що я кажу: це не оптимальний варіант, а просто логічне продовження провалу приватизації, і тепер перехід вже до наступного етапу використання тих ж схем, але в умовах вже оренди цього заводу.
Напомним, экс-министр экономики Владимир Лановой в эфире "ГС" заявил, что Одесский припортовый завод спланировано довели до убыточного состояния, чтобы продать Дмитрию Фирташу.
