РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В 2018 году Украина выполнила только 41% задач по Соглашению об ассоциации с Евросоюзом. Об этом заявила вице-премьер-министр по вопросам европейской и евроатлантической интеграции Украины Иванна Климпуш-Цинцадзе.
Самая низкая успешность, по ее словам, у Верховной Рады — только треть от планового количества задач, центральные органы власти выполнили половину от запланированного. Представлено также распределение результатов по секторам. Самые высокие показатели достигнуты в выполнении соглашения в сферах "образование, обучение и молодежь" и "финансовый сектор" — по 100%.
Вице-премьер назвала главные результаты совместной деятельности правительства и парламента. Это 23 системных закона, которые дают возможность внедрять дальше Соглашение об ассоциации. Кроме того, Иванна Климпуш-Цинцадзе вспомнила о начале официальных переговоров между Украиной и ЕС относительно заключения соглашения об оценке соответствия и приемлемости промышленных товаров. И напомнила, что Украина присоединилась к конвенции Пан-евро-мед.
Почему Украина не спешит с выполнением задач по Соглашению об ассоциации с ЕС, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировала директор общественной организации "Украинский центр европейской политики" Любовь Акуленко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як ви оцінюєте темпи виконання Україною зобов’язань по угоді? 41% — це мало чи багато для держави?
— Для країни, яка намагається перейти від радянської системи до європейської системи – це непоганий результат. Для країни, яка повинна до 2025 року виконати ці зобов’язання по угоді, цей результат не є досить хорошим, оскільки такими темпами ми будемо виконувати угоду, ми не встигаємо до 2025 року.
Чому ми не встигаємо? Майже половину роботи зроблено.
— Питання в тому, наскільки урядовий офіс оцінює роботу наступним чином, скільки заходів зробило кожне міністерство, скільки зустрічей. Але для мене особисто як для експерта результатом не є зустрічі. Для мене результатом є прийняте законодавство. Таких прийнятих норм у нас дуже мало, тому що у нас буває так, що у нас деколи законопроекти можуть лежати і не розглядатись у ВР по багато років. Тому тут питання ще і в тому, що ці 41% також можна сказати, що це ще й показник насправді набагато менший, якщо говорити про конкретні результати.
Міг би бути показник вищим і за рахунок чого? Хто гальмує?
— На даному етапі цей показник нам показує тенденції, які відбуваються в нашому суспільстві. Він показує те, що різні групи інтересів не готові до того, щоб запроваджувались європейські стандарти в нашому житті. Є група причин: це і філософське несприйняття, тому що дуже багато років жили в радянській системі, тепер треба перейти на європейську, вона зовсім інша. В радянській системі все регулювалось – розмір стаканчика, колір. Бізнес не міг нічого робити без дозволу. В європейській системі — у вас повна свобода. Ви тільки повинні забезпечити безпеку. Не всі це розуміють, не всі це хочуть.
Друге питання – ці стандарти дорогі, це правда і не треба цього приховувати і не всі готові їх приймати. Третє питання – у нас немає перспективи членства, і якщо аграрні компанії і промислові компанії, і взагалі, ті компанії, які виходять на ринок ЄС, вони розуміють, чому вони повинні йти на болісні зміни, запроваджувати кращі європейські стандарти в себе на виробництві, бо вони збільшують прибуток. Ті компанії, які не націлені на експорт, а у нас же всі мають перейти на європейські стандарти, вони не розуміють, за що така плата, чому ми повинні це зробити. Так, як з візовим режимом було дуже гарно, тому що там був стимул, який був у вигляді поїздок до ЄС, а в угоді такого стимулу немає для всіх. От ця цифра показує нам ці три проблеми, на мою думку.
Які завдання мають критичне значення? Які нам треба виконати негайно?
— На мою особисту думку, критичні завдання для того, щоб наші підприємства нарощували прибуток, оскільки чому саме я говорю про підприємства, тому що найбільше вони постраждали від закриття російського ринку, постраждала наша економіка дуже сильно, це треба дуже активно працювати у сфері агарного експорту, між іншим, ми непогано працюємо, в сфері промислової продукції – це технічне регулювання, також ми гарно працюємо. Але для того щоб була гарна торгівля, у нас має бути дуже легка торгівля на митниці, де в нас є великі питання до цього блоку, і так само ми повинні розвивати транспортну інфраструктуру, всю – автомобільну, морську, річкову і залізничну. Тут також є великі питання, тому що є багато груп інтересів, які не зацікавлені в тому, щоб запроваджувались прозорі правила на цьому ринку. Для мене це чотири основні сфери, які дадуть нам ефект, звичайним українцям.
Аутсайдерами з виконання завдань стали наступні сектори: громадське здоров’я – 4%, транспорт, поштові послуги 11%, навколишнє середовище 27%. По ним найнижчий рівень. Чому так?
— Ми повинні розуміти, що європейські директиви, європейські вимоги – це не є щось, що існує окремо, яке можна дуже легко прийти і виконати. Наприклад, ви зачепили тему громадського здоров’я. Ми повинні адаптувати директиви, які стосуються трансплантації клітин і переливання крові. Це питання нашої з вами безпеки. Але у нас фактично руху немає. Чому? Тому що питання трансплантації дуже чутливо. Як тільки навіть я, незалежний експерт починаю піднімати питання, що ми повинні дозволити трансплантацію, мільйон питань, мільйон звинувачень, що в нас будуть чорні трансплантовані. Відповідно, цю директиву буде дуже важко адаптовувати, оскільки у нас є величезний супротив взагалі до питання трансплантації. Так само що стосується питання переливання крові. У нас система не реформувалась роками, і ми не можемо виконати дуже жорсткі вимоги, щоб там був жорсткий контроль за людьми, які здійснюють переливання, за приміщеннями, які здійснюють переливання, в кінці кінців за обладнанням, яке залучено до цього переливання. Якщо у нас система до кінця не реформована, якщо ми навіть не розуміємо, де цю кров збирають, і хто її збирає, як цю директиву можна імплементувати? І так можна по кожному сектору. Наша адаптація впирається в те, що певні глобальні реформи не доведені ще до кінця. Це четверта причина, чому у нас результати на даному етапі не дуже високі.
Читайте также: Валентин Землянский: ассоциация с ЕС привела к коллапсу
Терміни виконання завдань Україна сама собі встановлює, чи є якісь вимоги від ЄС, часові рамки?
— Ці часові рамки встановлювались спільно як Україною, так і ЄС. Вони встановлювались ще в часи Януковича ці всі терміни. Вони є в угоді і, відповідно, звідти ми їх взяли, це, п’ятий розділ вони містять терміни. Це торгівля і секторальна співпраця. На кожен розділ, на кожен сектор — транспорт, митниця, харчові продукти є додатки. У цих додатках адаптувати директиву про державний контроль, термін такий-то — і такий величезний список, і звідси йдуть всі дедлайни.
Питання в тому, що все в нашому житті змінюється і в принципі є деякі сектори, де, наприклад, ми демонструємо дуже хороші результати – це фітосанітарні заходи, офіс їм показує тільки 33%, але я дозволю собі не погодитися, тому що вони майже кожного року приймають по два, по три важливих законопроекти, чого не відбувається в інших сферах. Але там така кількість зобов’язань у них, наприклад, на 2018-2019 рік — 80 актів прийняти. Я не знаю, хто це домовлявся, і звідки це виникло. Є деякі дедлайни, які на мою особисту думку, ці терміни вони не зовсім релевантні. Їх треба змінювати, тому що таку кількість завдань я не знаю, чи навіть європейські країни можуть виконати. Певні терміни нам треба посунути, а в тих сферах, де нічого не відбувається, — транспорт, митниця з 2014 року, де законопроекти давно розроблені і лежать, це питання уже до парламенту і до груп інтересів, це до них питання, чому вони нічого не роблять. Тому кожну сферу треба окремо розглядати, оскільки дуже різні проблеми і тенденції, дуже складно узагальнювати.
У пресі неодноразово звучала така думка, що нас можуть легко позбавити прав, наданих угодою про асоціацію. Як близько ми до цієї критичної межі чи, можливо, ми її вже пройшли?
— Я б трошечки по-іншому сформулювала це питання. Насправді угода не дає ніяких прав. Насправді нічого не буде, якщо бути відвертими. Там немає ніяких санкцій в угоді. Єдині санкції – це по торгівельній частині гіпотетично можуть виникнути з експортом агарної і промислової продукції, де можуть нам призупинити його, якщо ми не будемо відповідати вимогам в інших секторах і глобально немає санкцій. Це наше домашнє завдання, європейці розраховують на нас, що ми є відповідальна країна, доросла, яка без батога буде це все виконувати, батога немає, стимулу немає, санкцій немає. В цьому проблема угоди.
К слову, ранее посол ЕС в Украине Хюг Мингарелли упрекнул Украину в задержке внедрения Соглашения об ассоциации, и подчеркнул, что некоторые законодательные инициативы Рады вредят международной репутации Украины.
