РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Механизм конституционной жалобы должен заработать в ближайшее время. Об этом заявил Петр Порошенко. Предполагается, что конституционная жалоба позволяет каждому гражданину Украины пожаловаться на то, что определенный закон не соответствует Конституции, а, значит, должен быть отменен. При этом эксперты отмечают, что после внедрения нового механизма работа Конституционного суда может быть фактически парализована, так как наплыв конституционных жалоб будет большим.
Насколько обоснованы подобные опасения, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал адвокат, эксперт судебной группы Реанимационного Пакета Реформ Маркиян Галабала.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як працюватиме механізм конституційної скарги на практиці? Хто може ним скористатись?
— Ним може скористатись будь-який громадянин України, який вступив в будь-який судовий спір, і при цьому суд застосував в цьому спорі конкретний закон. І коли в ході розгляду цього спору в сторони, в цього самого громадянина, виникли сумніви в його відповідності Конституції, тоді, дійшовши до останньої інстанції, а в більшості випадків це буде Верховний суд, він має право цей закон оскаржувати до Конституційного суду. Тобто принциповим моментом є те, що громадянин має право скасувати, зі своїм поданням звернутись до Конституційного суду про визнання неконституційним закону тоді, коли в його конкретній судовій справі цей закон був застосований судом загальної юрисдикції.
Відтак українці отримають нові права?
— Безумовно, тому що раніше звертатись до Конституційного суду відносно питання визнання неконституційними законів могли лише нардепи або президент, тобто інші суб'єкти подання, а громадяни могли до того звертатись до Конституційного суду виключно з проханням витлумачити ту чи іншу норму законодавства. Тепер, відповідно до змін до Конституції, які набули чинності осінню минулого року, в них появилось таке право.
Переважно якими будуть позови, які розглядатиме Конституційний суд від громадян України?
— Важко спрогнозувати. Очевидно, потрібно буде очікувати якоїсь статистики від Конституційного суду, тому що він є розпорядником цієї інформації, відносно чого найчастіше звертатимуться громадяни. Навіть зараз, відповідно до тієї кількості нерозглянутих справ, а їх — більше п'ятисот, можна прослідкувати, в яких сферах громадяни вважають, що держава порушила їхні конституційні права, адже ми розуміємо, що якщо громадяни звертаються з такими скаргами до Конституційного суду, то вони вважають, що закон, який був — увага — проголосований Верховною Радою і підписаний президентом, суперечить Конституції, тобто держава, на їхню думку, порушила їхні конституційні права.
Ви можете погодитись з думкою, що після впровадження цього механізму робота Конституційного суду може бути паралізована через великий наплив скарг?
— Це вже залежить від того, як Конституційний суд організує свою роботу. Основною проблемою було ж те, що ці скарги не розглядались по сьогоднішній день, тому що не було кворуму, нормальної злагодженої роботи між членами Конституційного суду.
Смотрите также: Бортник о законодательных кризисах из-за отмены "языкового закона"
Якщо врахувати ті справи, які накопичились, і ще додатковий наплив.
— Я думаю, що частина з них може бути відсіяна, тому що там може не бути предмету конституційного спору, але я думаю, що в ключових справах, які Конституційний суд буде вважати пріоритетними, рішення будуть незабаром. Тут важлива не сама кількість, скільки якість тих рішень, які будуть прийматись Конституційним судом, оскільки треба розуміти, що Конституційний суд скасовує закони, а всі знають, як інколи ці закони важко приймаються парламентом.
У Вас є сумніви щодо якості тлумачень в цьому складі Конституційного суду?
— Зараз ще сумнівів немає, тому що ще жодного рішення не було за конституційною скаргою, але, принаймні, ті рішення, які Конституційний суд виніс на минулому тижні, то вони вселяють надію, тобто це — досить високоякісні рішення.
За словами президента, право подавати конституційну скаргу українці отримали ще півтора роки тому, однак реалізація цього права відбувалось дуже довго. В чому була проблема?
— В тому, що цей склад суду, який був, він був, скажімо так, нездатним приймати рішення, не було більшості, яка б стояла на одних і тих самих правових позиціях. Відповідно, зараз президент призначив ще двох суддів. Від парламенту ще очікується двоє суддів. Я думаю, що в такому складі Конституційний суд має почати ефективно працювати.
Як Ви вважаєте, Верховна Рада ще багато має часу в запасі?
— Відтягувати вона може це безкінечно, але призначити цих суддів вона була повинна ще вчора, і це — конче необхідно, і я думаю, що тут якісь політичні амбіції потрібно поставити на друге місце і делегувати від Ради двох суддів Конституційного суду для того, щоб все-таки там появилось дві пари робочих рук додатково.
Як довго може тривати розгляд позову в Конституційному суді за умови повного його складу?
— Це залежить від самої справи. Це наскільки судді між собою доходять консенсусу при голосуванні за те чи інше питання, тобто справа може висіти в Конституційному суді більше року, а може бути розглянута набагато раніше після вивчення цієї справи всіма суддями, після вивчення доповідачем, після отримання висновків наукових установ, експертів і збору якоїсь узагальненої думки юридичного середовища України. Тобто тут залежить все від справи. Справа може слухатись швидко, якщо засідати регулярно, якщо ефективно працювати.
На роботу Конституційного суду якось впливає ця недостача двох суддів?
— Вона впливає з точки зору високого навантаження на самих суддів, тобто кворум є, є можливість приймати рішення більшістю голосів, але недостатність цих двох суддів в підсумку впливає на ефективність і працездатність цього органу державної влади. Тому, безумовно, що це не критична ситуація, але вона є абсолютно незрозумілою, тому що Верховна Рада повинна реалізовувати свої конституційні права, а в цій ситуації це навіть не право, це — обов'язок. Рада ставить під питання виконання своїх конституційних функцій. Для чого ви тоді? Вони не хочуть приймати закони, вони не хочуть делегувати людей. Тоді, вибачте, для чого така Верховна Рада?
Напомним, эксперт общественной организации «Слово и дело», юрист Александр Москалюк в эфире «ГС» спрогнозировал полный завал Конституционного суда работой после того, как граждане наконец-то смогут подавать в него жалобы.
