РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В течение 2017 года с рынков Киева изъяли тысячи тонн опасных и недоброкачественных продуктов и мясных изделий.
Об этом сообщил пресс-центр Главного управления Государственной службы Украины по вопросам качества пищевых продуктов и защиты прав потребителей в городе Киеве.
Отмечается, что всего изъяли 6,5 тысяч тонн продуктов, из которых 6,1 тонны — опасные субпродукты и мясо, а еще 454 тонны — недоброкачественные продукты. Из изъятого количества 244,1 тонны продуктов и 50,9 тонн мяса направили на обеззараживание и обезвреживание, в то время как остальные продукты просто утилизировали.
Подробнее о качестве продуктов на столичных прилавках и городском контроле этого вопроса в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал заместитель директора Департамента промышленности и предпринимательства Киевской горгосадминистрации Денис Пикалов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Завжди нам кажуть, що ринок регулює, шахраї відпадають, неякісна продукція не приживається, і що в цій сфері нібито можна було б обійтися без тотального контролю. Потребує ця сфера контролю і наскільки вписується концепція контролю в нашу концепцію дерегуляції?
— Вписується. Тому що коли ми кажемо про контроль, ми розуміємо, що ми контролюємо не господарську діяльність підприємців. Тобто ми не вилучаємо у нього документи і не займаємося тими отакими негативними речами, які, власне, і викликали доволі позитивне явище як дерегуляція процесів. Ми контролюємо виконання правил торгівлі. Тобто ми контролюємо виконання правил гри, які забезпечують гарантію. Тобто якщо сьогодні ми кажемо, що підприємець хоче отримувати дохід, а не тільки сплачувати, там, податки, він повинен забезпечувати гарантію здоров'я киян. Це нормально. І це стосується як муніципальних ринків, так і дрібнороздрібної, сезонної, пересувної торгівлі. Це нормально.
Яку торгівлю найважче контролювати?
— Якщо казати, де у нас найбільше проблем, то вони всюди. Це реальність, яка викликана відсутністю чи недоліками культури продавця сьогодні в Україні. І звичайно, якщо казати, скоріше за все, пересувна.
Ви кажете про продавця — людину яка безпосередньо спілкується з клієнтом, чи продавця як підприємця взагалі?
— Ні, скоріше за все і продавця, і навіть виробника, я вам чесно скажу. Тому що коли ми навіть кажемо про сільськогосподарські ярмарки, які в усьому світі називаються не інакше як "фермерські ринки", тут також є багато про що розповісти. Пересувна, дрібнороздрібна, сезонна торгівля, це, на жаль, наша реальність і іноді доволі неприглядна реальність. Але бувають іноді ситуації, коли ми приходимо не з контролем, але з моніторингом, на підприємство, у якого оборот, там, 25 мільйонів, а табличка "вхід" у нього навіть не табличка, а це файлік, приліплений до скла, і ти розумієш: хлопці, ви щось не те робите. Щось пішло не так. Тобто людина не розуміє, що є базові функції сервісу, гостинності і стандартів.
Читайте также: На войне как на войне. Медиа-эксперты искали объективность
Є ж нормативи, які мають це якось регулювати, чи описувати, чи нам немає на що спиратися, крім якогось свого естетичного бачення?
— Є нормативи, причому вони не настільки погані, як це можна було б уявити собі. Дійсно, десь вони зарегульовані, але дійсно вони є. Є правила торгівлі, затверджені, міністерські правила торгівлі. Якщо казати про правила торгівлі на ринках Києва, будь-яких ринках, як муніципальних так і приватних, власне, в цьому році Київрада їх трошки оновила. Принципових відмінностей там немає, але вже добре, що вони окремим документом у Києві є. І от перше питання — наявність цінників. Ми розуміємо — це ринок, там можна торгуватися. Але коли ти заходиш і не бачиш цінників, ти вже відчуваєш себе іноді, скажімо, людиною некомпетентною. Тобто, а питати, чи не питати? І ти не знаєш, з чого стартувати навіть.
Я до чого веду? Що можна перевіряти роботу підприємця, його бухгалтерію, це питання нас взагалі не стосується. А можна перевіряти наявність цінників. Тобто коли ми кажемо про сферу муніципального контролю, це доволі прості правила: це санітарія, це цінники, це врешті-решт культура обслуговування. Тому що коли ви заходите, наприклад, на всім відомий ринок в центрі столиці і…тобто, знаєте, більше туди заходити не хочеться.
Але люди все одно йдуть. Можливо, вони йдуть саме за враженнями від "культури обслуговування"? Не вистачає їм в житті адреналіну, скажімо?
— Може, навіть так. Але знову ж таки, знаєте, якщо ми кажемо про як це осучаснити, ми кажемо про те, що муніципальні ринки, наприклад, торгівля, вона у всіх містах сьогодні всього світу, вона конкурує з шопінг-молом, з сучасними такими вол-мартами, які в США, їх тисячі. І власне, вона конкурує виключно за рахунок ексклюзивності. Тобто ти приходиш на ринок, ти знаєш фермера, ти знаєш людину, яка продає, наприклад, сир тобі, твоїм родичам, твоїм батьками і, скоріше за все, її діти будуть продавати твоїм дітям. Оці складні і одночасно прості відносини, власне, це і є торгівля. Тобто люди обмінюються не тільки товаром і грошима, вони обмінюються емоціями, новинами. От дуже простий приклад: в одній із доволі успішних мереж сьогодні, яка продає винні вироби, не будемо називати яка, є розділ такий, який називається "локал фуд". Він дуже гарно облаштований, там дерев'яні ящики, на яких написано: "локальна їжа". Тобто вироблена поблизу Києва. І це класно, тому що, на жаль, це лакшері-сегмент зараз, тобто замість того, щоб бути наявними на сільськогосподарських ярмарках, які, до речі, їх дуже багато, і це доволі доречне питання продовольчої безпеки, локальна їжа у нас присутня тільки в лакшері-сегменті. Тобто в дуже дорогому, і ми, кияни, її не бачимо. Нам простіше привезти з південної півкулі якісь продукти на кшталт бананів і харчуватися ними.
Напомним, ранее начальник ГУ Госпродпотребслужбы в Киеве Олег Рубан сообщил, что в Киеве закрыли более 50 заведений из-за отравления людей. Также он рассказал, как предновогодние праздники супермаркеты часто прибегают к мошенничеству, проводя так называемые акций.
