РИА Новости Украина — Радиостанция Голос столицы
В рамках судебной реформы и согласно соответствующими указами президента, в Украине планируют ликвидировать 142 местных общих суда и создать вместо них 74 окружных суда. В частности, в Киеве — вместо десяти районных, могут появиться шесть окружных судов.
Так, под ликвидацию попадают Печерской и Голосеевский районные суды, их заменит Центральный окружной суд города Киева. Также будут ликвидированы Дарницкий, Деснянский, Днепровский, Оболонский, Подольский, Святошинский, Соломенский и Шевченковский районные суды. Вместо них предложено создать Дарницкий окружной суд, Днепровский окружной суд, Подольский окружной суд, Соломенский окружной суд и Шевченковский окружной суд.
В Высшем совете правосудия отмечают, что процесс ликвидации местных общих судов и образования окружных никаким образом не связан с политическими вопросами, в частности с Михаилом Саакашвили. Это исключительно техническая процедура в рамках судебной реформы.
Стоит напомнить, в пятницу, 22 декабря, лидер "Руху новых сил" Михаил Саакашвили, которого подозревают в "содействии участникам преступных организаций и сокрытии их преступной деятельности", заявил, что президент Петр Порошенко хочет ликвидировать два суда, в том числе Печерский, который должен был вынести решение об избрании ему меры пресечения.
Масштабную реорганизацию украинских судов с экспертом проанализировал юрист, эксперт судебной группы Реанимационного пакета реформ Маркиян Галабала в эфире радиостанции Голос столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які функції з районних перейдуть до окружних судів?
— Функції будуть виконувати ті самі, що і виконують зараз діючі місцеві суди. Тобто це є розгляд цивільних справ, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення. Ця реорганізація в першу чергу пов'язана з оптимізацією самого механізму роботи судів для того, щоб економити бюджетні кошти, і для того, щоб оптимізувати власне роботу судів, як державних інституцій.
Як це зможуть відчути громадяни, які звертаються до судів, що будуть ліквідовані?
— Я думаю, що в межах міста Києва це навряд чи стане великою проблемою. Тому що канцелярії, можливо, перенесуться, але самі приміщення, в яких слухаються справи, залишаться ті самі. Просто зміниться вивіска на відповідних установах. А от для тих громадян, які проживають в областях і в районах це може викликати певні проблеми, тому що в зв'язку з ліквідацією судів для того, щоб подавати ті чи інші документи через канцелярію, доведеться трохи далі їхати в інші райони або в інші населені пункти. Тому для громадян якихось організаційних додаткових питань не повинно виникати, але можуть виникнути все-таки певні проблеми з тим, щоб подавати документи, і доведеться їхати набагато далі, ніж зараз.
Спадкоємність якась є в цих судах?
— Спадкоємність є. Вона стосується очевидно матеріалів справи, які перебувають на поточному розгляді. І зрозуміло, що ті суди, які розглядають справи, і надалі будуть розглядати ці справи, просто зміниться назва цих судів. А от відносно суддів, то принаймні зараз позиція ВРП (Вища рада правосуддя — ред.) така, що реорганізація судів не буде підставою для звільнення суддів, які там працюють. Але разом з тим виникають питання. Наприклад, на даний момент є досить велика кількість суддів, відносно яких ВРП приймала рішення про їх призначення. Але президент дане рішення ВРП ще не підтримав. Тобто просто не видав указ з технічних якихось причин, що не є досить обґрунтованими, і ці судді лишаються підвишеними в повітрі, тому що ВРП рекомендувала їх призначити в конкретні суди. Тобто є якась кількість суддів, які, наприклад, були рекомендовані для призначення в Печерський районний суд, чи Дарницький. Але на даний момент таких суддів вже не буде. І виникає питання, що з цими суддями робити. Чи вони знову мають проходити конкурс через ВРП, чи повторно по них буде слухатися питання, яке рішення буде прийнято, це ще не відомо.
Чи вплине ця реорганізація судів на якість вироків?
— Я сподіваюся, що не вплине. І це не повинно би було кардинально змінити кількість суддів в тих чи інших судах. Тобто кваліфікаційне оцінювання цих суддів іде своєю чередою і не повинно би було вплинути на формування суддівського корпусу тих чи інших судів. Але не вирішене це питання і відносно тих суддів, повторюся, відносно яких є рекомендації ВРП про призначення, але відносно яких президент ще не видав указ. І відповідно не відомо, яка їх доля.
Супроводжувала цю інформацію заява Михаїла Саакашвілі, який сказав, що голова АП Ігор Райнін готує відповідне подання у ВРП, і це пов'язано з однією людиною. І ця людина — Саакашвілі. Чи дійсно тут місце політиці?
— В мене тут є певний конфлікт інтересів, тому що я маю договір про надання правової допомоги Михайлу Саакашвілі. Відповідно, тут певним чином впливає на дачу коментаря на ваше запитання, як експерта. В ВРП заявили, що реорганізація цих судів не має жодного відношення до справ, пов'язаних з Михайлом Саакашвілі.
Яке ваше ставлення, як людини до цього?
— Я думаю, що все-таки відбуваються ті процеси, які вже були заплановані рік тому, тобто укрупнення цих судів було передбачене законопроектом про внесення змін до Конституції, тоді, коли президентом лишилося повноваження до 1 січня 2018 року. Тобто цього року спливають ці повноваження, і укрупнення судів було заплановане ще значно раніше.
Таку реорганізацію можна назвати реформою?
— Це є елементом реформи. І він спирається на те, що все-таки в Україні проводилося дослідження в тому числі за підтримки американського проекту про кількість суддів, які повинні працювати в Україні. Таких суддів згідно з діючою системою правосуддя має бути 8 тисяч. Власне, це дослідження, яке проводили експерти, вказує, що така кількість суддів є завеликою для України. Тому оце укрупнення судів, створення цих судових округів в тому числі повинно вирішити питання занадто великої кількості суддів, і частково укрупнення цієї мережі судів. Тому що все-таки в суд громадяни повинні йти для вирішення крайнє складних і крайнє важливих для них справ, а не вирішувати справи про стягнення 500 чи 1000 гривень.
А сам процес реорганізації повним чином коли почнеться?
— Він почнеться з моменту видання указу президента, відповідно, оскільки президент це може зробити лише до 31 грудня 2017 року, то ми чекаємо видання цього указу найближчими днями. Відповідно, після того вже будуть зміни про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Читайте также: Стоять, бояться! Рейтинг и антирейтинг политиков
Ранее политический эксперт Светлана Кушнир заявляла, что начало работы Верховного суда Украина станет отправной точкой доверия к судебной системе.
В свою очередь адвокат Ярослав Гришин высказал мнение, что судебная реформа — это показуха перед выборами.
