наверх
25.09.201816:55
Курсы валют НБУ
  • USD28.11+ 0.05
  • EUR33.10+ 0.10

ООС на Донбассе: что реально изменилось, что осталось прежним?

Прощай, АТО! Операция объединенных сил в Донбассе (545)

(обновлено: )67014
Политолог Алексей Якубин отмечает, что ограничения, которые коснутся местных жителей в связи с началом операции, могут оказаться гораздо жестче, чем при АТО.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

В понедельник 30 апреля президент Петр Порошенко подписал приказ о начале проведения Операции объединенных сил на Донбассе. Он также сообщил, что широкомасштабная антитеррористическая операция на территории Донецкой и Луганской областей завершается. По его словам, новая военная операция под руководством Вооруженных сил Украины имеет целью обеспечение защиты территориальной целостности, суверенитета и независимости страны.

Суть изменения формата АТО на Операцию объединенных сил в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Алексей Якубин.

(текст публикуется на языке оригинала)

З початком проведення Операції об'єднаних сил на Донбасі, що зміниться для простих українців, які лишилися там?

— Маємо почати з того, що це не означає завершення конфлікту. Тобто перехід АТО в Операцію об'єднаних сил не означає, що конфлікт закінчився. Насправді, просто відбувається певне перейменування і водночас змінюється частина політики щодо Донбасу внаслідок зміни, переходу до нового формату, тобто від формату АТО до формату Операції об'єднаних сил. Що мається на увазі під змінами? Насправді, на мою думку, частина цих змін, вона буде більш, в деяких форматах, особливо, для місцевих мешканців, інколи може бути навіть більш жорсткою, ніж той режим, якій існував раніше.

Поясніть, чому?

— Перше — створюється Об'єднаний штаб, тобто це об'єднаний військовий штаб, який вже зараз очолив Сергій Наєв, тепер буде знаходитись під порядкуванням цього штабу всі — як СБУ, так і структури прикордонні, і Нацполіція, і Нацгвардія, плюс цей штаб буде керувати, наприклад, такими питаннями, як питання перепусток, питання взагалі, ключові питання життєдіяльності оцих районів, проведення операції, тобто саме цей штаб буде приймати всі ключові питання, навіть питання, наприклад, пов'язані з тим, що у когось можуть, умовно кажучи, без рішення суду, ми знаємо, суду дозволяє закон, прийнятий про деокупацію Донбасу, забирати автомобіль або будинок, тобто, власне кажучи, от цей Об'єднаний штаб, він буде тепер нести відповідальність повністю за всю оцю ситуацію, яка у нас є на Донбасі. Тобто якщо раніше там ці функції були частково розпорошені, тому що була Служба безпеки України, при ній був отой антитерористичний штаб, який керував операцією, то тепер створюється оцей Об'єднаний штаб, який формально, власне кажучи, є підпорядкованим його голові і частково президенту.

Як верховному головнокомандуючому?

— Так, але тут виходить теж ситуація достатньо неоднозначна, тому що до кінця не буде зрозуміло, якщо все ж таки щось станеться, хто буде нести тут ключову відповідальність. Тобто це буде голова штабу або діючий президент? Плюс створюється нова система перебування в цій зоні. По-перше, сама зона розширюється, тому що вже пан Наєв заявив про те, що зона тепер буде поширена на Донецьку і Луганську області повністю, тобто це така достатньо сильна зміна, тому коли у нас говорять, що це просто зміна назви, я б насправді тут не погодився, тому що це означає, що тепер вводиться дещо новий режим перебування або пересування по цій території. Тобто вся територія поділена на три кольорові елементи — червоний, жовтий і зелений. В залежності від зони допуску.

Що означають ці кольори?

— Зелений, зрозуміло, туди всі можуть поїхати. Жовтий — це вже певні обмеження, тобто, наприклад, якщо там люди мають власність або родичів, або отримали перепустку, і це, до речі, стосується перебування журналістів. Червоний — це режим, тобто це зони, куди буде мінімізований режим. Тобто, наскільки я розумію, це будуть, в першу чергу, виключно місцеві мешканці, які там живуть, тобто вони будуть мати право. Журналісти, скоріш за все, не будуть мати право в'їжджати в такі зони, тобто це означає, що в нас з'являється на цій території декілька зон, які не будуть контролюватися безпосередньо, наприклад, громадськість якимось чином не зможе на ці речі впливати. Плюс — не до кінця ще впорядкований механізм того, як буде, і хто, власне кажучи, буде видавати ці перепустки на різні території, тому що Об'єднаний штаб ще так і до кінця не розробив такий механізм, як це буде відбуватися. Тобто вони вже ввели якісь елементи цього процесу, а от безпосередньо реалізацію цього процесу, механізми, вони ще не є створеними, і тому я не виключаю, що це теж може викликати певні колапси. Наприклад, хтось із військових буде говорити, що тут вже інша зона, ви не маєте сюди доступу, а отримати перепустку теж не буде можливості. Насправді, якщо ми говоримо про перехід АТО в оцю Операцію об'єднаних сил, отут є теж такий теж небезпечний нюанс, пов'язаний з тим, що більший акцент робиться на мілітаризованому аспекті. Тому що коли ми часто з вами говорили про АТО, все ж таки тут ми розуміли, що АТО — це на певний час, тобто АТО ж не може тривати там десятиріччями, хоча, наприклад, вже зараз АТО це, якщо б взяти час і тривання, тобто це — близько чотирьох років, це вже навіть вже зараз більше, ніж час всієї Великої вітчизняної війни.

Я теж хотіла порівняти з Великою вітчизняною війною.

— Тобто це насправді найдовший конфлікт в Європі з 1945 року, який триває такий довгий час. Але виходить, що об'єднана військова операція, об'єднана силова операція — це насправді означає, що тут оця дата, вона взагалі якби ну залишається десь повз, коли вона буде закінчена. Тобто якщо це не Антитерористична операція, а об'єднана військова операція, об'єднана силова операція, то ми розуміємо, що насправді оця дата ще далі відходить на задній план. І насправді, от знов-таки, тут можна погодитись з критиками цього закону про деокупацію Донбасу, що якраз отакі речі, плюс введення поняття окупованих територій, який є в цьому законі, викликає багато питань, наскільки вони є поєднаними з Мінськими домовленостями і політико-дипломатичним шляхом вирішення конфлікту.

І наскільки вони не заморожують конфлікт.

— Абсолютно вірно. Наскільки вони не заморожують конфлікт і наскільки вони ще більше не ускладнюють ситуацію для людей, які знаходяться в зоні конфлікту, тобто не покращують цю ситуацію, а тільки ускладнюють. Плюс тут є ще теж цікавий нюанс — яким чином тепер вся ця ситуація вплине, наприклад, на наші перемовини щодо миротворців. І обмін військовополоненими. Тому що якщо ми говоримо про миротворців, ми  на разі бачимо, що, з одного боку, була певна активізація цього процесу з перемовинами, тобто вже з'явились країни, які згідні і фінансувати, і згідні брати участь, наприклад, у миротворчій місії, та ж Австрія або Фінляндія як нейтральні країни. А з іншого боку, ми бачимо, що цей процес все рівно іде достатньо повільно. Чому? Тому що ми просто маємо розуміти — якщо Верховна Рада не прийме такого звернення до Ради Безпеки Організації об'єднаних націй, до речі, питання України там буде розглядатись в кінці травня, це вже передбачено, то в такому разі може скластися, що Верховна Рада, вже восени вона буде займатись виборами, і може так скластись ситуація, що це взагалі питання буде відкладено до виборів, тобто після проходження виборів ми тоді повернемось…

І президентських, і парламентських, майже рік все це триватиме…

— Так, абсолютно вірно, лише тільки тоді, можливо, повернемось до питання миротворців, тобто виходить, що Верховна Рада зараз має прискоритись, а в тому числі в готовності розглядати це звернення щодо миротворців, і тут таке ключове питання — чи справді Верховна Рада зможе до цього дійти, тому що до цього звучала така інформація, що, можливо, Верховна Рада проголосує, наприклад, про це говорив Юрій Бойко з Опозиційного блоку. За його інформацією, можливо, таке голосування буде в травні, тобто до закінчення цієї парламентської сесії. Але на разі, враховуючи, що, ми знаємо, буде питання про Антикорупційний суд, і ми побачимо дебати, плюс, я так розумію, буде спроба розглянути найближчим часом ще питання нового Виборчого кодексу, і у нас готуються навіть масові мітинги щодо цього на найближчі тижні, коли Верховна Рада повернеться до роботи, до пленарних засідань. Відповідно, я не виключаю, що просто до цього питання, за цими всіма речами, може не дійти часу.

Смотрите также: Изменение формата спецоперации в Донбассе: главные моменты

Щодо Донбасу, то називаються інші варіанти вирішення конфлікту. Поясніть, в чому їх суть і чи можемо ми знайти свій, унікальний спосіб?

— Ви знаєте, скажемо так, суть оцих всіх більшості варіантів, вона скоріше полягає в такому поєднанні і миротворців, і мілітаризованого аспекту. Але я, до речі, спілкувався навіть з хорватами і людьми, які робили той так званий хорватський варіант, їхня делегація приїжджала в Київ, то я їх теж питав: от коли ви розробляли ваші варіанти, ви на які варіанти орієнтувались. Вони сказали, що вони там думали варіант Кіпру, але він — не зовсім працюючий, ми знаємо, що на Кіпрі до цього часу миротворці знаходяться. Він — розділений, хоча і миротворці знаходяться там вже багато десятиріч. Вони говорять, що самі почали розуміти, що тут потрібно будувати унікальний сценарій, тобто не можна просто взяти і думати, що можемо…

Чиюсь модель перенести на інші терена, на іншу державу?

— Так, чиюсь модель, що ми можемо взяти придністровську модель, такого певним чином замороженого конфлікту, або там боснійську модель або хорватську. Тобто ми не можемо просто взяти і її перенести в Україну, тут є своя специфіка, і це насправді, знаєте, коли наші політики говорять, що от є такий варіант, є такий, є такий, і от ми будемо орієнтуватись там виключно там на якийсь, наприклад, хорватський варіант — це просто спроба не давати реальні відповіді, тому що це спроба нібито дати суспільству відповідь, от у нас є уже готовий хорватський варіант, але водночас це недієвий спосіб, тому що ті країни, які все ж таки вирішили конфлікт або вирішують його навіть через багато десятиріч, на наших очах це зараз відбувається ще в двох регіонах світу, наприклад, між Кореями, так, ми бачимо такі просто фантастичні поступки, компроміси, які відбуваються. І спроба в Колумбії, з перемінним успіхом, але все ж таки іде. Через десятиріччя, через 50 років конфлікту. Так ось тут не може бути універсального сценарію. Тобто ми просто маємо це розуміти, тут має бути український сценарій. І от ключове питання полягає в тому, що єдиним українським сценарієм на разі у нас це є Мінські домовленості. Але політики чомусь постійно намагаються сюди притягнути там хорватський, боснійський, придністровський або ще якийсь варіант, а у нас вже є певна карта, хай і неідеальна, але розуміємо різницю між картою і територією, карта і не має повністю відповідати території. Тобто ми просто маємо просто слідувати за нею, і потім вже знаходити додаткові деталі по ходу втілення.

Самое читаемое
    Темы дня