РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
США, Франция и Германия готовы рассмотреть возможность финансирования международной миротворческой миссии на Донбассе. Об этом заявил заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий Юрий Грымчак.
По его словам фактически нужно только найти войска. Их можно выбрать из числа стран, которые, условно говоря, зарабатывают на миротворческих миссиях, пояснил замминистра.
Впрочем, согласно подсчетам бывшего генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена, Украине нужно примерно 20-25 тысяч военных и пять тысяч полицейских для эффективной работы этой международной миссии. Решение и мандат миссии должен принять Совбез ООН.
Когда и при каких условиях миротворцы могут начать деятельность на Донбассе, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог Олег Саакян.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки вірогідно ухвалення питання рішення Радбезу ООН стосовно мандату подібної місії?
— Фінанси — це лише одне з питань. Не останнє за своєю пріоритетністю, але і не найголовніше. Оскільки перш за все — це мандат ООН. Найголовніша тема, стосовно якої, в принципі, на сьогоднішній день навіть немає розуміння. Оскільки для українця, потрібно розуміти, для звичайного українського громадянина, що миротворці — це не підкріплення для український військ. Миротворці не будуть воювати за Україну. Миротворці не будуть звільняти територію. Миротворці вводяться або для примусу до миру, примушуючи всі сторони, зокрема, і українську армію, умовно кажучи, якщо, наприклад, не зберігається припинення вогню, або якщо Україна захоче піти на військовий сценарій звільнення територій. Знову ж таки, миротворці будуть стояти супроти цього. Або як місія з підтримки миру. В такому випадку вони вводяться після того, як підписано договір про перемир'я. І тоді миротворці можуть бути введені.
Про перемир'я чи про мир?
— Ні, про перемир'я. Тобто це не договір про припинення вогню, а це про перемир'я, коли сторони домовляються, що вони не використовують військових засобів протистояння. Можуть використовуватися політичні, інформаційні тощо. І сторони ще не домовляються про мир між собою. Але вони відмовляються від збройного протистояння. І тоді миротворці перебирають на себе мілітарні функції, забезпечують, умовно, поліцейську або більш сильно озброєну парамілітарну поліцейську місію для того, щоб убезпечувати ці території від розгулу бандитизму, інших наслідків, з якими ми так само стикнемося під час процесу реінтеграції, оскільки ж ми розуміємо, що вся ця військова ситуація породжує і свої наслідки, з якими теж прийдеться боротися.
Але повернемося до теми суто миротворців. Так от, для того, щоб це відбулося, потрібно мати хоча б бачення цього мандату. Його немає. Процедурно миротворча місія — це спочатку направлення, тобто стійке перемир'я, потім направлення комісії для вивчення, півроку ця комісія працює, вона потім презентує свою доповідь Генсеку Радбезу ООН. Після чого це виноситься на Радбез, питання, на Генасамблею, приймається бюджет. До того ж миротворці в українській ситуації не можуть іти розривно від міжнародної адміністрації. Оскільки питання управління цими територіями є одним з ключових саме в темі реінтеграції і припинення військової агресії на сході. Умовно кажучи, цей мандат може закріпити миротворчу місію. Як за російським сценарієм, тобто запобіжник від військового звільнення цих територій Україною, і як інструмент перекладання всіх мілітарних видатків з РФ на міжнародне співтовариство. Умовно кажучи, в такому випадку миротворці стають міжнародно оплачуваним щитом від РФ, який гарантує їм і подальшу інтеграцію окупованих територій економічну, фінансову, тощо в своє поле.
На сьогоднішній день Радбезом не відряджена комісія жодна, Україна не може пропонувати формати, бо є однією з учасниць конфлікту?
— Ні, так само і ми приймаємо участь в цьому процесі як члени асамблеї ООН і як країна-співзасновник ООН, але просто на рівні не країни-члена Радбезу ООН. Українські пропозиції вносилися, коли ми були в Радбезі ООН непостійним членом, по-перше. По-друге, вони вносяться опосередковано через наших західних партнерів. І є російський, умовно кажучи, пакет пропозицій, і є західний і український сумісний пакет пропозицій миротворчих.
Зголосилися кілька країн — США, Франція, Німеччина — розглянути можливість фінансування міжнародної миротворчої місії на Донбасі. За що платитимуть? Співмірна буде участь України в цьому процесі? Чи ми не маємо впливати на те, як працює миротворча місія?
— Тут навіть не стільки питання фінансування Україною чи ні миротворчої місії, саме питання поки фінансування — це крок на випередження, який не буде мати зараз жодної, окрім медійної, сили. Перш за все, треба розуміти, чому тема миротворців так голосно піднімається, хоча всі розуміють, що це доволі примарна ідея, і без згоди РФ ввести миротворців майже неможливо. РФ має колосальний вплив на низку країн. І поки що за останні роки вже не було голосування по Україні, яке б зібрало би 2/3 голосів, по-перше. По-друге, так чи інакше, без згоди РФ, я маю на увазі, навіть неформальної, ввести миротворців на схід України неможливо буде, оскільки там є військова присутність РФ, це може спричинити ще більшу ескалацію військову. І жодним чином жодна з країн не піде на ризик такий для своїх громадян, своїх військових — направляти їх в жорнова війни.
Говорити про миротворців просто набагато вигідніше європейським політикам як з точки зору внутрішнього порядку денного, так і зовнішнього. Умовно кажучи, це можливість не говорити про війну, це можливість не називати РФ окупантом, це можливість називати РФ партнером по перемовному процесу, це можливість говорити не про війну, а про мир, говорити не про військову операцію в рамках Будапештського меморандуму, наприклад, підтримки України і союзників України, а говорити про інструмент миротворців. Нібито знову про мир. Таким чином знімаються політичні, інформаційні, електоральні ризики з європейських політиків, які не можуть проігнорувати питання України, бо це найбільший конфлікт на теренах Європи зараз. Але і говорити про нього їм вкрай невигідно. Тому ця тема ще довго буде лунати з вуст європейських політиків, і вони будуть намагатися таким чином замаскувати реальність в більш вигідних фразах.
Читайте также: Переговоры в Минске: пока говорят о мире, обстрелы учащаются
К слову, политолог Андрей Миселюк считает, что в обозримом будущем не следует ожидать какого-либо продвижения в вопросе учреждения международной миротворческой миссии на Донбассе.
