РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Выборы президента Украины должны состояться весной 2019 года. Согласно Конституции, срок полномочий президента составляет пять лет, а президент Петр Порошенко был избран в мае 2014-го.
По мнению экспертов, будущие участники гонки за пост президента будут формировать штабы, создавать предвыборные объединения, коалиции с привлечением олигархических групп. По их словам, парламент превратится в арену столкновений политических позиций и декларирования предвыборного пиара, что может подорвать попытки главы государства и правительства хотя бы частично обеспечить выполнение своих обещаний.
О подготовке Порошенко к избирательной гонке, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал политолог Алексей Якубин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Всі відзначили, що новорічна промова президента була коротка.
— Але водночас вона дуже нагадувала передвиборчу, ролик. Промові передував такий своєрідний відеоряд, де президент, до речі, показав частину своїх конкурентів, як це не парадоксально. А потім, сам виступ президента, теж скоріше нагадував навіть не поздоровлення з Новим роком, а скоріше вже такий початок виборчої кампанії.
Нам обіцяли, що 2018 буде одною суцільною підготовкою до кампанії 2019 року.
— Очевидно. І президент почав ще раніше, давайте так говорити. Бо якщо ми пригадаємо, ще півроку тому, у 2017, президент вже почав активно думати про виборчу кампанію, про те, хто буде керувати його штабом, які будуть меседжі. Власне кажучи, от в цій новорічній промові ми вже побачили такі перші натяки на те, на чому президент буде робити акцент.
Це ж нормально, готуватися до виборів після того як попередні закінчилися?
— Насправді, це не зовсім в українських політичних традиціях, але наші політики вже відчувають, що 2019 рік дуже близько. Ми бачимо з вами, розуміємо, що до виборів президента з весни залишається рік. Вибори президента будуть у березні 2019 року. А рік для президентської виборчої кампанії, особливо для діючого президента, який, давайте говорити чесно, починає з низького старту виборчу кампанію, враховуючи його рейтинг, буде достатньо складною річчю. Тому президент вже починає щось робити. Бо він розуміє: якщо зараз нічого не робити, то можна збирати лижі.
Скільки насправді триває президентська кампанія?
— Формально вона триває близько трьох місяців. Але це формально.
Це коли все дозволено, коли починаються дебати?
— Так, все вірно. Починаються офіційні зібрання підписів, формуються штаби і т.д. Але в реальності ключові кандидати, які вже себе бачать майбутнім президентом, вже починають виборчу кампанію. Тобто, знову-таки, з весни ми побачимо більш яскравий, майже офіційний старт виборчої кампанії.
За рік офіційний розігрів, а потім за три місяці офіційний старт?
— Так. Але офіційний розігрів вже почався, я просто нагадаю, що ми вже всю осінь знаходимося у ситуації бомбардування рейтингів. Коли у нас з'являються рейтинги — це до виборів. Знаєте, так інколи політологи говорять. Так воно і є деякою мірою. Тому що рейтинги з'являються у нашій країні не лише для того, щоб зрозуміти, хто який має рівень підтримки. А багато в чому для того, щоб сформувати певну думку.
Читайте также: Корнейчук: Порошенко в зазеркалье, потому и теряет шансы на второй срок
Це всі рейтинги?
— Переважна більшість рейтингів. Знову ж таки, зараз ми ще маємо розуміти такий нюанс, що у нас вся соціологія зараз носить лише умовний характер. Тому що у нас перепис населення не проводився з 2001 року. До речі, це теж політичне питання, бо від цього залежить, скільки людей можуть прийти навіть потенційно на виборчу дільницю. Тобто, у нас зараз вся виборка умовна. Тим паче, що після 2013-2014 року у нас близько двох мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Зараз до кінця ми не знаємо соціально-демографічну ситуацію. Тобто, її скоріш за все знають телекомунікаційні оператори. От вони, я думаю, більше знають. Тому що вони бачать, скільки людей користуються зв'язком. А от з точки зору офіційної державної статистики, тут все є дуже проблематичним. Тому коли ми говоримо про соціологію, ми маємо розуміти, що вона деякою мірою умовна.
Як себе поводитиме парламент?
— У нас заплановані вибори восени 2019 року. Відповідно, я думаю, що вже ближче до осені ми з вами теж побачимо початок виборчих кампаній. Тут ще важливий нюанс, за рік до виборів Верховної Ради президент не може її розпустити. Відповідно, як я розумію, враховуючи цей фактор, ми можемо, наприклад, восени взагалі побачити формальний розпад коаліції, якої насправді і зараз немає. Немає 226 голосів, я її називаю коаліція меншості, тобто, близько 180 голосів. Коли спікера парламенту просять надати список депутатів коаліції, він не може це зробити. У реальності ми бачимо по голосуванням, що у нас де-факто існує коаліція меншості. Дивіться, було наприклад питання бюджету, і за бюджет проголосувало 180 чоловік з тих, хто офіційно входить у коаліцію. Хоча бюджет — це дуже важливе питання.
Все ж таки ми маємо розуміти, що коаліція має показувати 226 голосів. У тому-то і є сенс парламентсько-президентської республіки. Тобто, якби ми з вами існували, наприклад, у президентській республіці, це було б нормально. Там 180, тут ще добрали голосів. Але ми живемо все ж таки в парламентсько-президентській республіці, де ключовий орган влади — це Кабмін, який опирається на коаліцію. Якщо нема коаліції, тоді виникає багато питань до цієї всієї системи.
Чим може загрожувати розпад коаліції?
— Це може бути пов'язано з декількома факторами. По-перше, є висока ймовірність, що восени ми можемо побачити все ж таки введення миротворців на Донбас.
А що на це вказує? Є передумови?
— Звісно. Тому що за лаштунками продовжують відбуватися перемовини Волкера і Суркова. І в цьому місяці, до речі, запланована їхня ще одна зустріч. Що важливо, Волкер у своєму нещодавньому інтерв'ю заявив, що в принципі він так оптимістично дивиться, що є часове вікно. Часове вікно до 18 березня 2018 року, тобто до виборів у РФ, коли можна все ж таки спробувати домовитися, в тому числі, з Москвою щодо майбутнього мандату миротворців. Тобто, Волкер дав собі такий шанс на домовляння про мандат миротворців і, можливо, навіть на голосування цього питання у Радбезі ООН.
То все це може статися взагалі без участі України? Рішення ВРУ не потрібно?
— Потрібно, так. Але я думаю, що ВРУ буде точно готова проголосувати принаймні миротворців. Так ось, якщо це все ж таки відбудеться, то відповідно тоді ООН потрібен буде певний час для підготовки, вивчення деталей щодо майбутньої миротворчої місії, а відтак ми можемо десь так приблизно розуміти, що восени вона може з'явитися на Донбасі. Але миротворча місія це не кінець, це лише початок. І це активно підкреслюють наші західні партнери, той же Волкер, що після цього починається етап, коли Україна має проголосувати політичну частину Мінська, а отут, я думаю, що діюча ВРУ буде не готова йти на такий крок.
Напомним, ранее политолог, директор Института глобальных стратегий Вадим Карасев высказал мнение, что обещания украинских политиков могут выполнить только боги Олимпа.
А политолог Александр Антонюк полагает, что в 2018-2019-м власть будет любой ценой повышать уровень жизни украинцев, ведь на кону выборы.
