РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
С сегодняшнего дня киевлянам начинают приходить платежки с повышенной квартплатой. Об этом сообщил заместитель председателя КГГА Петр Пантелеев. Он напомнил, что в квитанциях будут уже новые тарифы на содержание домов и придомовых территорий.
В среднем цена за эту услугу составит почти шесть гривен за квадратный метр. По словам Пантелеева, такое подорожание вызвал семикратный рост стоимости электроэнергии, рост в пять раз цен на топливо-смазочные материалы, а также увеличение стоимости вывоза мусора. Деньги, полученные от повышения тарифов, пойдут на улучшение качества работы ЖЭКов.
При этом власть обещает контролировать этот процесс, для чего будет создана специальная комиссия. В случае, если коммунальные услуги оказывают некачественно, можно будет требовать возврат средств.
Читайте также: Землянский: население не является платежеспособным потребителем газа
Повлияет ли увеличение стоимости услуги на ее качество, спрогнозировал в эфире радиостанции Голос Столицы кандидат юридических наук, эксперт по вопросам ЖКХ Украинского института анализа и менеджмента политики Андрей Никончук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки виправдане таке підняття тарифів на утримання будинків і прибудинкових територій?
— Першопричина зростання тарифів на утримання прибудинкових територій — це, дійсно, з точки зору КМДА — це підвищення мінімальної заробітної плати, тому що в складовій тарифів саме на утримання дуже велику частину займають саме зарплата двірників та іншого обслуговуючого персоналу, який надає нам ці послуги, власне, зростання вартості на паливно-мастильні матеріали. Тому що там і трактори, і автомобілі, та інша техніка працює, яка забезпечує утримання наших подвір'їв та будинків, та інші складові, в тому числі, електроенергія, тому що на освітлення місць загального користування та роботу, працездатність нашої системи тощо. Одним словом, те, що про говорив Петро Пантелєєв воно частково має місце і, водночас, я б хотів з певним таким скепсисом віднестись до створення певної комісії чи інспекції, чи як би вони її не називали, яка нібито буде щось контролювати з точки зору надання якісних житлово-комунальних послуг. Ми вже неодноразово мали можливість переконуватись, що створення інспекцій, комісій, якщо ви можете згадати з вашими слухачами, свого часу вже створювались на рівні міністерства житлово-комунальні інспекції, які по всій країні були. Це ніколи не призводило до підвищення якості надання житлово-комунальних послуг, в даному випадку послуг з утримання, їх частини послуг з утримання прибудинкових територій.
На сьогоднішній день є розуміння, що входить в цей тариф на утримання будинків і прибудинкових територій? Є якийсь документ, який це регламентує?
— Шостого червня цього року КМДА прийняла розпорядження, яким затвердила нові тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які, власне, надаються комунальними підприємствами в місті Києві зокрема. Що саме входить в цей тариф? В цей тариф входять, як мінімум, 17 показників різних видів робіт відкалькульованих та які є складовою загального тарифу. Я зверну вашу увагу на назви деяких. Це прибирання прибудинкових територій, прибирання сходових клітин, вивезення побутових відходів, прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, обслуговування систем диспетчеризації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димових та вентиляційних каналів, поливання дворів, клумб та газонів. Але це навіть не у кожному будинку, експлуатація номерних знаків на будинку та інші, яких, як мінімум, 17. Знову ж таки, по кожному будинку вони різні, тому що будинки різні, прибудинкова територія в них різна, десь є ліфти, десь ліфтів немає, десь прибудинкова територія площу має більшу, десь меншу.
Існують нормативи і стандарти цих робіт?
— Ви абсолютно праві в тому, що існують нормативи. Зокрема, вони регулюються правилами утримання будинків та споруд, які, зокрема, вказують періодичність, що, коли саме, в якому об'ємі необхідно робити по якому виду робіт, наприклад, скільки разів за неділю чи за місяць необхідно здійснювати вологе прибирання наших сходових клітин, з якою періодичністю вивозити сміття з нашої прибудинкової території, як часто робити дезінсекцію чи дератизацію, чи коли необхідно прибирати те сміття та з якою періодичністю, як я вже зазначав. Є такі нормативи і саме ці нормативи повинні дотримуватись працівниками житлово-комунальних підприємств, що не завжди відбувається і в тому випадку, якщо ми маємо можливість спостерігати, що неналежним чином ці житлові послуги або послуги з утримання прибудинкових територій, то ми як споживачі маємо право звернутись до обслуговуючої організації, в даному випадку ми говоримо про комунальні підприємства з відповідною скаргою, скаргою на те, що ці послуги надаються незалежної якості. Але цієї скарги буде недостатньо. Ця скарга стане основою для того, щоб заактувати факт неналежного надання, визвати відповідного працівника або представника комунального підприємства для того, щоб він в цьому акті також розписався і таким чином зафіксував факт неналежного надання. Дуже часто буває таке, що працівники комунального підприємства не хочуть, не мають можливості, не бажають, не встигають, все, що завгодно може бути і не приходять на вимогу або на прохання, на виклик відповідних споживачів, тоді такий акт достатньо підписати споживачу і ще одному споживачу поруч з ним для того, щоб цей акт був юридично обґрунтованим для того, щоб він ліг в основу перерахунку.
Куди потім з цим документом звертатися?
— Це буде піар-механізм, не більше, як він був всі роки до цього. Але, в той же час, ми маємо розуміти те, що комунальні підприємства — це не абсолютно незалежні підприємства. Це підприємства, які створені територіальною громадою, зокрема, Київрадою або КМДА і вони їй підпорядковані. Найближчим органом, до якого необхідно або варто скаржитись у разі надання зазначеними комунальними підприємствами послуг неналежної якості — це районні державні адміністрації, зокрема, управління житлово-комунального господарства на рівні кожного адміністративного району міста Києва, якщо ми говоримо про Київ. У такому випадку якщо навіть ці органи або ці установи на рівні державних адміністрацій районного масштабу не можуть забезпечити тих прохань, з якими звертаються до них обурені споживачі, то вони можуть звертатись вже на рівень вище, тобто до КМДА та до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, які стоять у вертикалі влади над управліннями житлово-комунального господарства у районних державних адміністраціях. Знову ж таки, якщо вони вже не будуть відповідати на поставлені питання з точки зору нас з вами як споживачів, можемо звертатись вже до МінЖКГ, до комітету ВР з питань будівництва, до Кабміну, до президента. Це вже, можливо, не настільки буде ефективно. Тому що, звертаючись до них, вони просто будуть перерозподіляти ці звернення вниз по цим інстанціям і, як правило, найнижча точка, до якої буде сходитись виконання, розгляд цієї скарги — це буде той самий ЖЕК.
На вашу думку, будуть скаржитись українці на рівень неякісного обслуговування? Чи буде він поліпшуватись?
— Споживачі скаржились, скаржаться і будуть скаржитись. Цей процес не зупиниться ніколи. Питання лише в тому, у якій формі. Переважна більшість людей скаржиться не шляхом створення або складання якихось актів-претензій, а просто шляхом написання відповідних звернень, розсилаючи їх де завгодно по цій вертикалі, як я вам вже зазначив. Знову ж таки, це не дуже ефективно, тому що за формальною ознакою будуть розглядати і щось будуть придумувати, а не реалізовувати побажання мешканців. Але якщо все ж таки витратити на це достатньо часу і зробити так, як я сказав, зокрема, заактувати незалежно від того, чи прийде, чи зреагує на це комунальне підприємство, чи не зреагує і цю претензію передати і, знову ж таки, потім, витрачаючи багато часу у випадку невдоволення реакції органів державної влади або комунального підприємства на ваше прохання, можна піти навіть до суду з вимогою щодо перерахунку виставлених платежів. Але давайте подумаємо логічно. Якщо в нас середній чек, скажімо так, за житлові послуги або послуги з утримання прибудинкової території, наприклад, буде 400 або 500 гривен і перерахувати їх необхідно на предмет зниження на 50 або на 100 гривень, або навіть на 200 гривень з 500, чи буде хтось це робити шляхом звертання до суду, витрачаючи на це купу свого власного часу, мабуть, тільки ті споживачі, які матимуть бажання довести щось собі для того, що вони перемогли цю систему і вони домоглись захисту своїх прав. Але, як правило, на жаль, люди цього робити не будуть в силу необхідності витрачання на це дуже великої кількості часу.
Ранее гендиректор Центра исследований энергетики Александр Харченко в эфире "ГС" отметил, что в Украине стоимость электричества для частных потребителей остается на самом низком уровне в Европе, чего не скажешь о тарифах для промышленности.
