РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Европейский Союз отмечает прогресс реформ в Украине, как следствие — укрепление экономики. Также в Евросоюзе отмечают макрофинансовую стабилизацию, реформирование банковского сектора и изменения в пенсионной системе.
В ЕС уже поздравили Украину с принятием бюджета на 2018 рек и отметили, что целесообразно продолжать темп реформ. В этом контексте премьер Владимир Гройсман со своими европейскими коллегами договорились акцентировать внимание на продолжении преобразований в энергетической сфере, в частности реформирования "Нафтогаза", в фискальной системе и управлении госактивами.
Экономические улучшения в стране в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал эксперт по вопросам экономики Владислав Зимовец.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи дійсно економіка країни стала стабільнішою та зміцнилася, як про це кажуть в ЄС?
— Вона стала стабільнішою не настільки, наскільки це очікувалось. Цей рік планувалась інфляція десь 8%, насправді це 12%. Тому ми можем сказати, що існує певна тенденція до стабілізації, але ця стабілізація не настільки швидко відбувається, як цього бажали б і хотіли.
Чи вистачає цієї стабілізації для того, щоб країна розвивалась?
— Сама по собі стабілізація і розвиток – це взагалі-то антоніми. Якщо ти розвиваєшся, то стабілізації нема, вона динамічна. Стабілізація потрібна для чого? Щоб можна було прогнозувати, планувати достовірно показники, наприклад, бюджету і такі інші речі. Коли в нестабільній ситуації, ми не можемо знати майбутніх параметрів і можемо припуститися помилок в плануванні. Але чи достатньо? На мій погляд, ще такі рівні інфляції, які закладені на наступний рік — 9%, і можливо, це буде і 12%, це ще зависокий показник для того, щоб розглядати таке середовище як інвестиційно привабливе.
Інвестиційній привабливості, мабуть, заважають й інші речі? Зокрема незрозуміла ситуація із правом власності або, наприклад, незрозуміле законодавство? Не прописане законодавство, як мають почуватися тут іноземні інвестори зокрема?
— Практика показує, що в Україні кредитор й інвестор не захищений, і це не такі лозунги, гасла, це є статистика. Якщо у розвинених країнах, наприклад, США, то десь кредитори отримують до 80% у разі банкрутства, у контрагентів в Україні – це тільки 10-5%, а якщо брати банки комерційні – взагалі 0, оскільки юридичні особи в банках взагалі нічого не отримують. Тому відповідно ризики є в 10 разів вищими. У 10 разів вищі ризики це означає – менше в 10 разів буде інвесторів порівняно з іншими країнами.
В ЄС зазначають макрофінансову стабілізацію. Що можете сказати із цього приводу? Що в нас із нашими макропоказниками?
— Я поки що бачу уповільнення дестабілізації, оскільки я взагалі оцінюю перспективи стабільності економіки за показником відношення валового державного боргу до валового внутрішнього продукту, у нас борг все-таки зростає поки швидше, ніж зростає ВВП. Це означає, що перекладення тягаря цього на майбутні покоління, інфляційні очікування, все інше, це є ще не стабілізація. В бюджеті на наступний рік нібито заплановано уповільнення зростання державного боргу, але побачимо що, як воно буде. Поки що гарантований державний борг — 82% ВВП, а це дуже багато для такої економіки, як Україна.
У ЄС теж говорять, що покращилася ситуація у банківському секторі. Що скажете ви?
— По формальних показниках, якщо ми будемо говорити, то ситуація дійсно покращилася, банківський сектор показує прибутки, і по цьому питанню ми можемо говорити, скажімо так, не можемо спростувати цієї тези, оскільки дійсно ці показники є. Але ми при цьому повинні також врахувати, як могло би бути, якби була застосована інша політика, наприклад, оздоровлення банківської системи. Зараз довіри до банківської системи нема, депозитів не зростає, тобто один лише показник прибутковості недостатньо для того, щоб говорити про стабілізацію у цій сфері.
Інша політика реформування банківської системи – що ви маєте на увазі?
— Очищення. Я маю на увазі політику 2015-2016 років, коли було застосовані неадекватні методи тестування ризиків, потім виведення банків з ринку, визнання їх неплатоспроможними, і це призвело до втрати юридичними і фізичними особами близько 500 млрд грн у банках, які збанкротували, позбавило певні бізнеси і населення перспектив розвитку своїх бізнесів і довіри до банківської системи, я вважаю, років на 10 посунуло у минуле, тобто рівень довіри.
Бюджет на 2018 рік ухвалений зовсім нещодавно народними обранцями. Що про бюджет повинен знати кожен українець? І що кожен українець повинен розуміти в цифрах бюджету?
— Єдине, що звичайна людина може там використати – це є прожитковий мінімум, який оновлено, оскільки відповідно до прожиткового мінімуму рахується певні соціальні стандарти, особливо для захищених верств населення, субсидії і такі інші речі. Мінімальна заробітна плата, можливо, також буде цікава, але бізнес завжди керується, крім цього показника, також і іншими домовленостями — це ринок праці, попит і пропозиція на працю, тобто заробітна плата не завжди залежить від цього показника. Інші показники є більш складними. Наприклад, як для фахівців, звичайно, інша палітра там, і перелік показників, які звичайна людина не може розібратися в них — це і державний борг, і обслуговування державного боргу, найбільш такі, які підривають нашу економічну стабільність, оскільки ці кошти не йдуть в економіку, а використовуються на обслуговування боргу, вони не надходять в реальний сектор і, скажімо так, уповільнюють нашу інвестиційну динаміку.
Бюджет на 2018 рік збалансований, з економічної точки зору?
— Він не збалансований, оскільки 2,4% дефіциту у ньому – це 81 млрд грн дефіциту, цей дефіцит знову ж таки планується покривати за рахунок запозичень додаткових – приблизно 50 млрд грн запозичень, і покрити його планується за рахунок доходів від приватизації – 22 млрд грн, вірогідність надходження яких також під питанням. Отже, він умовно збалансований. Якби він був збалансований, був би профіцит. Оскільки держава обтяжена таким боргом, як Україна, повинна працювати, змушена працювати з профіцитом бюджету, оскільки перспективи подальшого нарощування боргів, вони, скажімо, ускладнюють фінансову стабілізацію, оскільки вона не може відбутися при такому рівні державного боргу. Тому збалансованість умовна. Я не думаю, що надходження від приватизації будуть такі, як очікують. З іншого боку, темпи інфляції 9%, які вказані у прогнозі, я думаю, що, можливо, вони будуть вищими, тому номінальні доходи бюджету дозволять покрити оці недоопрацювання, які мають сьогодні в законі вже прийнятому.
Читайте также: От власти под елочку: бешеное подорожание всех продуктов
За яких умов можливий перегляд державного бюджету, і чи чекатиме такий перегляд на нас у 2018 році?
— Як показує досвід, перегляд завжди відбувається тоді, коли заплановані рівні інфляції, номінальні доходи, вони зростають швидше, оскільки… от ми говорили, що стабілізація є чи нема, на сьогоднішній день ми не можемо сказати, буде інфляція 9% чи 14, буде 14 чи 13, відповідно доходи бюджету зростуть, і виникне необхідність у тому, щоб їх витратити. Тобто потім переглядається бюджет витрат, хоча я завжди стверджував, що в такому стані, в якому знаходиться економіка України, ми повинні кожну копійку, кожний цент додаткових доходів, віддавати на погашення державного боргу для того, щоб зняти цей тягар з майбутніх поколінь і з економіки, з інвестиційно-фінансової системи.
К слову, экономический эксперт Борис Кушнирук отмечает, что возможное повышение минимальной зарплаты до 4100 гривен, о котором заявил Петр Порошенко, приведет к дальнейшему уходу малого бизнеса в "тень".
