РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Президент внес на рассмотрение парламента законопроект о зоне свободной торговли с Канадой. В сообщении Администрации президента сказано, что это будет способствовать развитию двустороннего торгово-экономического сотрудничества, позволит отечественным товаропроизводителям получить преимущества от беспошлинного доступа к рынку Канады, откроет возможности для украинского бизнеса для расширения рынков сбыта.
Правительство Молдовы с 1 января 2017 не будет продлевать ограничения на ввоз украинских товаров. В частности, с нового года Молдова откажется от квотирования украинского молока, мяса и цемента. Об этом по итогам заседания межправительственной украинско-молдавской комиссии по вопросам торгово-экономического сотрудничества сообщил глава Минэкономразвития Украины Степан Кубив.
Подробнее об условиях ЗСТ с Канадой, а также других важных для Украины мировых рынках в эфире радиостанции Голос Столицы рассказала заместитель министра экономического развития и торговли Украины, торговый представитель Украины Наталья Микольская.
(публикуется на языке оригинала)
Президент вніс на розгляд парламенту законопроект щодо зони вільної торгівлі з Канадою. Що це нам дає?
– Насправді ми пропонували президенту вносити цей законопроект як пріоритетний, тому що це є перша угода, укладена Україною на північноамериканському континенті. Це є перша угода новітнього типу, укладена Україною після угоди ЗВТ з ЄС. Відповідно, це є угода з достатньо величезним споживчим ринком, з достатньо високою дохідністю на одну душу населення.
Крім цього, треба розуміти, угода передбачає скасування мит одразу з моменту вступу цієї угоди одразу на всі промислові товари українські, крім автомобілів, і на майже всі товари, які з аграрного сектору, крім певного виду товарів, на які в Канаді встановлені глобальні квоти. Тобто ми зараз говоримо про те, що ця угода одразу після вступу її в силу дасть можливість українським виробникам безмитний доступ на ринок Канади.
Тому об’єктивно треба розуміти, що в інтересах України якомога швидша її ратифікація для того, щоб наш бізнес почав працювати. Другим важливим аспектом є те, що ця угода може слугувати фактором залучення канадських інвестицій в українські підприємства не лише для нашого внутрішнього ринку, але і для виробництва з подальшим експортом на ринок Канади.
Крім того, ця угода передбачає ще один важливий елемент – це доступ українських компаній до ринку державних закупівель в Канаді як на глобальному рівні, так і на провінційному рівні, тому що в Канаді достатньо великий рівень компетенції мають провінції.
А вам не здається, що ця угода, в першу чергу, вигідна Канаді, тому що якщо ми подивимось на статистику, за перші вісім місяців 2016 року ми поставили в Канаду на 18 мільйонів доларів, а вона до нас – більш ніж на 100?
– Об’єктивно треба дивитись, що ми експортуємо і що ми імпортуємо. Якщо подивитись з точки зору імпорту, ми імпортуємо з Канади достатньо велику кількість товарів, яких ми не виробляємо. Зростає у нас імпорт з Канади риби і морепродуктів, яких об’єктивно ми не маємо в тих масштабах, які ми споживаємо, зростає імпорт таких товарів, як машинобудівне обладнання, енергозберігаюче обладнання. Тому треба дивитись на те, що ми імпортуємо – перша важлива річ.
І друге – треба пам’ятати про те, що коли ми укладали цю угоду, Україна передбачила для себе, для ряду своїх чутливих індустрій і перехідні періоди, і квоти на деякі види товарів, які, ми вважаємо, що вони є чутливими.
Ми захистимо свій ринок, якщо у нас є ці товари, то у нас не буде канадського такого самого?
– Звичайно. У нас встановлені перехідні періоди на певні види продуктів, те, що ми виробляємо: на птицю, на яловичину, горіхи, борошно, крупи, те, що ми виробляємо, на окремі продукти зі свинини, на олійні культури, на яйця, мед, овочі, готові продукти зі свинини.
Встановлено часткове скасування мит на м'ясо, сир, маргарин, суміші, і ми повністю вилучили з цієї угоди цукор. Тобто угода передбачає для наших індустрій, які є чутливими, або є певні перехідні періоди, або певні виключення.
Як Канада допоможе нам просувати наші товари на канадському ринку.
– Нещодавно Мінекономрозвитку створило проектний офіс просування експорту, який буле працювати спільно з проектами техдопомоги для того, щоб українські компанії могли потрапити на ринки нових країн.
Різні є шляхи. Наприклад, в нас був організований форум і зустрічі, тобто український бізнес мав можливість зустрітися в Канаді зі своїми потенційними контрагентами, і ці зустрічі ми організували. Також ми опрацювали запит однієї великої мережі супермаркетів в Канаді, яка була зацікавлена в імпорті з України ряду продукції, яка відповідає певним вимогам. Тобто опрацювавши ці контакти, ми дали можливість українським компаніям сконтактуватися з цією мережею супермаркетів.
І ми знаємо, що зараз декілька з цих компаній знаходяться на фінальній стадії погодження, фактично, закупівель їх товарів для продажу в Канаді. Тому слідкуйте у Facebook за сторінкою офісу з просування експорту, де є вся інформація про те, яким чином, що ми отримаємо, куди що можна продавати, яким чином що робити.
Ринок Канади для нас при правильному підході і маркетинговій стратегії наших компаній може стати ринком, на якому ми можемо досить швидко нарощувати наше виробництво.
На вашу думку, коли наша ВР ратифікує цей документ, і після цього, коли очікувати перших результатів?
– Треба пам’ятати про те, що, крім ратифікації ВР України, ще потрібна ратифікація парламентом Канади. Я так розумію, що на найвищому політичному рівні з двох боків є зацікавленість ратифікувати цю угоду якомога швидше.
Попередня інформація, що є бажання з двох боків ратифікувати її до кінця цього року. Тільки треба розуміти, що парламенти як і в Канаді, так і в Україні є незалежними органами. Ми зі свого боку як уряд, ведемо дуже активний діалог з парламентарями для того, щоб ця процедуру пройшла якомога швидше, і ми надали їм всю інформацію, яка їм потрібна для того, щоб прийняти позитивне рішення
Кишинів підтвердив, з 1 січня 2017 року квоти, обмеження для експорту української продукції подовжені не будуть.
– Так. Насправді, це, з одного боку, гірка перемога, тому що ми боролися з тим, що було запроваджено цього року, і ми вважали, що воно було запроваджено незаконно і необґрунтовано. Але для нашого бізнесу важливий результат. Для нас це було додаткове завдання.
Ви знаєте, що Молдова фактично в 2016 році запровадила квоти на ряд українських продуктів. Квоти – це означає те, що не було фізичного обмеження експорту української продукції. Просто у випадку експорту української продукції понад квоти, з неї стягувалося мито у встановленому розмірі, як на загальних підставах, а не як для країни-партнера за угодою про зону вільної торгівлі, яка в нас є з Молдовою. Відповідно, в нас був досить, я б сказала, жорсткий діалог з Молдовою у зв’язку з тим, що ми вважали, що ці квоти встановлені необґрунтовано, і вони об'єктивно мають дуже нехороший вплив на експорт української продукції.
Треба пам’ятати, що зараз українські експортери в Молдові, власне, аграрної продукції, щодо якої було введено це обмеження, і українського цементу знаходяться в конкуренції з європейськими експортерами. Тому що Молдова має так само угоду з ЄС. І, відповідно, якщо ми подивимося на нашу статистику, в нас відбувається падіння експорту, особливо в аграрній частині.
Молдова для нас важлива, тому що – це природний ринок. Тому що ринки країн-сусідів завжди були для наших виробників фактично природніми ринками як з точки зору логістики, так і з точки зору споживчих характеристик.
Треба пам’ятати про те, що є ринки великі, але складнодосяжні для нас, і є ринки, які дають нам можливість створювати так звану подушку, тобто надходження для держави валютної виручки, і ринки, на які з точки зору споживача і можливості маркетингу просування наших товарів, для нас вони не є достатньо складними.
Цей наш візит в Молдову є один із небагатьох візитів високого рівня з економічного спрямування за останні п’ять років. Ви запитайте в українських виробників, де в їх рейтингу стоїть Молдова? Багато з них вам скажуть, що цей ринок для них важливий.
В нас є повідомлення, що Мінекономрозвитку розробляє національну експортну стратегію. В чому вона полягає, на скільки розрахована і що необхідно для її виконання?
– Об’єктивно це буде перший документ за 25 років незалежності. Ми цей документ розробляємо за методологією міжнародного центру торгівлі.
Ця стратегія передбачає два етапи. Перший – це розробка так званої стратегічної дорожньої карти, яка буде вже розроблена найближчим часом, і плану дій до неї. Тобто ми не просто говоримо слоганами. Ми говоримо, що ми хочемо розвивати такі сектори тому, що наша мета в експорті така, для нас пріоритетні ринки, на яких ми недовикористовуємо наш потенціал, такі визначені, і ось що треба зробити державі. При чому ми чітко вказуємо відповідальні органи.
Не просто Кабмін, а, наприклад, Мінекономрозвитку, Мінфін, Мінінфраструктури, для того щоб те, що ми написали в стратегії, працювало.
І в дорожній карті буде також написано, що треба зробити бізнесу і бізнес-асоціаціям для того, щоб ми дійшли до того результату, на який ми дійшли, тому що на даний час ми бачимо проблематику в тому, що бізнес-асоціації і бізнес не завжди готові брати участь в розробці таких стратегічних документів і так само не готові завжди активно працювати з точки зору просування своїх товарів на зовнішніх ринках.
Що їм заважає?
– Багато з них, наприклад, чекають підходу "держава нам повинна зробити». Інші чекають тому, що вони не готові об’єднуватись. Є дуже багато розрізнених інтересів, і вони досить часто суперечать один одному, і немає розуміння того, що потрібно виходити з консолідованою позицією.
Якщо у нас є, наприклад, сектор молочної переробки, то ми не можемо врахувати інтереси кожного окремого підприємства. Нам потрібна узгоджена позиція від всієї галузі. Досить часто такі позиції є, досить часто таких узгоджених позицій немає. Але для того, щоб з ними виходити, потрібно сідати і домовлятись.
Другий важливий елемент, про який треба домовлятись, про те, що багато компаній чекають, що хтось їх візьме за руку, заведе кудись і щось їм покаже, тобто вони не готові самі вкладати свій ресурс, тут не йде мова про фінансовий, а так само людський, адміністративний в те, щоб готуватись до виходу.
Є дуже багато активних асоціацій і компаній, які не просто говорять про просування свого товару, а які готові спільно з нами стратегічно дивитись на ринки. Вони говорять: на даний час нас цікавлять ринки А, В, С, але ми хочемо побачити перспективу на п’ять, шість, сім років для того, щоб розуміти, куди ми будемо рухатись.
Куди б їм хотілось везти свої товари?
– Об’єктивно в нашого бізнесу це на вухах – ринок ЄС, тому що це ринок для нас природній. Але багато компаній, які вже провели попередні маркетингові дослідження цього ринку, розуміють, що для них може бути природнім ринком, наприклад, ринок країн Близького Сходу або ринок США, або ринок Канади.
Коли ми проаналізували український експорт і імпорт найбільших імпортерів в світі, ми зрозуміли, що ми недовикористовуємо потенціал. Україна могла б постачати більше, якби ми використовували потенціал на такі ринки, як США, Німеччина, Великобританія, Франція, Японія, Китай, Швеція, Швейцарія, Канада, Ірландія. Тому завдання стратегії є визначити пріоритетні сектори.
Ви в одному з інтерв'ю повідомляли, що ми поки що зони вільної торгівлі з Китаєм не плануємо. Чому?
– Насправді ми говоримо інше. Ми говоримо про те, що для цього ми і розробляємо національну експортну стратегію, для того, щоб визначити пріоритетні ринки, зрозуміти наші пріоритетні сектори для експорту, і далі проводити аналіз по тому, яка форма співпраці для нас з ними буде вигідна.
Треба пам’ятати про те, що зона вільної торгівлі – це є рух в двох напрямках. Це є як і відкриття ринку для нас, так і відкриття нашого ринку для товарів з цієї країни.
Що і лякає…
– Насправді для того, щоб нас не лякало, потрібно проводити досить ретельний аналіз і консультації з українськими виробниками продукції, яка може бути чутливою або може на неї мати вплив, відповідно, відкриття цього ринку. Тому будь-якому переговорному процесу передує процес аналізу і внутрішніх консультацій.
Тому я і сказала в одному зі своїх інтерв'ю про те, що ми підходимо зараз до переговорів, всіх переговорів про ЗВТ зважено, і будемо виходити з того, яким чином ми далі рухатимемося на підставі національної експортної стратегії і аналізу подальшому форми співпраці з цими ринками, які є.
Але треба пам’ятати завжди те, що зона вільної торгівлі не є єдиним інструментом виходу наших товарів на ринок цієї країни. Як правило, зона вільної торгівлі є додатковим засобом виходу українських товарів на цей ринок через те, що вони отримують додаткову перевагу у вигляді зняття мит. І вкрай важливим є те, що вона може бути інструментом виходу для тих товарів, на які є достатньо високі мита.
Але з Китаєм ми зараз ведемо постійний діалог з приводу забезпечення, власне, виходу нашого продовольства туди, і виходу промислових товарів для того, щоб вони відповідали там встановленим технічним вимогам. І ми з ними уклали угоди, які стосуються виходу нашої сільськогосподарської продукції на їх ринок без додаткової сертифікації, і нашої продукції промислової, знову-таки, без сертифікації.
Чи не може вийти так, що заради зони вільної торгівлі Китай своїми інвестиціями у "новий шовковий шлях», допомогою якось Україні буде нас просто шантажувати?
– На даний час в уряді України є дуже тісна співпраця як з АП, так і з профільними комітетами ВР, яка дає нам можливість зараз говорити одним голосом щодо ряду всіх важливих торговельних питань з нашими партнерами.
Ми залучаємо до всіх наших обговорень, які стосуються розвитку торговельних відносин зі стратегічними партнерами, всі гілки влади для того, щоб ми спільно розуміли, де ми знаходимося, де в нас є ризики, де в нас є переваги, і не давали можливість нашим партнерам торговельним, чи то з добрими намірами, чи з іншими, висмикувати або те, що ви говорите, якимось чином.
Я б не назвала це шантажем, тому що шантаж – це, як правило, щось не дуже хороше, таки акцент. Я би сказала – не дають можливість до нас застосовувати важелі впливу або певним чином впливати для досягнення рішення ними. Тому що треба пам’ятати завжди про те, що наші торговельні партнери в першу чергу обстоюють інтереси своєї країни у всіх питаннях. І ми повинні погоджуватися на ті рішення, де в нас з ними є або взаємний інтерес, або є взаємовигідний інтерес в реалізації цих проектів.
Читайте также: Украинизация, ставка на эгоизм и свинья для Клинтон: эксперты о выборах в США
Ранее директор аграрных консультационных программ Лина Доценко в эфире Голоса Столицы пояснила, с какими проблемами сталкивается отечественный производитель при выходе на рынок ЕС и почему продажа органической продукции в Европу – вопрос не сегодняшнего дня.
А эксперт по вопросам экономики Владимир Коновальчук заявил, что отмена молдавских квот существенно не повлияет на товарооборот между нашими странами.
