РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В Украине вступил в силу закон о кредитном реестре Нацбанка. Документ предусматривает создание информационной системы, обеспечивающей сбор, накопление, хранение, изменение, использование информации о кредитных операциях банков и о состоянии выполнения обязательств.
Как система будет работать: банк подает в кредитный реестр информацию об операциях по должнику, если долг равен или превышает сотню минимальных зарплат. Если речь идет о неплатежеспособных банках, или банках без лицензии, такие данные должен представить Фонд гарантирования вкладов физических лиц. Далее, когда банк предоставляет кредит физическому лицу — должен получить разрешение на внесение данных в кредитный реестр. Если человек отказал — банк не предоставляет кредит. А когда речь идет о юрлице, банк вносит данные в реестр без получения согласия, но сообщает об этом юридическому лицу.
Как введение кредитного реестра Нацбанка поможет отрасли, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт в банковской сфере Игорь Шевченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
На вашу думку запровадження кредитного реєстру гарантуватиме банкам бодай щось, чи це просто централізація інформації по кредитах і не більше?
— Ні, насправді, це дуже дієвий механізм, який значною мірою допоможе банкам з точки зору виявлення ще на початковому етапі потенційно проблемних кредитів і унеможливить або мінімізує факти видачі таких кредитів, тим самим сприятиме і очищенню того поганого кредитного портфелю, який має на сьогоднішній момент банківська спільнота і сприятиме унеможливленню подальшої видачі займів, які можуть спричинити збитки.
Якщо, наприклад, кредит знаходиться в реєстрі, тобто його вже надали, і позичальник перестає його обслуговувати, що далі?
— Тут же мова йде про дещо інший механізм. У разі якщо кредит вже є проблемним, він у будь-якому випадку попаде в цю систему. Банк-кредитор, який вже має на своєму балансі цю проблему, заборгованість, буде працювати з нею, з цим позичальником, щодо погашення такої заборгованості, але вже потенційно нові кредитори, до яких може звернутися за отриманням позики такий позичальник, вони вже будуть мати максимум інформації, детальну інформацію, яка допоможе їм проаналізувати ситуацію і не видати новий проблемний займ. Тобто це різні схеми, різні підходи, але загалом механізм, я ще раз підкреслюю, він і розроблявся, і запроваджуватись буде якраз для того, щоби паралельно з існуючими процедурами виявлення, оцінки та мінімізації кредитних ризиків, працювати для того, щоб рівень проблемної заборгованості в нас принаймні не був у державі настільки значний.
Зараз єдиної системи немає? Яким чином контролюються кредити, кожен банк окремо?
— Так, дійсно, до сьогоднішнього дня єдиною централізованою системою, назвемо його, те саме Бюро кредитних історій, його не існувало, це було децентралізовано. У державі існує цілий ряд бюро кредитних історій, більш-менш успішних, і кожен з банків, він споживав і споживає, і споживатиме певною мірою інформацію саме з цих джерел. Але ці, назвемо їх приватні, тому що вони і є приватні, бюро кредитних історій мають певні вади, а саме – не завжди достатня якість інформації, яка знаходиться всередині цих джерел, вона якраз і унеможливлює нормальну повноцінну оцінку та аналіз потенційного позичальника. Більш того, ця інформація, яка знаходиться в таких реєстрах, вона дещо застаріла, дещо взагалі неправдива, ми часто стикалися з цим, тобто не було того рівня довіри до цих джерел, який дозволяв нехай не на 100%, але максимально чітко, оцінивши таку інформацію, спрогнозувати рівень ризику. Наразі державний реєстр якраз і буде таким, знаєте, однозначним, чітким, тобто тим джерелом, яке вже майже на 100% буде гарантувати, що інформація, яка в ньому знаходиться, яка буде використовуватися для оцінки кредитного ризику при аналізі заявки на отримання кредиту від будь-якого позичальника, вона дасть змогу якраз працювати максимально ефективно. І, використовуючи цю інформацію, банкам набагато простіше працювати.
Читайте также: Банки кредитуют и дерут с граждан безбожно
Доступ до такого реєстру буде відкритий для всіх, чи все-таки — тільки для фахівців?
— У будь-якому випадку це інструмент, яким будуть користуватися банки України, буде користуватися Фонд гарантування вкладів, не будь-хто, тому що інформація, яка в ньому знаходиться, вона містить в собі і банківську таємницю, тому і рівень доступу до такої інформації і робота з нею, вона все ж, безумовно, чітко буде регламентуватися. Вона і наразі регламентується, просто запровадження такого механізму спричинило необхідність внести деякі зміни вже в діючі нормативні документи, які регулюють порядок отримання, використання та розповсюдження такої інформації.
Скільки сьогодні проблемних кредитів в українських банках?
— Понад 50% банківських кредитів в системі взагалі, вони мають ті чи інші ознаки проблемності, скажемо, в більш чи в менш тяжкій формі. Але тут потрібно акцентувати увагу на інших речах, тому що, як ви бачите, інформація в цей реєстр буде вноситись не за кожним кредитом, а за кредитами, які, зараз встановлена така межа, 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – це понад 300 тисяч гривень. Тобто кількісно, якщо брати від загальної кількості кредитів в державі, це буде не дуже значна частка, тому що переважна більшість кредитів, які взагалі існують і в банківській системі, і в фінансовій системі, це все ж таки кредити так звані споживчі, це там овердрафтінг на платіжні картки, це якісь там товарні кредити, і вони являють собою основну масу. А в цей реєстр, по нашим оцінкам, попаде, може, відсотків 10 кредитів, які взагалі існують в системі. Наразі поки важко оцінити, тому що поки оцінок не робилося, але тут сенс саме в тому, щоб працювати не взагалі зі всією масою кредитів, з цими невеличкими кредитами, основними операторами їх обслуговування з точки зору інформаційної, будуть якраз от діючі комерційні бюро кредитних історій. А державний реєстр Національного банку якраз зосереджений на кредитах вже в доволі значних сумах, тому їх кількість буде не дуже велика. Сумарно – це буде велика сума, звичайно, тому що, якщо брати кредит, який бере юридична особа, це десятки мільйонів гривень, то в масі кредитів по сумам, це звичайно буде переважати.
Національний банк змінив правила споживчого кредитування, тепер банк у разі кредитування рахунку або кредитно лінії, може не надавати споживачеві графік платежів. Для чого це необхідно?
— Справа в тому, що є певна частка кредитів, які характеризуються можливістю відновлювального кредитування, тобто так звана револьверна кредитна лінія, коли людина має можливість скористатися якоюсь сумою, і користується нею по мірі необхідності, тобто сьогодні мені треба – я взяв, завтра мені не треба – я погасив або подовжив, тобто в такому разі не те, що дуже важко, а фактично неможливо спрогнозувати графік платежів, тому що таких платежів, їх немає, це кредити до запитання. Хочу – взяв, хочу – повернув, але в межах певного загального строку кредитування, тому це казуїстика взагалі пробувати прогнозувати графік платежів. Тому такі зміни також були необхідні для того, щоби деякі, скажемо, клієнти, які не хочуть повертати кредит, для того, щоб вони не використовували подібний механізм для уникнення відповідальності щодо повернення заборгованості.
Напомним, вице-президент ассоциации "Украинский кредитно-банковский союз" Ярослав Колесник заявил: учитывая, что НБУ и так не справляется со многими функциями, сомнительно, что с ведением реестра будет иначе.
