РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Президенты Украины и Польши договорились прекратить исторические трения, сократить черный список невъездных лиц в обе страны, повысить уровень совместной комиссии по сотрудничеству в исторических вопросах до уровня вице-премьеров Украины и Польши, а украинская сторона настроена отказаться от введенного Институтом национальной памяти моратория на эксгумацию поляков в Украине. Об этом после встречи со своим польским коллегой Анджеем Дудой в Харькове заявил президент Украины Петр Порошенко.
Читайте также: Канада даст Украине огнестрельное оружие, но не просто так
Во время визита польского лидера в Украину стороны обсудили двусторонние отношения, в частности подробно остановились на теме общей истории, большое внимание уделили политике безопасности в контексте ситуации на Донбассе, договорились ввести совместный таможенный контроль на границе, как средство борьбы с коррупцией и контрабандой.
Президент Польши, комментируя разрушения украинских памятников в Польше, отметил, что болезненно воспринимает любые акты вандализма, но, как сказал он, важно, чтобы памятники не ранили чувства людей. Польский лидер также заявил, что его страна, которая с 1 января заменит Украину в Совете Безопасности ООН, поддержит инициативу о введении миротворцев на Донбасс.
Визит президента Польши в Украине на фоне напряженных в последнее время двусторонних отношений сейчас проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Кость Бондаренко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Сам факт візиту польського президента в Україну можна вважати добрим сигналом для налагодження двосторонніх відносин?
— Ні, насправді, це сигнал про те, що наші стосунки не є, скажімо так, безнадійними. Звичайно, і в Україні є частина політиків, які доволі радикальну займають позицію, в Польщі є доволі потужне середовище, які теж доволі теж специфічно ставляться до України. Але в даній ситуації можна говорити про те, що все-таки Україна і Польща не припиняють між собою контакти, а продовжують ділові і міждержавні стосунки.
Якщо повертатись до тези про скорочення чорного списку нев’їздних осіб в обидві країни, що треба підвищити рівень спільної співпраці в історичних питаннях. Чи не вийде так, що наш чи польський чиновник після цієї зустрічі зробить якусь гучну заяву в контексті історичних подій наших країн, і знову виникне скандал?
— Справа в тому, що дай боже, щоб хоча б зібралась комісія після цього візиту. Бо дуже часто буває так, що під час візитів щось обіцяється, а потім, відповідно, нічого не робиться. До прикладу підніміть матеріали візиту президента Порошенка до Румунії у квітні 2016 року і проаналізуйте, скільки пунктів із того, що було там обіцяно, реально втілено. В 1997 році президенти Кучма і Кваснєвський уже також домовлялись про створення комісії з істориків-фахівців, які мали б досліджувати якраз спірні питання в нашій українсько-польській історії, давати їм оцінку, давати загальну спільну концепцію, спільне бачення тієї чи іншої події, ця комісія мала діяти під егідою віце-прем’єрів, з української сторони це був віце-прем’єр Смолій. Ця комісія діяла. Я сам був членом цієї комісії, я сам брав участь у вивченні окремих питань. Разом із нинішнім шефом інституту національної пам’яті Польщі ми готували своє якраз бачення окремих сегментів історії і т.д. Але де зараз ця комісія? Чому через 20 років знову доводиться створювати нову комісію, знову під егідою віце-прем’єрів, подавати це як якесь нове розв’язання проблеми, якщо завтра піде, наприклад, президент Порошенко чи президент Дуда, і знову забудуть про цю комісію.
Ви думаєте, що це просто слова?
— Для того, щоб у нас було реальне потепління стосунків, необхідно, щоб під наші стосунки був підведений реальний економічний інтерес. Раніше між Польщею і Україною були економічні стосунки, жваві економічні стосунки, які визначались тим, що Україна і Польща становили собою єдиний економічний коридор, транспортний коридор між сходом і заходом, між Європою і Азією. І, відповідно, це поєднувало, давало інтерес полякам і українцям шукати якісь шляхи спільного просування в майбутнє. А зараз оскільки ми втратили ці транспортні потужності і втратили якесь спільне бачення майбутнього, ми почали більше копатись у минулому.
Ви кажете про відсутність українсько-польських стосунків. Нещодавно з польського боку прозвучала заява, що українці в Польщі збільшують економіку цієї країни.
— Вибачте, українці в Польщі збільшують економіку Польщі, а я говорю про спільний інтерес Україні і Польщі.
Тобто в Польщі є інтерес, в Україні немає?
— Так, в даній ситуації я мушу констатувати, що протягом останніх двох років економічні стосунки між Польщею і Білоруссю на порядок вищі, ніж економічні стосунки між Польщею і Україною. Подивіться, скільки спільних польсько-білоруських форумів економічних проходило, скільки польських урядовців протягом останніх двох років побувало в Білорусі, а білоруських в Польщі.
Читайте также: "Поздно запирать сарай, когда лошадь украли": соцсети о визите Дуды
Я просто маю на увазі, що потоки, які раніше йшли через територію України, пішли північніше. Що стосується сучасної ситуації, ми повинні дійсно сісти не тільки історики, а і саме економісти, і бізнесмени українські і польські, і виробити спільну позицію, спільне бачення того, чим ми можемо бути цікавими один одному, і чим Україна і Польща можуть бути цікавими світові, як дві держави, які можуть виступати в тандемі.
Петро Порошенко говорив про миротворців на Донбасі. Дуда з цього приводу сказав, що Польща абсолютно, повністю підтримує Україну в їх баченні майбутнього розміщення миротворців на Донбасі. Як це нам допоможе?
— Справа в тому, що і Україна, і Польща є сателітами США, і Україна, і Польща підтримують американську точку зору з приводу розміщення миротворців на Донбасі. Так що в даній ситуації нічого дивного немає. І в даній ситуації може бути тільки питання до того, що тепер м'яч на стороні Польщі в тому плані, що Польща буде представлена у Радбезі ООН, Україна на марне згаяла свій шанс на якісь досягнення під час перебування у Радбезі ООН. Тепер слово за Польщею. Тепер Польща візьме естафету і буде продовжувати цю ж саму політику. Що стосується як раз ситуації на Донбасі, вона вирішується двома гравцями: США і РФ. Не випадково головними гравцями сьогодні є Курт Волкер і Володимир Сурков. Все решта — це інфраструктура.
Ранее президент Всеукраинской ассоциации компаний по международному трудоустройству Василий Воскобойник заявил, что миллионы украинских гастарбайтеров заставляют Польшу эволюционировать.
А эксперт по международным вопросам Юлия Осмоловская отметила, что Украине не стоит рассчитывать на прекрасные отношения с Польшей.
