РИА Новости Укриана — Радиостанция Голос Столицы
В свой первый рабочий день после новогодних каникул — 16 января — Верховная Рада принялась за законопроект "Об особенностях государственной политики по обеспечению государственного суверенитета Украины над временно оккупированными территориями в Донецкой и Луганской областях". Несмотря на то, что к документу депутаты подготовили почти 700 поправок, около 400 из которых были отклонены, спикер парламента Андрей Парубий прогнозирует, что голоса для принятия документа во втором чтении найдутся.
При этом критиков проекта закона о реинтеграции Донбасса — все больше. Есть мнение, что в случае принятия законопроекта в его нынешней редакции, возникнут риски для прав и свобод человека.
Какие положения законопроекта являются дискриминационными, в эфире радиостанции Голос Столицы прояснил представитель уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека Михаил Чаплыга.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому законопроект про відновлення суверенітету на Донбасі загрожує правам і свободам людини?
— Я б, по-перше, сказав, що це — не тільки моя позиція. Сьогодні була прес-конференція цілої спільноти правозахисних організацій, які так само висловили глибоку стурбованість тим, що законопроект не те, щоб сам є загрозою правам і свободам людини, але містить ризики для того, що можуть виникнути такі загрози. Зокрема, дуже багато юридичних невизначеностей міститься в цьому проекті закону. Також частково можна говорити про те, що йде певна мова про дискримінацію, тому що, наприклад, вводяться певні простіші процедури для мешканців окупованих територій на сході України, зокрема, в частині, наприклад, визнання довідок, виданих тими юристами, чи як їх назвати, щодо народження або смерті, і при цьому не йде мова про аналогічні речі для, наприклад, тих, хто залишився і мешкає на території Криму або є внутрішньо переміщеною особою з території Криму, і виходить, що внутрішньо переміщені особи або одна і та сама категорія громадян, тобто ті, хто залишились на непідконтрольних територіях, будуть мати різні права: в одних — більше, в других — менше.
Чому так відбувається? Це недоопрацювання народних депутатів?
— Я Вам скажу, чому. В тому вигляді, в якому його подав президент, цей проект закону не викликав якихось суттєвих зауважень з точки зору кореляції з Конституцією, з точки зору загроз правам людини і так далі. Його теоретично можна було голосувати, в другому читанні доопрацювати трішечки і можна було його приймати. На жаль, через якісь політичні, можливо, інтриги чи політичні торги, або якийсь пошук, заробляння тих чи інших політичних дивідендів в парламенті привело до того, що ми отримали до другого читання абсолютно непізнаваний проект закону, якщо його порівнювати з тим, що подавав президент. На жаль, маємо те, що маємо.
Дискримінаційні розбіжності полягають тільки в тому, що мешканці Криму ніяк не визначені?
— Не тільки це. Там, зокрема, вводиться, наприклад, дуже страшна штука з нашої, правозахисної точки зору, це повернення так званого загального нагляду Генеральної прокуратури. Фактично військова прокуратура буде мати можливість здійснювати дуже багато заходів, які, в принципі, вже врегульовані КПК… Кілька років тому ми святкували те, що нарешті цей пострадянський монстр ГПУ була реформована і втратила цю можливість. Тепер ми її повертаємо, а це означає, що фактично на власний розсуд, без дієвих механізмів громадського, суспільного контролю за діяльністю правоохоронної системи, вони будуть мати можливість, мотивуючи свої дії захистом обороноздатності держави, вчиняти ті чи інші процесуальні дії, яким ми не зможемо протидіяти. Тобто дуже великий ризик того, що можуть виникнути маніпуляції, дуже великий ризик того, що можуть бути якісь неправові дії, які не пов'язані саме із забезпеченням обороноздатності держави.
Нардеп Ірина Луценко сказала, що нинішній текст, готовий до читання, далекий до філософії головної думки президента, з якою він його подав до ВР. Якщо є позиція президента як автора цього законопроекту, чому його фракції та коаліції його не підтримати?
— Тут є кілька варіантів. Наприклад, правозахисна спільнота пропонує відправити законопроект на доопрацювання. Є позиція така, що навіть якщо найдуть голоси і проголосують його в парламенті, президент може ветувати, і оскільки він є гарантом дотримання прав і свобод людини, якщо в доопрацьованому нардепами, тобто політиками, його проекті закону, в цьому ухваленому законі з'являться величезні ризики правам людини, то президент може ветувати і після цього може внести або інший проект закону, подібний, або запропонувати депутатам погодитися з його вмотивованою позицією, якщо він буде ветувати даний законопроект.
Чи залишилась в документі норма про розрив дипвідносин з РФ?
— Воно все одно в поправках є. Сьогодні нам спікер сказав про те, що було подано більше 600 поправок до цього законопроекту, з них значна частина відхилена комітетом. Але це не означає, що в парламенті з голосу депутати можуть наполягати на своїй поправці. Тому, що буде завтра — дуже важко сказати, і як вони за це проголосують, теж важко спрогнозувати. Сам факт, що ще в листопаді була готова порівняльна таблиця до другого читання, оприлюднена вона була лише 19 грудня, це вже говорить про якісь недомовленості. І що там доопрацьовувалося, і до речі, що буде ще в вівторок винесено в зал, ми теж не можемо чітко сказати. Але якщо мова йде, наприклад, про розрив дипвідносин з РФ, то це — повноваження президента. Чи може ВРУ брати на себе або прописувати в законі речі, які віднесені до компетенції президента? Але там же мова йде ще також про те, що фактично президента теж в такий єзуїтський, скажімо, спосіб, якщо це пропозиції від «Народного фронту» йшли, наділяють не властивими йому функціями, адже існує перелік функцій президента, він є в Конституції. Якщо президенту хочуть додати нових функцій, тоді треба вносити зміни в Конституцію, або виходити з того законодавства, яке у нас є зараз, і з повагою до Конституції.
Офіс омбудсмена свої пропозиції чи зауваження передав до президента або до інших органів?
— Зараз президент вже як суб'єкт законодавчої ініціативи вніс цей законопроект, і власне він розглядається в ВРУ, тут ми нічого вдіяти не можемо. Але наразі наша позиція в частині ризиків, які може містити даний закон у разі його ухвалення, співпала з позицією правозахисників, і фактично ми підтримали спільну заяву, вона є публічною, і якщо у депутатів є добра воля і бажання, вони можуть не лише ознайомитися, але і почати нормальний конструктивний діалог з правозахисною спільнотою.
Тобто поки офіс омбудсмена відреагував лише відкритою заявою?
— Так, але не тільки в такий спосіб. Тому що ми працюємо щомісяця, щодня з комітетами, і на різних комітетах, де слухався і цей законопроект, ми свої зауваження викладаємо усно або письмово, це вже залежить від комітету, який розглядає, бо тут кілька комітетів розглядають проекти законів. Відповідно, свою позицію ми завжди озвучуємо на комітетах.
Читайте также: Новая классификация первичной медпомощи: что последует?
К слову, политолог Александр Кочетков в эфире "ГС" высказал мнение, что проект закона о реинтеграции Донбасса был нужен как некий информационный фон для начала переговоров Волкера-Суркова, с тем, чтобы усилить позицию представителя США.
