РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Закон о реинтеграции Донбасса опубликован в парламентской газете, и уже 24 февраля он вступает в силу. В дальнейшем закон будет способствовать созданию военной полиции в структуре Вооруженных сил, военных судов, а также обновлению закона об СБУ. Об этом заявила представитель президента в Верховной Раде Ирина Луценко. При этом, по словам президента Петра Порошенко, документ усиливает правовую базу применения ВСУ и других силовых подразделений для обороны государства, а также обеспечивает правовой механизм для возвращения неподконтрольных территорий.
Насколько возможно реализовать на практике положения закона о реинтеграции Донбасса, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Петр Олещук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи дійсно тепер стане питання про створення військової поліції, військових судів і внесення змін до закону про СБУ?
— Треба розуміти, що, як на мене, тут є цілком виразна політична мотивація, тобто всі ми пам'ятаємо ті скандали, які супроводжували, наприклад, численні ситуації із засудженням цивільними судами військовослужбовців України, так звана «маріупольська справа» і ряд інших аналогічних справ. Вони викликали достатньо серйозне обурення як і у учасників бойових дій, ветеранів АТО, так і у рядових громадян України. Я думаю, що, в першу чергу, на це орієнтовано, тому що досить серйозні зміни треба здійснити на рівні законодавства, адже просто так безпосередньо навіть таким нормативно-правовим актом створити відповідні суди неможливо. Але тут треба розуміти, що зараз, коли вибори стають все більш і більш реальними, тим більше, все частіше лунають розмови про вибори вже восени цього року, дострокові парламентські вибори, то в такій ситуації всі політичні сили безпосередньо кидаються робити щось, що не потребує значних фінансових витрат, але може сподобатись потенційному виборцю, тобто, наприклад, «Опоблок», який традиційно орієнтується на певний електорат, він відпрацьовує тему, пов'язану із підтримкою військових пенсіонерів, які ще раніше виходили за пенсію, служили як за часів СРСР, так і служили за часів України, вони підіймають постійно питання про підвищення їм пенсій. Зараз, коли це підвищення стає реальністю, значна частина цих пенсіонерів асоціюють безпосередньо подібні дії саме з «Опоблоком». Очевидно, що БПП має цілком конкретні електоральні групи, на які вони орієнтуються, і я думаю, що подібні ініціативи спрямовані, в першу чергу, на завоювання підтримки, наприклад, серед військовослужбовців АТО, і оскільки воно від них особливих ресурсів не вимагає, але хто озвучує ці ініціативи? Ірина Луценко. Ірина Луценко — це основний спікер саме даної політичної сили, основний, скажімо так, публічний спікер БПП. Мабуть, це невипадково, тому що навряд чи пані Ірина, зі всієї поваги, є великим фахівцем з питань правового регулювання або судоустрою.
Читайте также: Закон о реинтеграции: "Минск-2" и другие бомбы замедленного действия
Чи існує необхідність в створенні військових судів в Україні?
— В принципі, необхідність безпосередньо пов'язана із двозначністю тієї ситуації, в якій на даний момент опинилась Україна, адже це факт, що відбуваються бойові дії, регулярні обстріли, перестрілки. Зрештою, гинуть люди. Водночас, правовий статус цих бойових дій донедавна був таким достатньо сумнівним. Зрозуміло, що це ніяка не АТО… і в кінцевому рахунку ця сама операція захисту України — це черговий евфемізм, який, в принципі, теж особливого правового сенсу не несе, і треба розуміти, що якщо ведуться бойові дії, то є військовослужбовці, які чинять дії, які, наприклад, можуть бути виправдані з позиції військового стану, військового часу, але є абсолютно неприйнятні для мирного часу. Ці всі неоднозначні оцінки, наприклад, пов'язані із взаємодією військовослужбовців та цивільного населення в зоні бойових дій, в принципі, вони, як на мене, роблять цілком обґрунтованим постановку питання про необхідність створення окремих судів, які будуть саме розбирати справи, пов'язані із військовослужбовцями, виходячи саме із логіки несення військової служби, а не просто керуючись цивільним законодавством. Тому, напевно, логіка тут існує. Але ця логіка, як на мене, вона породжена, в першу чергу, нелогічністю всієї актуальної української дійсності.
Є розуміння, яким чином оцінювати дії військовослужбовців, які знаходяться в зоні АТО в цих судах?
— Це дуже двозначна ситуація. Я повторюю, в принципі, якщо ми говоримо про воєнний стан, там ці питання урегульовуються. Зараз у нас замість воєнного стану впроваджений певний сурогат цього воєнного стану у цілій низці відповідних законодавчих норм, починаючи від законодавчих норм про так звані військово-цивільні адміністрації. Сам по собі сурогат може лише частково замінювати відповідний правовий статус. Ще треба розуміти, що коли ми говоримо про відповідний стан, це — не просто декларація, це відповідний правовий стан для всієї держави з відповідними правовими наслідками, тому що те, що не може бути здійснене за умов мирного стану, це може бути здійснене в умовах воєнного стану, і, в будь-якому випадку, допоки ця правова колізія не буде якимось чином врегульована, вона періодично буде поставати, в тому числі, і у відповідних справах, пов'язаних з військовослужбовцями.
В які терміни може з'явитися законопроект про військовий суд? Чи все залежить від політичної волі?
— Це залежить і від політичної волі і, безперечно, від необхідності врегулювання цілої низки відповідних питань, тобто я нічого прогнозувати не можу, тому що це буде залежати від багатьох чинників. Думаю, при бажанні всі ці норми можна досить оперативно скласти, тим більше, що тут нічого такого, як кажуть, аж надзвичайного немає. Але тут треба розуміти, що ми… я ж кажу, що якщо ми говоримо про воєнний стан, там більшість питань врегульовується. У нас ми постійно вибудовуємо якісь сурогати цього воєнного стану і причому за принципом латання відповідних правових норм, які діють за звичайної політичної і правової ситуації, і в кінцевому рахунку ці всі політико-правові конструкти вони нагадують, принаймні, мені, такого собі монстра Франкенштейна, досить мало життєздатного і зліпленого з різних елементів різних правових і політичних норм.
Причому який ніяк не може зробити перший вдих, як, наприклад, антикорупційний суд.
— Так. Він не може робити якісь кроки і таким чином він існує.
Между тем, политический аналитик Борис Беспалый в эфире «ГС» заявил, что изменение формата АТО усиливает ее военный аспект. По его словам, президент теперь будет возглавлять операцию не только как политический руководитель, но и как главнокомандующий.
