РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
В Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг, заявили, что некоторые органы местного самоуправления устанавливают необоснованно завышенные тарифы на тепло для населения.
Отмечается, что когда регулятор устанавливал тарифы на тепло, то эти органы местного самоуправления давили на Нацкомиссии, а именно – накладывали моратории на повышение тарифов, пытались привлечь к уголовной ответственности главу и членов комиссии. Однако, когда тариф начал устанавливать непосредственно орган местного самоуправления, тарифы значительно возросли.
Подробнее о сложившейся ситуации в сфере тарифов и от чего зависит их размер, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал эксперт по вопросам энергетики Сергей Дяченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Допоможіть розібратися, хто в нас нині встановлює тарифи щодо опалення зокрема?
– Є території, де генератори не підпадають під дію НКРЕКП, і там органи місцевого самоврядування в цьому випадку встановлюють.
Чому різняться тарифи? По-перше, вже є ринок газу, і 80% собівартості при виробництві тепла – це вартість палива. Тобто в даному випадку, скоріше за все, це газ. І там тарифи будуть дуже сильно залежати від того, за якою ціною собі котельня чи ТЕЦ купили газ. Це перше.
Друге – у нас же в тариф потрапляють усі витрати. І ще один такий момент, що при виробництві на ТЕЦ дуже важко, немає чіткої методики розподілу собівартості між виробництвом електроенергії і тепла. Яким чином розподіляти – це вирішують окремо, і буває, що якимось чином на тепло більше перепадає. А тут треба ще що сказати. Що найгірше в даному випадку так це те, що нинішня система тарифоутворення ніяким чином не стимулює скорочення витрат. Зараз намагалися запровадити стимулюючу систему тарифоутворення, але вона наразилася на серйозну критику і небезпідставно.
Читайте также — Гончаров: Главный враг украинцев — бедность
Немає на сьогодні у світовій практиці таких методик тарифоутворення, які б однозначно сприймалися. Все, що існує, так чи інакше, має свої вади. Але та методика утворення "витрати+" – найгірша, вона не стимулює скорочення витрат.
Наразі система виглядає дуже заплутаною. Чим каламутніша річка, тим цікавіше в ній ловити рибу?
– Так воно і є. Розумієте, ціни підняли, а така система, що там чорт ногу зломить. Що думаєте, вони ж не обґрунтовують? Обґрунтовують, там все чітко на папері: такі витрати, такі витрати – все там є. А все це оплачуємо ми з вами.
Де немає приладів обліку, там будуть виставляти будь-які рахунки, які будуть залежати і від рішень НКРЕКП, і від місцевої влади? І всі втрати будуть покладати на споживача? Є вихід із цієї ситуації?
– У принципі, як варіант, дійсно можна індивідуальне опалення ставити. Є варіанти, на декілька будинків можна ставити індивідуальну генерацію тепла, наприклад, я бачив проекти на основі електроенергії.
Можна було б дуже серйозно зекономити за рахунок використання нічної електроенергії для генерації тепла. Там десь до 60% можна було зекономити. Тобто, на 60% тепло було б дешевше за ціни, які встановлюють зараз виробники. Це варіант. Але там треба, щоб не менше 400 квартир було. Тобто, мають об'єднуватися декілька будинків. Це перспективна штука.
Можна індивідуально в квартирі зараз встановлювати, але тут треба думати людині. Плюсом є те, що можна регулювати теплоподачу, бо в нас у більшості квартир немає регулювання теплоподачі, а тут можна, і економити можна за рахунок того, що ви опалюєте, працювати з оптимальними режимами опалення, щоб вдень, коли нікого в хаті немає, не опалювати. Але все це індивідуальні варіанти.
А так у країні звичайно треба наводити порядок з тарифами, із стимулюванням. Є такі речі, як підвищення енергоефективності. Якщо ви, наприклад, впроваджуєте якусь технологію і скорочуєте витрати, собівартість виробництва, то вам десь роки три тариф утримують і дають заробити на економії, а потім вже переглядають тариф, тобто, ви якщо інвестуєте у скорочення витрат, ви можете заробити за три роки. А це ж можна і не встигнути.
Цей момент присутній, з ним треба теж щось робити. Тобто у цій царині зараз хаос. І треба наводити порядок, тому що витрати на тепло взагалі в домогосподарствах і в комунальному господарстві ключові. Найдорожче – це тепло. І звичайно, що це потребує першочергового наведення ладу.
У Києві зрозуміла ситуація? Скільки часу, коштів потрібно на модернізацію комунікацій, на встановлення індивідуальних теплових пунктів?
– Більшість Києва опалюється "Київенерго". І ще один генератор – Дарницька ТЕЦ, але в основному ми маємо справу з "Київенерго". Але там хаос існує капітальний. Наприклад, у багатьох будинках дуже важко добитися контролю за зняттям показників із лічильників, вам розказують, що дистанційно знімається показник, в іншому місці. Хочете – їдьте і там дивіться, як. Тобто, там дуже багато питань.
Я був свідком сам, стоїть поряд два будинки і отримують тепло з однієї труби, умовно кажучи, а платіжки прийшли, наприклад, за квартири однакової площі, а відрізняються у півтора рази. Як це може бути?
Люди ходили, розбиралися, їм щось пояснювали, намагалися контролювати зняття показників з лічильників, тощо. Так вони і потихенечку звикають до нових цифр. Але то не годиться. Тобто в Києві порядку також мало. Причому ці негаразди дуже часто організаційні.
К слову, юрист, эксперт по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Олег Голубенко считает, что тарифы в Киеве будут расти постоянно.
Читайте также — Тренд дня: "Гройсман с ценой на газ – не герой, а банальный аферист"
Эксперт в сфере энергоэффективности и возобновляемой энергетики Игорь Черкашин высказал мнение, что власть оглушила тарифами, а потом задумалась об энергоэффективности.
