РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Заместитель генерального прокурора Украины Анжела Стрижевская в присутствии адвокатов сообщила активисту Майдана Ивану Бубенчику об изменении подозрения.
Теперь Бубенчика прокуратура подозревает в совершении преступлений, предусмотренных ст. 348 (посягательство на жизнь сотрудника правоохранительного органа) и ч. 1 ст. 263 (приобретение и ношение огнестрельного оружия и боеприпасов без предусмотренного законом разрешения) Уголовного кодекса Украины.
Пока что, по словам Анжелы Стрижевской, на основании тех материалов, которые есть в уголовном производстве, такое подозрение нельзя считать обоснованным для избрания меры пресечения.
Она подчеркнула, что в этом деле прокуратура обещает обществу "справедливый суд в соответствии с процедурами, определенными Уголовным процессуальным кодексом Украины, с соблюдением всех конституционных прав участников процесса".
В свою очередь, начальник департамента спецрасследований Генпрокуратуры Сергей Горбатюк сообщил о том, что решение генпрокурора Юрия Луценко об изменении группы прокуроров в этом деле будет обжаловано, так как он считает его безосновательным.
Это резонансное дело в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала адвокат, криминолог Анна Маляр.
(текст публикуется на языке оригинала)
Поясніть, наскільки обґрунтованим було втручання генпрокурора до цієї справи? Чи згодні ви з перекваліфікацією статей?
— Перше, я хочу зауважити, що стаття 263 все ж таки не входить в той закон, який дозволяє звільняти від кримінальної відповідальності учасників Майдану, тому, якщо буде така кваліфікація, то все ж таки буде кримінальна відповідальність. Що стосується втручання генпрокурора, то я тоді б вже вийшла за межі конкретно цієї справи і взагалі говорила про його діяльність, кваліфікацію і заяви, приміром те, що він собі дозволяє говорити, що закон там такий, не такий — це має право говорити суд, а прокуратура повинна його виконувати. Але що стосується цієї історії, то я просто хочу нагадати, що 28 лютого 2014 року ВРУ своїм законом звільняла людей, які були в місцях позбавлення волі, назвавши їх політичними в'язнями. Серед них були ті, хто зараз є депутатами, приміром, і серед них був Василь Запорожець, який ще до революції застрелив тоді ще міліціянта, і ВРУ його виправдала цим законом, тому що вважала, що він — жертва політичних репресій, адже поліцейський тероризував все село, і цю людину відпустили. Тому на сьогодні, якщо ми говоримо про те, що не просто один поліцейський, а ціла система тероризувала цілу державу, і людина діяла в цих умовах, то навіть якщо він буде засуджений, то будуть всі підстави тоді по практиці вважати його політичним в'язнем.
А яке покарання можливе за частиною 1 статті 263?
— Це треба знайти статтю… Тут що важливо. Наразі, як я розумію, є лише його заява і відкрито провадження. У мене була можливість в прямому ефірі задати питання Горбатюку, але я відповіді не отримала на ключовий момент. Що підозрюють Бубенчика в тому, що він вбив працівників правоохоронних органів у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків. От мене цікавить, чи слідство розслідувало: вони виконували службові обов'язки, чи вони на цей момент виконували злочинні накази? І чи можна це через чотири роки якось розслідувати. Другий момент, щоб ми не говорили про те, як із справою Крисіна, коли були по всьому Києву системно організовані злочинні угрупування, які залякували киян, не можна було на вулицю вийти, і вбивство Веремія — це був один з епізодів цього системного явища злочинного, але кваліфікували виключно як хуліганство, ми пам'ятаємо теж цей резонанс, це незважаючи на те, що Веремій ще й журналістом був, це ще складніше кваліфікація. То от в цій ситуації, якщо буде доведена вина Бубенчика, то дуже важливо, щоб не виривали з контексту цих подій, бо потрохи вони вже в минуле йдуть, і їх складніше довести, і щоб ми говорили про якісь об'єктивні речі, а не політичні кампанії, бо мені здається, що зараз вже розпочалися політичні кампанії, бо рік до виборів залишився. Тепер будуть витягати то ту справу, то цю справу і пропонувати нам поговорити на цю тему.
В прямому ефірі був зв'язок з самим Бубенчиком, і він відповідав на питання експертів, які були присутні, і журналістів. І він пояснив, що він нікуди не тікав, більше того, він і на сьогоднішній день відкрито говорить про те, що він вчинив, і не збирається нікуди тікати. Тому, знаєте, ми маємо дві абсолютно протилежні думки і версії, тоді слідство має це з'ясовувати: хотів він тікати чи ні. Але очевидно, ми зв'язалися з Бубенчиком, він знаходився ще в Україні, значить він не тікав.
Смотрите также: Семенченко о деле Бубенчика: ГПУ вышла сама на себя
Питання в тому, що за версією слідства, яка була до зміни слідчої групи, він порушував домовленості про перемир'я і діяв "з метою дестабілізації ситуації".
— Нема жодного закону, який би розказував нам, що таке перемир'я в таких умовах і що таке його порушення, і що можна робити в умовах перемир'я, а що ні, і завершилося протистояння влади і народу, чи ні. Тому це можна просто філософствувати, а юридично обговорювати умови перемир'я… не коректно. Це така домовленість джентльменська.
Просто вже лунали думки, що це може відобразитися в тому числі на розслідуванні справ щодо вбивств героїв Небесної сотні.
— Я можу сказати інакше, що за рік до виборів влада стоїть в абсолютно патовій, програшній позиції, тому що вони не розслідували, по суті, справу Майдану, вони не розслідували побиття студентів у 2013 році, немає за ґратами нікого, і тому вони зараз будуть вигадувати, їм треба щось робити, їм треба якісь сенсації, їм треба якось виправдовуватися, бо їм, я перепрошую, ніхто цього не вибачить, що вони це не зробили за п'ять років. Бо через рік буде п'ять років. Тому ми зараз будемо бачити багато чого, і вони будуть розказувати, що от через це тепер не можна розслідувати ось це, а через те — ось те, а ще виявиться, що прокурор був не такий, слідчий не такий, там ще щось.
Поясніть, чому ГПУ фактично сама собі створила проблеми?
— В десятку питання. Що було цих два роки після його заяви, вони що, зволікали, вони не виконували свої обов'язки, вони не хотіли працювати, чому вони про це згадали через два роки? Друге, що напрошується, це політична складова, чи політична кон'юнктура. Тобто вони роблять певний крок, запускають таке тестування в суспільство, яка буде реакція, а потім по цій реакції приймають наступні рішення. Чи готове суспільство вже сприймати, що і майданівці стріляли, і чи готове суспільство їх карати, чи не готове суспільство, чи вони, може, шукають свою електоральну нішу. Це незрозуміло. Але я хочу сказати, що в цьому є все що завгодно, крім чистого кримінального процесу.
Читайте также: Дело Бубенчика, дивиденды Луценко и "Блок Порошенко-Путина"
Ранее политолог Александр Антонюк в эфире "ГС" заявил, что на деле Бубенчика некоторые политические силы будут выстраивать свою риторику, в том числе оппозиционность по отношению к власти.
