РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Социологическая группа "Рейтинг" исследовала, какие у украинцев политические вкусы. У людей спрашивали, за кого бы они голосовали, если бы президентские и парламентские выборы состоялись в ближайшее воскресенье.
По этим данным, 15,2% избирателей проголосовали бы за Юлию Тимошенко, 11,6% — за Петра Порошенко, по 8,5% за Олега Ляшко и Юрия Бойко, 7,8% — за Вадима Рабиновича. Далее по списку идут Анатолий Гриценко, Андрей Садовый, Олег Тягнибок, Святослав Вакарчук, Дмитрий Ярош и Владимир Гройсман.
Другие кандидатуры набрали бы менее 2%. Моделирование второго тура президентских выборов дало такие результаты: в паре Порошенко-Тимошенко получился результат 24/32% — в пользу Юлии Тимошенко. Порошенко-Ляшко — 27/23%. Порошенко-Бойко — 28/26%. То есть в этих парах побеждает действующий президент.
Однако в паре Порошенко-Садовый результат — 23/26% в пользу Андрея Садового. Среди вариаций Юлия Тимошенко с другими кандидатами: Андреем Садовым, Олегом Ляшко и Юрием Бойко, опережает всех троих. Разрыв со всеми составляет 8-12%.
По политсилам в случае проведения парламентских выборов — 13,2% получила бы "Батькивщина", 11,3% — БПП, 10,4% — "Оппозиционный блок", 8,9% — "Радикальная партия", 8,2% — партия "За життя", 7,6% — партия Анатолия Гриценко "Гражданская позиция", 7,1% — "Самопомич", 6,4% — "Свобода". Остальные набрали бы меньше 5%.
В целом, 52% опрошенных граждан, а это две тысячи человек, поддерживают идею досрочных парламентских и президентских выборов.
Итоги проведенного опроса прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт Института политического образования Александр Солонтай.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки такі соціологічні дослідження дійсно є об'єктивними?
— Зазвичай соціологічні опитування — це річ проплачена. І зразу видно по переможцях, хто за це заплатив. Але якщо ми говоримо конкретно про це дослідження, то можна більш-менш вірити цим даним. Адже це солідна соціологічна компанія "Рейтинг", з солідною репутацією, яка просто так на базарі не продається. Але наскільки можна вірити цьому, як орієнтир, що буде, це вже інше запитання. Варто не забувати, що дані, які подають соціологічні компанії, і які є настрої населення в міжвиборчий період, і результати на виборах — це абсолютно дві різні історії. Приведу два яскравих приклади. Переможцями останніх парламентських виборів в Україні був "Народний фронт" і БПП. Обидві політичні сили виникли одразу під вибори і до виборів не фіксувалися соціологічними компаніями. Переможцем останніх президентських виборів був Петро Порошенко, який взагалі пішов на президентську кампанію лише в момент, коли почався Євромайдан, 1 грудня 2013 року. Навіть пізніше, ніж Євромайдан розпочався, він оголосив свою президентську кампанію. До цього часу в рейтингах ставили Олега Тягнибока, Арсенія Яценюка, який взагалі навіть не балотувався, Віталія Кличка, який теж не балотувався. Також, звичайно, ставили на Юлію Тимошенко, Віктора Януковича тощо. Тобто ми бачимо, що за результатами виборів перемагають навіть ті, які взагалі перед цим довгий час виборчої кампанії не ведуть, і яких навіть в соціологічні опитування не ставлять, не говорячи вже про те, що дуже часто перемагають ті, хто на початку виборчої кампанії мали маленькі позиції, а потім яскраво проривалися в парламент. Так, наприклад, на останніх парламентських виборах, усі соціологічні компанії показували проходження Анатолія Гриценка. Але тим не менше, "Громадянської позиції" Гриценка в парламенті не опинилося. Разом з тим, на початку виборів так само, як "Народний фронт" і БПП, тільки-тільки сформувався Садовий і його "Самопоміч", але в парламенті вона опинилася. На то вони і вибори, щоб в ході виборчої кампанії все змінилося. А у міжвиборчий період ця інформація виступає всього лише орієнтиром.
Читайте также: Cоциолог о природе роста рейтинга Гриценко
Ця інформація подається для кандидатів, щоб вони могли впливати на рейтинги конкурентів, чи все ж таки певним чином для виборця?
— Ця інформація в першу чергу виступатиме для еліт, виступатиме для діючих політиків. Грубо кажучи, Порошенку пора писати три конверти, як то кажуть, історичною притчею, тобто готуватися до здачі посади. Для нього це має бути орієнтиром. Це має бути орієнтиром для кандидатів-політиків, які хотіли б домовлятися про ті чи інші союзи, розуміючи про те, що Порошенко навряд буде другий раз президентом в законний спосіб. Адже соціологія показує, що сьогодні він програє в другому турі вже і Тимошенко, і Садовому. Ще рік тому він не програвав нікому. Це означає, що через рік він буде програвати вже навіть іншим кандидатам, у яких він поки що сьогодні виграє. Також це орієнтиром виступає для еліт, які не беруть участі в політиці, але вони цікавляться, кого підтримувати, в кого вкладати гроші, на кого орієнтуватися, з ким домовлятися на майбутнє. Така інформація виступає орієнтиром, звичайно, для чиновників, для тих людей, які пов'язані з владою. Тому що, не хотілось би так жорстко виражатися, але приблизно криси тікають з корабля, коли корабель тоне. І власне, стає зрозуміло, які кораблі тонуть, а які — не тонуть. Також це стає орієнтиром для нових політичних сил, адже величезна ніша не зайнята. Якщо ви додасте кількість відсотків, які оприлюднили, побачите, що до третини виборців не визначилися ні по питанню президента, на по питанню парламентських сил. Це означає для всіх, хто розробляє якусь нову ідею, нову пропозицію, вони бачать, що для них величезні можливості. Це орієнтир для Заходу, тому що вони бачать, хто, власне, в країні популярний, а хто популярність різко втрачає. Хто популярність набирає, а хто взагалі залишається на перспективу. Ця інформація залишається орієнтиром, звичайно, для політиків, які зараз при владі, але бачать свою відсутність. Наприклад, Яценюк і "Народний фронт" в оголошених вами рейтингах взагалі відсутні. Це що означає для них? Що їм потрібно триматися за владу максимально, не допускати жодних перевиборів, тому що у випадку настання виборів, якщо вони опиняться у парламенті, чи наберуть якийсь відсоток, то він буде зовсім незначний. Тобто ця інформація не просто орієнтир філософський, а ця інформація — це прагматичний орієнтир, конкретний, який має практичне застосування.
Чи змінюють опитування думку виборців?
— Є таке поняття, як ядро виборців, тобто така кількість виборців, яка не зменшується, не падає, тобто такі ядерні виборці. Таких виборців ядерних, звичайно, у кожного кандидата не багато. Мова йде про 4-5%, але серед озвучених вами кандидатів, є кілька кандидатів, які явно виділяються, які явно більш серйозно виділяються. Зокрема, це є Порошенко, який хоч і розгубив багато своїх виборців, але ще не всіх, по-перше, а по-друге, він трошки намагається надолужити: безвізова політика, інші досягнення, намагається хоч якось повернути частину виборців. Не дуже у нього виходить, але бачимо, що ще не всіх розгубив. Юлія Тимошенко, яка, грубо кажучи, пережила хвилі, про яку вже казали, як про списану, вона в черговий раз довела про те, що вона в міжвиборчий період веде серйозну агітаційну кампанію та нарощує свій потенціал. Але ми бачимо, що знову ж таки, політики, які здатні утримувати щось більше, окрім свого ядерного, власне, електорату, вони в Україні майже відсутні. Оприлюднена інформація говорить про те, що виборці шукають вже зараз цих нових політиків, бо про що може свідчити 4% Вакарчука? Тільки про те, що виборці задумуються, а чи є він альтернативою? Шукають навіть серед артистів та співаків.
Ранее эксперт общественной организации "Слово и дело" Александр Москалюк в эфире Голоса Столицы заявил, что статус президента позволяет Порошенко, когда ему удобно, говорить, что у него недостаточно полномочий для выполнения того или иного обещания.
Также политический аналитик Тарас Чорновил заявил в эфире "ГС", что за два года до следующих президентских выборов главной задачей Петра Порошенко станет полноценное выполнение Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским союзом.
