РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Программа сотрудничества между Украиной и НАТО почти готова. Об этом сообщила вице-премьер по вопросам европейской и евроатлантической интеграции Иванна Климпуш-Цинцадзе.
По ее словам, эта программа рассчитана на один год и предусматривает план действий в реформах сектора безопасности и обороны, а также в политической и экономической сферах.
Что еще будет предусматривать новая программа сотрудничества между Украиной и НАТО, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал председатель общественной организации "Украина-НАТО" Сергей Джердж.
Програма співпраці між Україною і НАТО завжди розраховується на рік. Що буде особливого і нового в анонсованій програмі, чим вона буде відрізнятися від попередніх?
— Наскільки я знаю, збільшилася кількість короткострокових цілей, тобто більш конкретних завдань, заходів, які будуть реалізовуватися, і ми побачимо їхню кінцеву стадію, результат впровадження, тому що попередні програми теж складалися з короткотермінових, середньотермінових цілей, але все-таки переважали більш тривалі процеси, деякі заходи розтягувалися на два-три роки, і важко було прослідкувати саме ефективність виконання. В цьому році, наскільки я знаю, збільшилася кількість заходів саме таких, які належать до короткотермінових цілей, тобто і розширилася кількість виконавців — тих державних структур, органів, міністерств, державних комітетів, які відповідальні за реалізацію цих заходів.
Те, що вирішили змінити підхід до співпраці, якось пов’язано з геополітичною ситуацією?
— Ми всі зацікавлені в інтенсифікації цього співробітництва. Ця річна національна програма співробітництва — РНП — все-таки головний документ реформування країни. І ми у попередні роки і зараз розглядаємо її не лише як реформу сектора безпеки, а і реформу взагалі в інших сферах: в судовій сфері, в сфері прав людини, загальна демократизація виборчого процесу.
Чи буде в рамках цієї програми практична допомога?
— Практична — само собою. Тут теж все поєднано. Програма побудована таким чином, що формує її українська сторона, але НАТО може давати свої рекомендації. В цілому виходить комплексний документ, який написаний українською стороною, але узгоджений із Альянсом. І тут важливий той момент, що дуже багато заходів, які там записані, будуть здійснюватися за сприяння НАТО, тобто все це вимагає ресурсів, яких іноді часто в Україні немає, і проведення тих чи інших заходів буксує при відсутності фінансування. Але все-таки, так як НАТО погодилося на цю співпрацю, то самореалізація заходів цієї програми здійснюється за фінансування організації або окремих її країн-членів.
Читайте также: Восток-Запад. В НАТО разрабатывают "план Б"
Чи будуть поставляти зброю, чи українські військові зможуть брати участь у спільних операціях з НАТО?
— Тут програма більш широка. Це питання якихось окремих двосторонніх відносин, консультацій. У нас, окрім цієї річної національної програми, є велика кількість таких консультацій, погоджень, окремі рішення приймаються на рівні засідання комісії Україна-НАТО, яка теж як орган функціонує. Щорічно відбувається кілька засідань на найвищому рівні, на рівні президентському. Якщо це саміти НАТО на рівні міністрів закордонних справ або міністрів оборони, це частіше. Тобто в цих двосторонніх відносинах вирішується питання поставки зброї, тому що зброєю, як технічними засобами, володіють країни, а НАТО — як інституція — не володіє зброєю. Завдання Альянсу — у налагодженні взаємодії між військовими організаціями держав-учасниць. Тому НАТО не керує військами, це все відбувається через національні міністерства оборони і військово-промислові комплекси. Тобто поставка зброї — це двосторонній процес консультацій з країнами-членами організації, а участь в місіях — це теж питання доброї волі країн-членів, тому що часто буває так, що місії забезпечуються окремими країнами. Тобто не всі країни-члени НАТО беруть участь в місіях по підтримці миру, багато країн надають фінансову просто підтримку, гуманітарну, без участі військовослужбовців, або політичну підтримку.
Ранее военный эксперт Игорь Левченко в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил: законопроект о разрыве контрактов военнослужащими в ВСУ был ветирован из-за опасений существенно ослабить боеспособность армии.
Экс-министр обороны Анатолий Гриценко в эфире "ГС" заявил, что потребности армии значительно выросли за последние десять лет, однако финансирование осталось на том же уровне.
