РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В Администрации президента обновили список кандидатов в ЦИК: 24 января в перечень претендентов на должности в Центральную избирательную комиссию добавили еще одну фамилию.
Таким образом, глава государства сделал представление на 14 человек, которые с согласия парламента обновят нынешний состав Центризбиркома, чьи полномочия закончились еще 4 года назад. Большинство в перечне — представители БПП и "Народного фронта", есть представители "Самопомочи", Радикальной партии, "Возрождения", группы "Воля народа". Однако нет представителей "Батькивщины".
Читайте также: Тренд дня: "сукин сын" Шокин и другие звери
По этому поводу лидер парламентской фракции "Батькивщины" Юлия Тимошенко выразила возмущение на пресс-конференции и требует от президента включить кандидатуру от "Батькивщины" в состав ЦВК.
Почему так произошло, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политический эксперт Агентства моделирования ситуаций Валерий Гончарук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яким чином взагалі формується склад ЦВК?
— Виходить так, що у нас, з одного боку, є конституційна норма, вона досить коротка, що ЦВК формується ВРУ за поданням президента України. І таким чином, Конституція допускає будь-які можливості подання кандидатури президентом за будь-яким принципом. Але є закон про ЦВК, і він досить чітко говорить про те, що президент подає не будь-які кандидатури, а лише ті, які були подані йому фракціями ВРУ. Таким чином, процедура так виглядає: фракції ВРУ подають кандидатури президенту, президент подає кандидатури на ВРУ, і потім вони затверджуються. Щодо того, як вони голосуються, чи то пакетом, чи то по одному кандидату, рейтинговим голосуванням, по суті, законодавством це не прописується, і от цей попередній склад ЦВК, він голосувався саме рейтинговим голосуванням. Тому фактично, так, президент чекає подання всіх фракцій, потім подає на ВРУ.
Що стосується "Батьківщини", то я насправді підозрюю, що "Батьківщина" подавала свої кандидатури. До речі, в тому списку, який президент передав на розгляд ВРУ, так само нема представників Опозиційного блоку, тому фактично склалася та ситуація, що ті кандидатури, які були від політичних сил, президент подав. Подав так само він 13 кандидатур на відставку. І тепер вже м'яч — на полі ВРУ, і вона має вирішити щодо тих кандидатур, які були. Я не виключаю, що якщо "Батьківщина" чи Опозиційний блок подадуть свої кандидатури президентові, то він знову ж таки, принаймні за законодавством, так само повинен подавати їх на ВРУ.
Тоді в чому логіка, коли Юлія Тимошенко виходить і вимагає, аби включили кандидатуру "Батьківщини"?
— Ми ж говоримо про "Батьківщину" і про те, що фактично лідера за багатьма соцопитуваннями, головну опозиційну силу, не хочуть включити в ЦВК. І фактично президент ігнорує. Я думаю, це пов'язано з політичними міркуваннями. З іншого боку, я б не перебільшував, навіть якщо б там була кандидатура від "Батьківщини", що саме вона стане такою вирішальною в майбутній ЦВК. Тому що все ж таки поки що навіть з формальної точки зору там були подання по шести кандидатурам від БПП, по трьом від "Народного фронту", один — "Воля народу", "Відродження". Тобто склад ЦВК, якщо він буде затверджений по тим кандидатурам, він все ж таки все одно буде лояльним до БПП, до "Народного фронту", тобто до провладних політичних сил.
Але я так розумію, ті подання, що формуються президентом, вони формуються з певних міркувань і певними людьми, певними представниками політичних партій. Скільки таких подань може бути, і як саме формуються такі подання?
— Немає ніяких обмежень, і фактично будь-яка фракція… як, фракція, бачите, "Воля народу", "Відродження" — це депутатські групи, можуть подавати будь-яку кількість кандидатур. А наразі, за списком, треба замінити, ротацію провести, 13 членів ЦВК, бо у них закінчилися їхні повноваження. А вже список становить 14 осіб. Це говорить про те, що якогось такого пакетного голосування виключно по 13 особам не буде. По кожному будуть голосувати, і хто набере найбільшу кількість голосів, той буде претендувати на це місце в ЦВК. Принаймні така процедура була, коли формували попередній склад ЦВК.
Чи не застарів цей механізм квотний?
— Справа в тому, що виходить так, що саме завдяки такій процедурі ми протягом 2014 року не могли сформувати ЦВК. Тому що там то фракції не подавали свої кандидатури, то потім вони начебто подали, але президента вони не задовольнили і т.д. А що стосується міжнародного досвіду, то я не думаю, що він буде показовим для України, тому що в дуже багатьох європейських країнах, тих, які ми, безумовно, вважаємо дуже демократичними, роль ЦВК взагалі виконує, наприклад, МВС. Зокрема, так у Франції. Саме вони підраховують ці голоси, охороняють документацію, забезпечують порядок на виборах. Це може бути Міністерство статистики. От в Іспанії, там досвід, може такий ближче до нас, вони, коли формують комісію, то формують паритетно від різних політичних сил і, зокрема, включають туди соціологів, політологів, правників. Тому тут якоїсь єдиної схеми немає. Чому у нас така схема, тому що, очевидно, саме політичні партії, в першу чергу зацікавлені в тому, щоб був більш-менш незалежний виборчий процес, вони не завжди професійних надають кандидатур в дільничні, окружні виборчкоми, але так само за ними залишено право подавати кандидатури до ЦВК.
Чи можливо в Україні змінити формат подання від політичних партій?
— Я думаю, що перш за все має бути прозорий і зрозумілий спосіб формування комісії, тому що наприклад, зараз ті партії подають, але нема гарантії, що всі ці партії будуть представлені. Бо якщо ми будемо мати рейтинг голосування, то частина з них не пройде, в тому числі від опозиційних. Такий може бути варіант, що або буде чітке подання за квотним принципом, тобто, скільки депутатів має партія, стільки вона буде мати членів ЦВК. Або принцип, який використовують в США, де дуже багато різних органів формується з представників Демократичної і Республіканської партій. Таким чином, їх там рівна кількість, і жодна політична сила не має якоїсь такої першості. І в Україні так само може бути така ж схема, коли 50 на 50 — від опозиції і від влади. Але у нас же складність ще полягає в тому, що опозиція дуже строката, і незрозуміло, хто там має бути представлений. Тому більш зрозуміла буде схема, коли буде абсолютно квотне представництво за чисельністю депутатів у ВРУ.
Виходить, що той, хто має парламентську більшість, той і ЦВК замовляє кількість?
— Так, на сьогоднішній день воно так і є, але ми маємо розуміти, що все одно ЦВК не буде складатися виключно з провладних представників, тому що це викличе достатньо серйозний міжнародний резонанс. І я думаю, що вони не підуть на це. І принаймні для того, щоб показати, що там є так само якісь представники опозиції, вони включать до ЦВК. Але ще раз кажу, що вони не будуть там домінуючими, вирішальними, але якщо б навіть такими були, то ми дещо переоцінюємо роль ЦВК, тому що реальні результати виборів все ж таки робляться на дільницях, а не ЦВК.
К слову, народный депутат от фракции "Батькивщина" Алексей Рябчин полагает, что президенту Украины Петру Порошенко нужна собственная ЦИК, полностью ему подконтрольная.
А политический эксперт Виталий Бала, считает, что назначение членов ЦИК превратилось в сериал и пренебрежение законом.
