РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Новый Верховный Суд — с обновленным составом, руководством и функциями — с 15 декабря официально заработает в Украине.
Между тем сегодняшний день знаковый для судебной системы не только запуском Верховного Суда. С 15 декабря в Украине вступают в силу новые редакции трех кодексов — Хозяйственного, Гражданского и Кодекса административного судопроизводства.
Кроме того, с 15 декабря прекратили свою работу старый Верховный Суд и высшие спецсуды — Административный, Хозяйственный, Специализированный суд по рассмотрению гражданских и уголовных дел.
Что это значит для судебной системы и для граждан, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснила старший юрист юридической компании "Пронин и партнеры", член Ассоциации юристов Украины Мария Натха.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що концептуально зміниться в судовій системі України з сьогоднішнього дня? З якими основними новаціями ми почнемо жити в судовій системі від сьогодні?
— Загалом всі зміни дуже глобальні, дуже суттєві. І перш за все, що стосується усіх трьох кодексів, які змінюються, це те, що буде запроваджена дуже широка дискреція суду під час вирішення спору. Тобто ми кажемо про те, що можна звернутися за будь-яким способом захисту, і більше того, суд повинен сприяти цьому, тобто сприяти тому, щоб обрати правильний спосіб захисту, навіть той, який не передбачений ні законом, ні договором. Крім того, також передбачено зовсім інший підхід і до того, яким чином будуть обрана юрисдикція, тобто предмет розгляду спору. Якщо ми кажемо про, наприклад, земельні спори. Тобто позивач може звернутися, якщо є, наприклад, в справі декілька відповідачів, обрати, наприклад, за місцем знаходження або майна, або одного з відповідачів. Тобто дуже широкий спектр в цьому плані обраний.
Крім того, запроваджується диспозитивність сторін, і справа може бути розглянута двома способами: як загальне провадження, так і спрощене, що треба розуміти і пам'ятати. І при цьому сторона може просити суд розглянути справу одним із цих способів. Наприклад, якщо ми кажемо про майнові спори, то треба враховувати критерій, яка вартість такого позову. Якщо ми кажемо, що майновий позов, його ціна до 100 прожиткових мінімумів, то це буде скорочене провадження. Якщо це більше 500 прожиткових мінімумів, то це загальне провадження. А якщо від 100 до 500, то суд буде визначати спосіб вже самостійно від позиції сторін. Проте, це не стосується немайнових спорів. Це вже буде регулювати сама судова практика.
Читайте также: Верховная Рада в состоянии "похоронить" закон о Донбассе
Складається враження, що ті суперечки, які затягують меншу вартість, наприклад, якоїсь власності, вони менш значимі для тих людей, які у цій суперечці перебувають?
— На жаль, це, в принципі, є ризиком для таких нововведень, оскільки якщо ми будемо казати на прикладі Господарського процесу, якщо договір буде менший ніж 170 тисяч гривень, то це буде скорочене наказне провадження, це новела для Господарського процесуального кодексу. І тоді це дуже буде в скорочених термінах, суд видає наказ, й іноді є ризик того, що протилежна сторона не буде знати про те, що відбувається такий судовий процес, і далі змушена буде звертатися, якщо дізнається, вже у загальному позовному провадженні. Проте, ми знаємо, що ставки судового збору, особливо, що стосується господарських спорів, вони дуже великі.
Нам обіцяли, що в нас буде сучасний електронний суд, сучасні способи сповіщення.
— Так. Вона буде називатися так звана Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Простіше – "електронний суд", який ще в нас не запрацював. Нам обіцяють, що він запрацює пізніше. І як буде повідомлення в друкованій газеті "Голос України", після 90 днів від дня публікації, тоді будемо мати такий електронний суд. Справа в тім, що ми можемо через такий майбутній електронний суд подавати докази. Тобто це є інформація в електронній формі. Це можуть бути якісь і відомості з веб-сайтів, якісь тестові, мультимедійні, голосові повідомлення. І це все можна робити, подаючи в електронній формі. Проте, для того, щоб подавати ті чи інші електронні докази до суду, треба мати електронний цифровий підпис, який необхідно попередньо виготовити, зробити, і тільки якщо на такі електронні документи ставити цифровий підпис, тоді вони будуть зафіксовані. Крім того, якщо ми кажемо про систему зв'язку із судом, то якщо ми маємо такий електронний цифровий підпис, в принципі, ми можемо його на будь-який носій поставити. Тоді можна буде проводити судове засідання, навіть якщо ви знаходитеся за тисячі кілометрів, якщо на вашому гаджеті встановлений такий електронний цифровий підпис, і ви можете ідентифікувати для суду себе, то можна от так от дистанційно проводити судові засідання. В принципі, це наразі технічно не вдосконалено, це буде ще розроблюватися.
Вводиться ще поняття зразкової справи, типової справи. Чи дасть це поняття в судочинстві — більш прецедентне право?
— Так. Є в нас і таке поняття. І є ризики до цього поняття. Що це означає? Що Верховним Судом обов'язково приймати щодо зразкових рішень. І надалі суди повинні враховувати такі рішення при прийнятті своїх вже подальших рішень. Більше того, можна звертатися в окремому провадженні, якщо є рішення суду типові, то можна звернутися до Верховного Суду, щоб він виніс зразкове, і яке буде надалі використовуватися як судова практика.
У чому небезпечність цього підходу?
— Тому що не визначено обов'язковість застосування правових висновків. Тобто якщо ми кажемо про наслідки невиконання такого припису, то їх наразі нам не пропонують. Тому якщо не будуть такі застосовані висновки, то наслідків незастосування ми наразі не передбачаємо.
Ми зробили крок вперед на шляху до справедливого правосуддя для пересічного українця?
— Якщо ми кажемо про доступ до правосуддя, в принципі, для пересічного громадянина стало простіше. Перш за все, якщо, наприклад, людина, не маючи юридичної освіти, звертається до суду з якимось проханням, і вона не може коректно в силу того, що вона не має юридичних знань, вибрати спосіб захисту, то суд в такому випадку допоможе їй, і сам може підказати, який правильний треба обрати спосіб захисту. Тому в цьому плані навіть людина, яка не знає, як правильно це зробити, зі сторони суду це досить суттєве, те, чого ми не мали раніше, проте те, що використовується у всій Європі, і це зафіксовано і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина.
К слову, адвокат Денис Бугай отмечает, что новые процессуальные кодексы дадут судьям новосозданного Верховного Суда возможность разобраться с "завалами" в десятки тысяч дел.
Между прочим, юрист, эксперт судебной группы "Реанимационного пакета реформ" Маркиян Галабала в эфире "ГС" спрогнозировал, что за работой новосозданного Верховного Суда будут следить США. По его словам, процедура избрания состава Верховного Суда была такой длительной потому, что критерии, по которым проводился конкурс, применялись в Украине впервые.
