РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Отмена госрегулирования цен была преждевременной. Так считают в Нацбанке. Как заявил глава набсовета НБУ Богдан Данилишин, отмена с 1 июля государственного регулирования цен на социальные продукты – это один из основных факторов, который существенно влияет на рост инфляции. Аргументы следующие: в Украине в структуре потребительской корзины — высокий удельный вес расходов на продукты питания, себестоимость которых постоянно растет. Поэтому отмена регулирования цен на продовольствие внесла существенный вклад в инфляцию.
Почему цены растут и могло бы госрегулирование сдерживать этот рост, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор Украинской Ассоциации поставщиков торговых сетей Алексей Дорошенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як Ви прокоментуєте заяву глави наглядової ради НБУ Богдана Данилишина щодо зростання цін?
— В цьому році і Кабміну, і НБУ стало відомо про те, що інфляція в Україні породжується саме за умов, коли зростають в ціні продукти харчування. Саме соціальні продукти харчування. Тому вони були вимушені визнати те, що інфляція, фактично, породжується тим, що ми з вами купуємо недорогі продукти. І коли НБУ зрозумів, що він нічого не може зробити вже протягом року, то єдине питання, яке він міг підняти, це, фактично, повернення регулювання на соціальні продукти харчування. Особисто для мене не була несподіванкою така позицію голови радників НБУ, оскільки багато чиновників, в тому числі і на вищому ранзі, розуміють, що це було помилкою, але вони були вимушені це зробити під тиском великих підприємств, тобто агролобі.
Наскільки державне регулювання здатне контролювати ціни, або воно просто на якийсь час його стримує?
— Я впевнений, що на сьогоднішній день повернення державного регулювання цін на соціальні продукти харчування в тому вигляді, яке воно було, вже неактуальне. Через те, що ціни мають таку природу, що вони можуть зростати, але вертатися до попередньої відмітки вони практично не можуть. Неможливо засунути джина знову в пляшку. Тому в даному випадку необхідно прийти до інших кроків, хоча наша асоціація була драйвером цього питання протягом двох років, ми розуміємо, що на сьогоднішній день повернення — вже неактуальне, а саме це регулювання потрібно замінити двома іншими речами. Або субсидуванням продуктів харчування для людей, так як це зараз робиться з комуналкою, або зниженням податків саме на продукти харчування. Або лише на соціальні продукти харчування, наприклад, одна система працює в США, а інша — по Європі.
Смотрите также: Бешеные цены — лидеры подорожания среди продуктов
Як це субсидування виглядатиме?
— На сьогоднішній день отримують субсидії на послуги ЖКГ 6,5 мільйонів родин. Таким чином, вже встановлено, що ці родини не мають коштів для оплати послуг, тому вони можуть також отримувати додаткові субсидії саме на продукти харчування. Система — досить проста.
Звідки візьмуться гроші на таке субсидування?
— А звідки взялися гроші на субсидування послуг ЖКГ? Звідки беруться кошти на виплату субсидій на більшість агрокомпаній, про які ми вже говоримо з вами півроку, при тому, в одні руки.
З цінами на продукти буде так само як з ЖКГ? Ціни зростуть, а людей будуть субсидувати?
— Питання в наступному: ніхто не робив остаточних розрахунків субсидування продуктів харчування в нашій країні. Через те, що ми постійно стикаємося з однією і тією ж проблемою, що держава розраховує лише, скільки вона може отримати за рахунок підняття тарифів, податків, але ніколи не розраховує, скільки вона може втратити через зниження отримання податків. Тому якщо ми говоримо про те, що такої форми, як державне регулювання цін, не було в інших країнах саме під такою назвою. А ті системи, про які сказав, вони працюють в усьому розвиненому світі, тому чому ми не можемо їх запозичити? Через те, що ми можемо знайти багато джерел покриття цих видатків.
Наприклад?
— Це можна частково зробити зменшенням тих самих субсидій на агросектор. Це — одне з джерел. Оскільки коли ми виплачуємо гроші саме так званим агробаронам, вони отримують ці гроші в одні руки. Чому ми не можемо ці гроші розпорошити саме на сотні тисяч фермерів, які будуть продавати свою продукцію людям, які будуть купувати якраз за гроші, отримані на субсидії. А знаєте, чому держава не хоче розглядати? Коли ми говоримо про субсидування комунальних послуг, ті гроші йдуть визначеним людям, які саме стоять за енергокомпаніями, за газовими компаніями. Те ж саме йде на агросубсидії. Там всі розуміють, кому ці гроші попадають. А коли ми говоримо про субсидії на продукти харчування, ті гроші отримують тисячі невеликих підприємств і фермерів. Саме через те держава не хоче це робити.
Такі пропозиції щодо субсидування подавали до Кабміну?
— Ми це неодноразово озвучували людям з Кабміну, ми підготували таке звернення ще два місяці тому, ми його показали, але не розуміли, чи будуть вони підтримувати це в бюджеті 2018 році, і коли ми зрозуміли, що вони дійсно не будуть цього робити, тому що у вівторок був вже розгляд бюджету 2018 року в парламенті, ми сьогодні саме це звернення з тими ж пропозиціями подамо до Кабміну.
Коли його розгляне Кабмін?
— Вони мають 30 днів на розгляд цього листа.
Скільки коштів необхідно на таке субсидування щодо продуктів харчування?
— Ніхто не знає, скільки в нашій країні проживає людей і скільки ми вживаємо соціальних продуктів харчування. Тому що коли ми говоримо про розрахунки, ми розраховуємо, що в Україні проживає 32 мільйони людей. А коли робляться розрахунки по споживанню таких продуктів як цукор, м'ясо, молочні продукти, то виявляється, що в нашій країні навіть за найменшими підрахунками — 36 мільйонів людей. Як в цих умовах можна зробити точні розрахунки?
Що таке соціальні продукти харчування?
— Всі види м'яса — яловичина, свинина, сало, курятина. Всі види молочних продуктів. Рис, гречана крупа, цукор. Олія, яйця.
К слову, директор департамента государственной соцпомощи Минсоцполитики Виталий Музыченко в студии Голоса Столицы заявил, что потребность украинцев в субсидиях уменьшается. А эксперт по вопросам ЖКХ Андрей Никончук отметил, что у Кабмина — ограниченные возможности для выплаты субсидий.
