РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Евросоюз раскритиковал президентский законопроект об антикоррупционном суде и напомнил Украине ее обязательства в рамках получения безвиза. В Евросоюзе считают, что президент Украины Петр Порошенко подал законопроект об антикоррупционном суде, который противоречит обещаниям Киева и рекомендациям Венецианской комиссии.
"Важно, чтобы эти вопросы были пересмотрены, и ЕС доносит этот сигнал к украинской власти", — отметили в Брюсселе.
Ранее МВФ и Всемирный банк заявили, что законопроект об антикоррупционном суде не отвечает международным обязательствам Украины. В Администрации президента Украины это отрицают и заявляют, что все дискуссии вокруг проекта закона должны вестись в украинском парламенте.
Между тем Верховная Рада отказалась включить в повестку дня сессии законопроект президента о создании Высшего антикоррупционного суда.
Сложившуюся ситуацию в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал эксперт общественной организации "Слово и дело", кандидат юридических наук Александр Москалюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
Розкажіть про порядок опрацювання цього проекту українськими законотворцями і європейськими. Хто перший має затвердити, а хто має відреагувати?
— Тут справа полягає в тому, що є певні концептуальні моменти, які, мені здається, не зовсім розуміють навіть в умовах ЄС і в МВФ. Зокрема, антикорупційний суд він насправді вирішуватиме дуже невелику кількість питань, обмежених питань і, за великим рахунком, у нас поза питанням залишаються, наприклад, захист права власності, тому що антикорупційний суд не вирішує захист права власності, він вирішує виключно питання притягнення до кримінальної відповідальності чиновників відповідного рівня. Натомість, якщо ми подивимось питання проблеми інвестицій в економіку України, то абсолютна більшість спірних питань якраз пов’язані з захистом права власності, які вирішують суди загальної юрисдикції, і тут відбувається певне несприйняття того, що, за великим рахунком, треба говорити про реформування всієї правової системи.
Читайте также: Антикоррупционный суд Украине не нужен — Вакаров
Що стосується співвідношення, хто повинен кому що говорити, неоднозначна ситуація, тому що той варіант, який пропонує і європейське співтовариство, і МВФ, воно фактично означає втрату суверенітету Україні. Але, з іншої сторони, якщо ми подивимось, як проходив конкурс до Верховного Суду України, і побачимо, скільки з цього приводу було скандалів, побачимо, які були затверджені в кінцевому підсумку кандидатури, люди, які стали суддями, то такі вимоги міжнародних установ не виглядають настільки аж дивно. Тобто якби, можливо, у нас конкурс до Верховного Суду у нас відбувся так, як він мав відбутись, без таких гучних скандалів, можливо, реакція європейських структур була б іншою. На сьогоднішній день, я думаю, що в кінцевому підсумку якийсь компромісний варіант буде знайдений. Я думаю, що це питання десь лютого-березня. Просто у мене таке інтуїтивне відчуття, що люди, від яких залежить в Україні прийняття рішення, вони не готові допустити ситуацію, і може бути створений суд, конкурс до якого вони абсолютно жодним чином не зможуть впливати.
Ви теж вважаєте, що всі дискусії навколо проекту закону повинні вестись в українському парламенті?
— Все дуже просто насправді. Тут питання в тому, що формально можна прописати ідеальну структуру прийняття рішення, ідеальний конкурс і т.д., але якщо ти хочеш зловживати своїми повноваженням, зловживати своїми правами, наданими Конституцією, законами. Ти завжди це можеш зробити, і ніхто ніколи нічого не зможе тобі заперечити. Так це, власне, мало місце з конкурсом до Верховного Суду, в значній мірі, я не хочу сказати, що на 100%, але, принаймні, в значній мірі, і це якраз от формально можна апелювати до того, що у нас є суверенітет, що у нас законодавчим органом в Україні є парламент, і абсолютно я з цим погоджуюсь, але разом з тим є ж питання того, що в низці випадків формальне дотримання законності без змістовного реального небажання втручатись в діяльність конкурсних комісій і т.д., воно не призводить до позитивних результатів, і раз так, це для мене виглядає свого роду зачіпкою для того, аби все рівно зробити все можливе, аби мати, скажімо, вплив на процес відбору.
Я хочу тут наголосити, що ми не знаємо так це чи не так, але зовні, виходячи з навіть того, як відбувається реакція української влади, саме так воно і виглядає. Ви хочете кошт, але водночас ви хочете фактично грати за старими правилами, тобто якщо ви вважаєте, говорите про те, що ви готові, аби фактично був незалежний конкурс, можливо, тоді, дійсно, треба підвищити статус міжнародних експертів, можливо, треба, щоб остаточне рішення приймав якийсь інший орган, Вища кваліфікаційна комісія. Але тут теж є і проблема з точки зору міжнародних відносин, міжнародних стандартів, тому що міжнародні стандарти що проголошують? Що конкурс до спеціалізованих судів не повинен відрізнятись від конкурсу, який відбувається до загальних судів. Тобто якщо у нас був певний конкурс до Верховного Суду, то змінювати, знову ж таки наголошую – це міжнародні стандарти, не Україна придумала, то змінювати цю процедуру, в принципі, є неправильним. Ситуація насправді двояка, патова, і мене, наприклад, на сьогоднішній день дратують ті експерти, які намагаються її однозначно представити, тому що вона насправді не є однозначною.
Чи дійсно вимоги МВФ, Світового банку, ЄС зрозуміло сформульовані?
— По суті, сама основна вимога яка? Те, що міжнародні експерти повинні мати вирішальне право голосу, коли відбувається відбір суддів до вищого антикорупційного суду. Раніше було і конкурс до Верховного Суду передбачав, що є громадська рада доброчесності, але її голос, якщо вона дає негативний висновок, тобто її вето може бути подолано кваліфікованою більшістю членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, і фактично по абсолютній більшості негативних висновків громадської ради доброчесності Вища кваліфікаційна комісія потім це вето долала кваліфікованою більшістю. Очевидно, я так думаю, що, в тому числі, представники громадської ради доброчесності звертали увагу міжнародних установ, що така процедура, яка закріплена в українському законодавстві, не діє, тому що ВККС в значній мірі ігнорує висновки громадської ради доброчесності. Я не можу сказати, що пропозиція МВФ є правильною, тому що, знову ж таки, я читав пост і інтерв’ю, здається, Марії Іванович, яка є повноважним послом США в Україні, і вона допускає помилку, яка свідчить про те, що вони теж не зовсім розуміють взагалі правову систему України. Зокрема, вони говорять там про те, що повинен бути захист відповідних інвесторів, але, знову ж таки, ще хочу раз наголосити – захист інвесторів в антикорупційному суді не може відбуватись. Для цього потрібно, аби діяли повноцінно суди загальної юрисдикції і, в тому числі, для цього треба, щоб дотримувались принципу правової визначеності.
Те, що депутати не включили до порядку сесії проект закону про створення антикорупційного суду говорить, що Київ зрозумів вимоги і, можливо, в рамках комітету проект буде доопрацьовано, аби в майбутньому винести?
— Мені здається, що ми інколи намагаємось керуватись якоюсь логікою, а інколи все значно простіше. В ряді випадків, мені здається, що просто нашим депутатам, вибачте, по цимбалах те, що відбувається в Україні, тому вони і не приймають жодних рішень фактично.
Напомним, власть не создаст антикоррупционный суд, на который не сможет влиять, считает эксперт Александр Солонтай. А закон об антикоррупционном суде сделают элементом предвыборной президентской кампании, подчеркнул он.
А директор Института глобальных трансформаций Алексей Семений считает, что зарубежным партнерам уже надоело «динамо» украинской власти, поэтому они грозят финансовой блокадой, подчеркнул эксперт.
