РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Ровно 16 лет назад, 11 сентября 2001 года в Соединенных Штатах было совершено несколько терактов. В тот день боевики-смертники "Аль-Каиды" захватили четыре пассажирских самолета, направив два из них на символ делового Нью-Йорка — башни Всемирного торгового центра, а два других — на Пентагон и, предположительно, на Белый дом или Капитолий.
Все самолеты, кроме последнего, достигли целей. Четвертый захваченный самолет рухнул в поле в штате Пенсильвания. Жертвами терактов 11 сентября стали 2,753 человека в Нью-Йорке, в Пентагоне — 184 человека, 40 человек разбились в Пенсильвании. Погибли не только граждане США, но еще из 92 государств.
Смотрите также: Обнародованы секретные фото Пентагона, сделанные в день теракта 9/11
Что изменилось в подходе к мерам безопасности в мире после терактов 11 сентября, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки ми можемо говорити про те, що підхід, який обрали західні країни, зокрема США, щодо боротьби з тероризмом, що він є результативним?
— Я хочу вам нагадати, що перед військовими кампаніями, які ви згадали — Ірак, Афганістан — в США в жовтні 2001 року був ухвалений національно-патріотичний акт. Цей закон має довшу назву, але скорочено називається національно-патріотичний акт, який передбачав жорсткі міри в сфері безпеки. Тобто він розширював повноваження органів ФБР в стеженні за громадянами, прослуховуванні телефонних дзвінків, кореспонденцій тощо. Крім того, був розширений перелік заборонених предметів, які не можна проносити на борт літака. Це також суттєві зміни, які сталися саме після 2001 року. І багато американців протестували проти таких заходів, а натомість багато їх сприйняло як належне. Тобто власне вони погодилися з тим, що боротися з тероризмом потрібно. Системи стеження, які були введені, камери відеоспостереження, які почали з'являтися навіть в найменших містах — це все теж результати цих терактів. А щодо військових кампаній, то ми бачимо, що офіційна версія, яку надавали США щодо Іраку, наприклад, зброя масового знищення, вони не підтвердилися. Зброї масового знищення ніхто не знайшов, а наслідки війни є жахливі і ви правильно зазначили, що ще до сьогодні фактично ті наслідки не усунені. Крім того, слід зазначити, що ще за часів президентства Барака Обами був ухвалений дуже цікавий законопроект, який дозволяє громадянам США, які постраждали внаслідок терактів в 2001 році, звертатися і притягувати до відповідальності офіційні державні органи Саудівської Аравії. Оскільки тоді слід "Аль-Каїди" йшов саме до Саудівської Аравії, до саудів. Це пізніше вони перекочували в Афганістан, а перед цим вони йшли до саудів. Таким чином, фактично, США дозволили стягувати компенсацію жертвам постраждалих саме з Саудівської Аравії. І тут це парадоксальна ситуація, оскільки тільки з одного боку Саудівська Аравія є союзником США, одним з основних на Близькому Сході, а з іншого боку, американці можуть звертатися і стягувати компенсацію саме з Саудівської Аравії, оскільки як за винуватців тих терактів.
Тобто добрі відносини між Саудівською Аравією і США тут є важливішими і більшими за американський закон?
— Добрі відносини, так, безумовно, а ще якщо згадати, що не так давно президент США Дональд Трамп, відвідуючи Саудівську Аравію, уклав дуже непогану для США угоду на продаж зброї на мільярди доларів. І безумовно, що як основний союзник США, для США це важливо. Тому що знову ж таки, основний покупець зброї, великий, потужний гравець на нафтовому ринку, член ОПЕК тощо. Тому безумовно на багато речей, які відбуваються з Саудівською Аравією або в Саудівській Аравії, очі закриваються і політика переважає над правом.
Наскільки можна говорити про те, що війна з тероризмом не продовжиться?
— Як на мене, то "Ісламська Держава" взагалі розрослася набагато більше, якщо порівнювати її з тією ж "Аль-Каїдою", і через те, що пустили дуже таке потужне коріння в країнах Європи. І це пов'язано якраз з цією мігрантською кризою, коли під виглядом мігрантів і біженців в Європу проникають не лише мігранти, але і потенційні терористи. І крім того, тут треба зазначити, що багато вихідців саме з країн ЄС, які там проживають, які там можливо навіть народилися, їдуть в Сирію, вступають в ряди "Ісламської Держави", воюють, а потім повертаються. І в багатьох країнах їх навіть не притягають за це до відповідальності. Наприклад, в Данії, де зараз йде дискусія, що потрібно робити: їх психологічно реабілітовувати, чи саджати до в'язниці? І тут якраз в контексті того, чи винесли урок, мені здається, що багато країн саме Європи якраз уроку не винесли і прикро, що через це несуть такі гіркі уроки, гіркий досвід. Я маю на увазі ті теракти, що зараз відбуваються в Європі.
Наскільки Україна сьогодні готова до боротьби з тероризмом?
— Тут потрібно розділити, єдине що, саме ісламський тероризм, джихад, з яким стикаються США і країни ЄС, і ми. Тому що у нас ситуація інша, і ми де в чому бачимо, що готові, але багато в чому не готові, і багато чого нам ще потрібно зробити, і досвід західних країн перейняти. Наприклад, ті ж самі системи відеоспостереження, якщо порівняти нашу столицю і порівняти, наприклад, Лондон, або іншу європейську столицю, то це небо і земля, з тим як там йде система відеоспостереження і як у нас. Далі взяти, у нас ще на рівні дискусій, чи потрібно вводити сім-карти за паспортами. Потрібно, тому що це також превентивна дія у боротьбі з тероризмом. І таких пунктів дуже багато, яких ми ще не виконуємо, і як на мене, ми дарма зволікаємо, тому що досвід Європи і досвід США показав, що такі, здавалося б, прості речі, вони багато в чому допомагають запобігати на стадії запобігання терактам.
Напомним, что украинские правоохранители уверяют, что Киев — гораздо безопаснее столиц Европы и США. Несмотря на участившееся случаи подрыва машин и перестрелок, безопасность в Киеве остается на уровне европейских стандартов. Об этом заявил советник главы МВД Зорян Шкиряк.
