РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Прилуки Черниговской области посреди зимы остались без воды. Но виноват в этом вовсе не мороз, а прорыв канализационного коллектора. Более того, дома в центре города затопило нечистотами. Спасательные бригады работают круглосуточно, ведь сам коллектор находится на глубине около 14 метров. В работе им помогают все городские коммунальные предприятия, а также жители Прилук.
Подобные аварии в Украине, к сожалению, не редкость.
В 2013 году Измаил остался не только без воды, но и без света. Все потому, что обвалилась бетонная труба канализационного коллектора на улице Нахимова, через который идут стоки со всего города на очистные сооружения целлюлозно-бумажного комбината. Несмотря на все работы коммунальщиков, коллектор рванул и в 2015 году.
В столице на улице Кирилловской в 2015 году произошел обвал коллектора из-за коррозии. В результате несколько районов оставались без воды не один день.
В 2016 году, что такое прорыв коллектора узнали и жители Сум. Чтобы нечистоты не попали в квартиры людей, воду на несколько суток перекрыли для целого микрорайона.
В декабре 2017 года из-за аварии на коллекторе в Киеве на дороге образовался огромный провал глубиной более трех метров. Проблем с водоотводом в жилых домах тогда не возникло, но из-за аварии был отменен трамвайный маршрут.
Почему в Украине регулярно происходят аварии на коллекторах, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Олег Голубенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки проблема зношених чи аварійних колекторів гостро стоїть сьогодні?
— Це насправді дуже гостра проблема, тому що, давайте розуміти, глобально за останні 25 років фактично після СРСР ми в Україні майже нічого не робили. Майже, тому що деякі невеликі виключення, за виключенням, мабуть, нових забудов, мікрорайонів, де тоді за рахунок забудовника прокладались ці комунікації. В принципі, у нас залишився спадок від СРСР, який був побудований ще в ті часи. Відповідно, ресурс з багатьох тих труб вийшов, і ситуація досить жалюгідна. Якщо найближчим часом не почати інвестувати і вкладати кошти в оновлення і модернізацію взагалі всіх цих мереж з урахуванням точкової забудови, щільної забудови зараз, то це може призвести до все більше і більше таких наслідків, аварійних ситуацій, які трапляються.
Хто відповідає за уривки колекторів, які не підходять до будинків?
— Межа відповідальності, по-перше, на вході в будинок, тобто все, що в будинку – це відповідальність управляючої компанії, і перебуває у власності всіх співвласників будинку, не важливо, хто це – або це люди-споживачі, ми з вами, або ж це юридичні особи, які є власниками цих будинків, або в управлінні яких вони знаходяться. Наприклад, водоканал – зрозуміло, це відповідальність і Київенерго, це відповідальність їхня на межі виходу з їхньої фактично мережі, з їхньої території, а всі ці мережі, які між будинками, колектори і між будинками навіть всередині кварталів – це відповідальність взагалі місцевої влади, тобто воно перебуває у власності всі ці мережі громади відповідних міст, районів, селищ. Умовно кажучи, якщо це в місті Києві, то всі ці міжбудинкові мережі перебувають у нашій з вами власності, а розпоряджаються цією власністю наші представники, тобто міська влада, наші представники, яких ми обираємо на місцевих виборах, тобто наші місцеві депутати. Вони опікуються цим питанням, відповідно, вони призначають організації, які відповідальні за обслуговування таких мереж.
Комусь вони передають в оперативне відання, і досить часто неправильно говорити про те, що ці мережі, наприклад, належать Київенерго або водоканалу, або ще комусь. Вони належать нам з вами, тобто фактично громаді певного міста, але знаходяться в оперативному управлінні конкретних компаній, які передають їм таке управління нашими місцевими депутатами, і в місцевому бюджеті мають передбачатись кошти на відповідну модернізацію цих мереж, нові мережі, зміни. Коли ж приходить, наприклад, забудовник будувати новий будинок, і він стикається з ситуацією, що мережі в стані, коли не можуть забезпечити функціонування будинку, йому за технічними умовами дають певне зобов’язання перекласти той чи інший шматочок того чи іншого колектора або мережі. Відповідно, він ці зобов’язання покладає фінансово на інвесторів цієї забудови, але передає у власність знову ж таки міста, і місто приймає ці мережі на свій баланс, тобто фактично собі у власність приймає і передає знову ж таки в оперативне управління відповідним компаніям по водопостачанню чи по водовідведенню, або ж по теплопостачанню і т.п.
Смотрите также: Ремонтные работы на главном канализационном коллекторе Киева
Як часто повинні відбуватись перевірки? Скільки взагалі на заміну в цілому потрібно грошей?
— Тут дуже важко сказати цю суму, тому що ніхто точно порахувати це не може, тому що ми не провели навіть інвентаризацію існуючих мереж. Тому говорити про те, в якому вони стані перебувають, коли вони були реально побудовані, і що з ними реально відбувається, на жаль, ніхто сказати не може. Ми можемо тільки констатувати по факту виникнення певних аварійних ситуацій. Коли виникає аварійна ситуація, певні компанії викопують всі ці мережі, починають вже говорити, що необхідна заміна або певний ремонт цих мереж. За кордоном інакше це будується. І за великим рахунком теж інакший був підхід, тобто були передбачені кошти щороку, які передбачали модернізацію певних мереж, так звана амортизація закладалась повністю, яка б давала можливість щороку проводити певні ремонти по відновленню мереж. За 25 років незалежності, трохи більше ми так і не спромоглись цю систему започаткувати. Ми використовували те, що було побудовано раніше, як би це не було прикро.
Тому зараз ми стикаємось з проблемою, коли нам потрібні колосальні кошти вкладати, а тут мова йде про десятки мільярдів, принаймні, гривень, це щонайменше. Це треба робити найближчим часом. За кордоном ще інший є підхід, тобто в європейських країнах, в США так само, як правило, в містах, будують дорожче, тобто будують тунелі і по цих тунелях прокладаються комунікації, незалежно від того, в якому стані знаходяться комунікації, наприклад, через 25 років, якщо у них закладений строк служби тієї чи іншої труби, вона підлягає заміні, і ці 25 років розбиваються, так само амортизацію, взагалі при експлуатації закладено тариф.
Як у нас вираховується строк служби підземних комунікацій?
— Він залежить від дуже багатьох факторів. Як правило, закладають певний термін, потім можуть його продовжувати, і залежить від того, які комунікації, які труби, в які часи їх клали і т.п., тобто тут дуже багато таких факторів. У нас не звикли до культури того, що потрібно прокласти нову комунікацію, потім зрозуміти, що потрібно в тарифі закладати на строк її служби так само кошти на її відновлення для того, щоб, наприклад, через 25 років, коли приходить строк її заміни, мати вже відповідні кошти на її заміну, а в цей час це необов’язково ці кошти відкладати. В цей час замінюються ті, які, наприклад, були побудовані 24 роки тому і тому подібне. Тобто має працювати повністю система, налагоджена система управління мережами.
Якщо говорити про аварію Прилуках, то є інформація, що є проблеми з обладнанням для усунення неполадок, а шукати місце аварії допомагає приватний трактор, який знайшли активісти. Як ви можете це прокоментувати? Обладнання для усунення неполадок, чи завжди воно готове?
— Це питання до того, хто обслуговує мережі. Досить часто, що мережі обслуговують компанії, які не мають власної техніки, тобто тут присутня, на жаль, корупційна складова досить часто. Тому, як правило, всі ці роботи по відновленню аварій, як правило, віддають третім особам, віддають компаніям, приватнім підприємцям, з якими укладено договір, які мають відповідну техніку, проводять такі роботи. Це дає можливість певним чином, перше, вимити кошти з тарифу, тобто показати, що є колосальні затрати на обслуговування мереж, тому що немає системного підходу до його обслуговування і, по-друге, що досить часто не пройшли інвентаризацію, не можуть досить чітко сказати, кому ж належать ці мережі. У нас дуже багато бесхозних мереж, тобто може виявитись так, що одна компанія, яка начебто обслуговує ці мережі, може сказати, що нам ці мережі не передавались, не було відповідного рішення ради, якесь підприємство, у якого воно було на балансі ще за радянських часів, було ліквідовано, і фактично ці мережі лишились бесхозними, нікому не були передані. І за таких умов виникає проблема, коли керівник міста, мер міста починає в ручному режимі шукати можливості для вирішення тієї чи іншої проблеми. Проблема полягає в тому, що якраз ці мережі можуть виявитись бесхозними, тобто немає відповідальної особи, і формально міська рада мала б прийняти їх на власний баланс і передати в оперативне управління, але такого рішення немає. Вони їх не приймають, тому що мережі перебувають в жахливому стані, вони не хочуть брати на себе відповідальність, з одного боку. З іншого боку, немає навіть тієї сторони, яка б могла ці мережі передати.
Напомним, признание дома аварийным без манипуляций не обходится, и на самом деле аварийных домов в Киеве гораздо больше, чем заявляют официально, подчеркнул член комиссии Киевского горсовета по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Константин Богатов.
