РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Европейская комиссия в феврале опубликует документ о стратегии расширения ЕС, в которой указывает 2025 год как ориентировочную дату присоединения Сербии и Черногории. Комиссия обсудит стратегию с депутатами Европарламента на февральском пленарном заседании в Страсбурге.
Подчеркнем, что страна может стать официальным кандидатом, если она соответствует стандартам 35 разделов, охватывающих множество различных отраслей политики с ЕС. Черногория соответствует 28 разделам и временно завершила три, а Сербия — десяти разделам и временно завершила два. Другие страны все еще готовятся или еще находятся в стартовых блоках.
Каким образом может произойти расширение Евросоюза и почему Украину обошли стороной, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал кандидат политических наук, эксперт-международник Андрей Дацюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому ЄС вирішив вже офіційно проанонсувати можливе розширення за рахунок балканських країн. Чому саме Балкани? Чому не східна Європа?
— Що ви маєте на увазі під Східною Європою? Україну?
Україну, ту ж Молдову.
— Грузію. По великому рахунку, якщо ми поглянемо на Чорногорію, вона набагато ближче, як Ви вже сказали, 28 критеріїв з 35. Чорногорія дуже близька до ЄС. Тут ще є питання історичного та культурного характеру. Це ж не лише питання критеріїв. Наприклад, Туреччина наближається до ЄС з самого початку створення Європейського економічного співтовариства. Ще задовго до створення того ЄС, про який ми зараз говоримо. Друге, наскільки Україна відповідає цим критеріям? Наскільки Молдова відповідає цим критеріям? Не зовсім відповідають. Я вже не кажу Грузія, де мають місце конфлікти. До речі, в європейській стратегії ще країнами-кандидатами називають Албанію, Косово навіть, Боснію і Герцеговину. Косово, Боснія і Герцеговина, Македонія — це країни, на території яких були збройні конфлікти, але вони також розглядаються кандидатами в ЄС. Хоча Іспанія чітко висловилася проти того, щоб Косово розглядали як кандидата в ЄС. Ви ж знаєте ситуацію з Каталонією в Іспанії, вони зараз дуже чітко реагують на питання сепаратизму. Тому частково визнана країна Косово навряд чи має шанси вступити в осяжній перспективі до ЄС. Нагадаю, якщо одна країна-член ЄС проти вступу до ЄС іншої країни, а всі інші мріють про це, то країна-кандидат не вступить до ЄС.
Чи може бути пов'язане таке майбутнє розширення ЄС з Брексітом?
— Так, такий момент є. Щодо Чорногорії я був би більш оптимістичним, аніж до Сербії, тому що лише десять критеріїв з 35 — це малувато. Плюс, тут ще маленький геополітичний нюанс. Сербія, традиційно, — союзниця Росії в Адріатичному регіоні. Недаремно після розпаду Югославії серби втратили вихід до моря. Остаточно втратили вихід до моря з набуттям незалежності Чорногорією. Тому заяви — це одне, а реальні перспективи — дещо інше це. Хоча Сербія на сьогодні ближче, ніж Україна, до ЄС, і це визнають в ЄС. Все ж таки я б говорив би про дуже великі перспективи Чорногорії, але зверніть увагу, це невеличка країна, вона не змінить розкладу сил в ЄС.
І не дуже велике економічне та політичне навантаження.
— Так, щодо Чорногорії — не дуже велике економічне навантаження, у Європарламенті не набагато депутатів збільшиться від Чорногорії, тому що це невеличка така собі країна. Вона має вищі, ніж Україна, соціальні стандарти, має більш раціональну економіку. Так вона менша за економіку України, але має більш раціональну організацію і вищу ефективність. Хоча там основні такі джерела прибутку, статті надходжень до бюджету, це, зокрема, туризм. Але все ж таки, Чорногорія — це показник того, як можна проводити реформи. І ще, вихід Великобританії з ЄС означатиме певне послаблення позицій США в ЄС. Оті заяви щодо ЄС з боку Трампа, коли він робив промову перед Конгресом, де досить різкі випади щодо економічних відносин з ЄС, певним чином демонструють ці моменти. США будуть намагатися зближуватися і проводити нову геополітичну вісь з Лондоном, з Великобританією. І у цій ситуації провідником інтересів США в ЄС і найбільшою союзницею США в ЄС є Польща.
Польща і інші младоєвропейські країни, зокрема балтійські, також можна назвати союзниками США. Діюча влада у Польщі та Угорщині на сьогодні є в конфлікті з Брюсселем. Це якимось чином може вплинути на майбутнє розширення ЄС?
— Може вплинути, але несподіваним чином. Тому що Сербія і Чорногорія, наприклад, особливо Сербія, не знаходяться під таким впливом США. Серби можуть стати союзниками у випадку входження до ЄС. Тут більш коректно говорити не про Брюссель, а про Париж і Берлін. Німеччина і Франція, договір вугілля та сталі і щодо Ельзасу і Лотарингії. Ці країни дуже довго воювали між собою і після Другої Світової війни вирішили ці економічно важливі регіони використовувати разом, щоб попередити подальші конфлікти. Ось з цього все почалося. І от Сербія і Чорногорія можуть не підсилити Польщу. Хоча в польських проектах, до речі, оце щодо Сербії, польський проект міжмор'я, тримор'я, який був реанімований Анджеєм Дудою під час вступу на пост президента. Надалі Польща діє у цьому напрямі, навіть нещодавно був саміт країн міжмор'я, який відвідав Дональд Трамп.
Хоча Україну туди не запросили цього разу.
— Не запросили. Дуже цікавий момент, що в цьому класичному проекті була Білорусія і Україна. Дуже цікавий момент, у нас було певне погіршення стосунків з Польщею. Але в польському проекті це також Сербія і адріатичні країни, наприклад, та сама Чорногорія, можливо Хорватія і так далі. Тобто, йдеться на сьогодні про таке собі формування геополітичних об'єднань у європейському регіоні, і йде боротьба за сателітів. До речі, традиційно до англосаксонської геополітичної осі тяжіють ще скандинавські країни. Це також потрібно враховувати. Що стосується Франції і Німеччини, то для них важливим є моментом також мати союзників в ЄС. Але наскільки може вплинути на розпад сил в Європарламенті та ж сама Чорногорія, та і навіть Сербія, яка втратила значні території після розпаду Югославії? Я скажу, ці країни разом взяті — Сербія і Чорногорія — дадуть менше євродепутатів, ніж одна Україна.
Читайте также: Эхо дебандеризации Польши в Украине
К слову, кандидат политических наук, эксперт-международник Владимир Кушниренко высказал мнение, что Украина последняя в списке на членство в ЕС.
А директор Центра исследований международных отношений Николай Капитоненко полагает, что Украине стоит забыть о членстве в ЕС.
