РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Главы внешнеполитических ведомств Украины и Франции имеют единую позицию по содержанию и роли миротворческой миссии ООН. Обе стороны считают, что она должна располагаться на всей оккупированной территории Донбасса. Об этом сообщает пресс-служба МИД по итогам переговоров главы МИД Украины Павла Климкина с министром по делам Европы и иностранных дел Франции Жаном-Ивом Ле Дрианом, которые состоялись в Париже.
Главное внимание в ходе переговоров было сфокусировано на политическом урегулировании конфликта на Донбассе. Но также дипломаты договорились о проведении перекрестного года украинского языка во Франции и французского языка в Украине.
К слову, 2 февраля Павел Климкин в Нидерландах обсудил вопрос введения миротворческой миссии ООН на оккупированных территориях Донбасса с министром иностранных дел Нидерландов Халбе Зейлстра.
Возможные сроки введения миротворческой миссии ООН на Донбассе в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог Кирилл Молчанов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які перспективи появи міжнародних миротворців на Донбасі?
— На сьогоднішній день перспективи дуже туманні, бо ми бачимо, що немає спільного бачення в першу чергу у США, України, країн «нормандської четвірки», і відповідно з іншого боку — Росії. А так як рішення буде прийматися Радбезом ООН, і кожна країна має право вето, то поки вони дійдуть якоїсь згоди, де буде ця місія, які строки, яка кількість контингенту, з яких країн, який мандат… напевно, жодних позитивних рішень не буде, і це вже близько півроку йде дискусія, починаючи з серпня минулого року, і поки що жодного прогресу ми не бачили.
А що дають переговори і вироблення спільної позиції, спільного бачення з Францією та з Нідерландами?
— Тут можна сказати лише про те, що якщо та модальність, яку бачить безпосередньо Україна у введенні миротворчого контингенту, це щоб місія знаходилася на всій території, включаючи неконтрольовані ділянки кордону, щоб не було представників країн СНД в контингенті. Якщо ми переконаємо наших партнерів, то нам буде легше спробувати саме подати альтернативну російській резолюцію, яка ще з вересня зареєстрована в Радбезі. Оскільки у України вже закінчився тимчасовий строк її перебування в Радбезі ООН, щоб хтось подав резолюцію, яка буде нас влаштовувати, наших партнерів, можливо найближчими місяцями.
Смотрите также: Волкер объяснил, почему российский проект по миротворцам неприемлем на Западе
А кого ще потрібно переконувати у виробленні спільної позиції? З якими партнерами є розбіжності у баченні того, як має розміщуватися миротворча місія на Донбасі?
— Будемо відверті, на сьогодні найплідніші перемовини з цього питання йдуть у РФ-США, там в принципі Україна відсутня. Вони там щось погоджують, якісь пункти узгоджують, на минулій зустрічі в Бєлграді Сурков сказав, що Волкер запропонував 31 пункт, з них 28 неприйнятні. Минулого тижня була зустріч в Дубаях, він сказав, що вже якесь є спільне бачення у них. Тому, скажемо, є ще таке занепокоєння, що це питання може бути регламентовано по лінії США-Росія, і не всі позиції України будуть враховані, оскільки ми ж не знаємо, в якій послідовності планується введення миротворців — спочатку на лінії розмежування, потім на всю територію, і коли це буде. Тому поки що тут є якась така, знаєте, загадкова ситуація, тільки нам взагалі ніхто не говорить, про що там домовляються, і який формат, можливо, буде підтримано всіма членами Радбезу ООН.
А спільна позиція з такими країнами, як Латвія, Литва, Польща, у нас є?
— Країни Балтії, країни Східної Європи, в принципі підтримують українську позицію, і вони не мають якоїсь альтернативної точки зору і готові підтримати навіть, наприклад, розширення цього "нормандського формату" за їх участі, щоб вони могли більш плідно якось впливати на ситуацію у перемовинах, тому що ми бачимо, що Франція і Німеччина останній рік взагалі майже жодної активності не проявляють. У Німеччині — вибори, у Франції, в принципі, теж вибори, тому, можливо, логічно було б оновити цей склад, але на сьогоднішній день про це рано ще казати. Хоча насправді, ідея введення миротворців, вона як не парадоксально — майже повністю підтримується ВРУ, українським політикумом. Ми ж бачили, що в коаліції заявляли, що вони готові проголосувати про введення, і Опозиційний блок казав, що вони теж готові підтримати. Тобто, напевно, це одне з небагатьох рішень, яке зшиває українську політичну карту і дозволяє казати, що вона об'єднає як українську громаду, так і українських можновладців, тому що ця ідея може дійсно стати проривною, бо вирішення цього тупику, в який ми зайшли з 2014 року, підписавши мінські домовленості, які на сьогоднішній день, на жаль, не працюють.
У цілому, якщо говорити про такі домовленості, вироблення спільної позиції, чи є якесь універсальне правило підтримання дружніх стосунків з європейськими країнами, чи, можливо, потрібно знаходити якісь важелі впливу для досягнення домовленостей?
— Досить багато втрачено часу і багато європейських партнерів втомилися від цієї ситуації. Є країни, які мають досить євроскептичні настрої і навіть ті ж політичні еліти Німеччини взагалі хочуть повернутися до економічної співпраці з Росією, їм байдуже, будуть питання Донбасу вирішені, чи воно буде заморожене на довгі роки. Тобто за великим рахунком на сьогоднішній день ми вже не маємо тієї солідарної позиції, яка була в 2014 році, на жаль, працює правило, що «спасение утопающих — дело рук самих утопающих». І я поки що не бачу, що щось якось там вирішиться. І США не зацікавлені повністю підтримувати російську версію вводу миротворців, зі своїх міркувань, але вони поки що не пропонують і ніяких своїх альтернатив, тому ми бачимо, що перемовини проходять лише заради перемовин. І це може тривати досить довго, як мінімум весь 2018 рік.
Крім теми миротворців на Донбасі, вирішили провести перехресний рік французької мови в Україні і української у Франції. Для чого це?
— Це давня традиція, просто підтримувати культурні зв'язки і влаштовувати подібне, кожного року вибирається нова країна. Тому це більше до гуманітарної лінії відноситься, навіть більше — лінії Мінкульту, який буде цим займатися. Якогось практичного вмісту чи політичного навантаження воно нести навряд чи, це лише саме для покращення безпосередньо стосунків між громадами, простими громадянами, для поширення туризму як такого.
Напомним, по мнению политического эксперта Андрея Золотарева, от приятия закона о реинтеграции Донбасса выиграют только трое. Также он считает, что законопроект наделяет Петра Порошенко дополнительными полномочиями, и то, как он ими распорядится, вызывает опасения.
